Диференціальна психологія – Палій А. А. – Когнітивні стилі у структурі індивідуальності
До базових характеристик індивідуальності належать когнітивні стилі, про що свідчить їх тісний зв’язок із віком, статтю, особливостями функціонування нервової системи. Наприклад, у дошкільному віці діти, як правило, полезалежні, потім зростає їх поленезалежність (пік припадає на підлітковий і юнацький вік) з подальшим поступовим наростанням полезалежності до старості. Дівчатка і жінки порівняно з хлопчиками і чоловіками виявляються полезалежнішими, що пояснюється як біологічними, так і соціальними детермінантами.
Когнітивні стилі пов’язані з психофізіологічними характеристиками’ людини, зокрема темпераментом. Поленезалежність і широкий діапазон еквівалентності співвіднесені з високим рівнем орієнтовної реакції (у вигляді величини дисперсії альфа-ритму) і швидким її згасанням, а також інтроверсією і переважанням друго-сигнальних способів перероблення інформації (полезалежність – навпаки).
Стильові параметри корелюють з безліччю різноманітних психологічних характеристик індивідуальності, починаючи з особливостей сенсомоторики і закінчуючи своєрідністю психологічних захистів. Наявність таких зв’язків підтверджує особливу роль когнітивних стилів у регуляції психічної активності. Поленезалеж-ні особистості проявляють високу автономність, стабільний образ Я, низький інтерес до інших, стійкість до навіювання, критичність, компетентність і відчуженість. Полезалежність співвіднесена з такими особи-стісними рисами, як товариськість, життєрадісність, залежність від групи. Водночас (за ТАТ) полезалежні швидше і безпосередніше виражають агресію, більш схильні до ризику. Віткін відзначив, що серед в’язнів (осіб, що вчинили злочин) переважають полезалежні суб’єкти.
Вузький діапазон еквівалентності пов’язаний із підвищеною тривожністю. Ймовірно, тривожність “аналітиків” є свідченням їх недовірливості, настороженості* зосередженості на власному Я (фактор Ь За Кеттелом). У них переважають емоції страху, у “синтетиків” – гніву. Вузький діапазон еквівалентності позитивно пов’язаний з фактором самоконтролю і негативно – з фактором самодостатності (за Кеттелом). Інакше кажучи, “аналітики” прагнуть добре виконувати соціальні вимоги і орієнтовані на соціальне схвалення.
Особи з ригідним пізнавальним контролем оцінюють себе як збудливих, чутливих і лабільних, вони менш стійкі до перешкод, але водночас їм властиве прагнення їх подолати. Ефект інтерференції позитивно пов’язаний з нейротизмом. Нетолерантні до нереалістичного досвіду особи позначені вищим рівнем тривожності.
Вузькі сканувальники в ситуації стресу використовують вгамування і заперечення, а широкі – орієнтовані на фіксацію об’єктивних деталей ситуації, а не на свої суб’єктивні враження про неї.
Конкретна – абстрактна концептуалізація яскраво проявляє себе у відмінностях соціальних орієнтацій. 0. Харві, Д. Хант і X. Шродер виокремили рівні організації понятійної системи залежно від ступеня диференціації та інтеграції понять (зі зростанням її концептуальної складності). Цим рівням концептуальної складності відповідають різні соціальні орієнтації:
І рівень – позитивна орієнтація на соціальні вимоги, норми, авторитети, доброзичливість, конформний тип поведінки (полюс “конкретності”);
П рівень – негативна орієнтація на соціальні вимоги і норми, агресія і негативізм (проміжний рівень);
Ш рівень – орієнтація на дружні стосунки з іншими людьми як спроба уникнути почуття безпорадності і страху, розвинені навички маніпулювання партнерами по спілкуванню (проміжний рівень);
IV рівень – орієнтація на власний внутрішній досвід, переважання пізнавальної спрямованості, орієнтація при оцінюванні людей на їх компетентність (полюс ” абстрактності”).
Когнітивну простоту – складність, як правило, вивчають стосовно сфери спілкування. Результати досліджень свідчать, що когнітивно складні випробовувані є переважно екстравертами; вони тривожні, емоційні, схильні до маніпулятивних форм спілкування. Однак є дані, згідно з якими когнітивно складних працівників колеги вважають здатними до порозуміння. їх сприймають як привабливіших соціально і фізично, а когнітивно простим надають перевагу при ділових контактах.
Когнітивно прості індивіди позитивно оцінюють себе і своїх знайомих, вбачають свою схожість із ними, а когнітивно складні – навпаки. За методикою Саллї-вена було зафіксовано негативний кореляційний зв’язок між ступенем когнітивної складності та рівнем соціального інтелекту. Отже, когнітивні стилі є результатом складної взаємодії біологічних і соціокультурних чинників.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)