Державний аудит – Дікань Л. В. – 6.3. Нагляд за проведенням аудиту. Документування процесу аудиту
Головним елементом забезпечення організації та проведення якісного аудиту є нагляд. Основні завдання нагляду за проведенням аудиту ефективності діяльності відображено на рис. 6.4.
Рис. 6.4. Основні завдання нагляду за проведенням аудиту ефективності діяльності
Нагляд має дуже важливе значення для досягнення цілей аудиту та якнайшвидшого виконання роботи. Тобто належні нагляд та контроль виконуваної роботи з аудиту є необхідними незалежно від професійного рівня аудиторів.
Нагляд повинен здійснюватися як стосовно змісту, так і стосовно методів аудиту. Керівник повинен перевірити всю аудиторську роботу до підготовки остаточного варіанта висновків і звітів. Така перевірка має робитися на кожному етапі контрольного заходу (аудиту).
Для здійснення якісного нагляду керівник групи повинен фіксувати свою діяльність шляхом документування спостережень та висновків. У свою чергу, група аудиторів також здійснює документування процесу перевірки. В аудиторській документації фіксуються ухвалені рішення та результати виконаної роботи на всіх етапах перевірки.
Термін “аудиторська документація” означає матеріали (робочі документи), підготовлені аудитором (і для аудитора) або одержані ним у зв’язку з проведенням аудиторської перевірки, які зберігаються у нього. Робочі документи можуть бути у формі даних на папері, на плівці, електронних або інших носіях.
Аудитор повинен готувати робочі документи, достатньо повні і детальні, для забезпечення загального розуміння аудиторської перевірки. До складу документів, що оформляються під час проведення перевірки, належать1: план вивчення об’єкта перевірки; програма проведення перевірки; акти; робочі документи та матеріали; звіт, інші документи (протоколи про адміністративні стягнення, інформаційні листи), оформлені за результатами перевірки.
Робочі документи, як правило, мають містити2:
– робочий план проведення перевірки;
– інформацію про галузь, економічне та правове середовище, в якому діє об’єкт перевірки;
– інформацію, що стосується організаційно-правової форми й організаційної структури об’єкта перевірки;
– аналіз найважливіших економічних показників діяльності об’єкта, що перевіряється, та тенденцій їх зміни;
– відомості про характер, часові межі й обсяг процедур проведення перевірки із зазначенням їхніх виконавців і результатів виконання;
– висновки, пропозиції та рекомендації, зроблені аудиторами з найважливіших питань перевірки;
– оглядові, аналітичні та попередні звіти, що готуються на всіх етапах проведення перевірки;
– фрагменти або копії необхідних юридичних документів, угод і протоколів;
– копії фінансової звітності;
– копії листування з питань перевірки з керівниками об’єкта перевірки;
– копії повідомлень, надісланих іншим організаціям, експертам і третім особам та одержаних від них.
Робочі документи мають бути складені й систематизовані так, щоб відображати особливості кожної конкретної перевірки та потреби членів групи аудиторів під час її проведення. Вони також мають містити резюме з покажчиком і перехресними посиланнями на документи. Уся підтверджувальна інформація може, за необхідності, мати систему перехресних посилань на відповідну робочу документацію, а також на програму аудиту ефективності діяльності. Це дасть змогу уникнути постійного перегляду усього файлу і забезпечує легкість доступу до всієї інформації, що стосується проведення аудиту ефективності діяльності.
Усі робочі документи, що оформлюються в процесі проведення перевірки, слід вважати конфіденційними. Організація, яка перевіряється, державні органи та громадськість не повинні мати доступу до робочої документації без офіційного запиту та відповідного дозволу керівництва Рахункової палати.
На основі викладеного матеріалу слід зробити висновки стосовно організації аудиту ефективності діяльності.
Організація аудиту ефективності діяльності у своєму загальному вигляді поділяється на певні стадії (координація дій аудиторів з працівниками об’єкта перевірки; нагляд за проведенням аудиту; документування процесу аудиту), виконання яких є взаємопов’язаним і взаємоузгодженим процесом. Ефективність організації аудиту багато в чому залежить від наявності системного підходу до виконання стадій організації аудиту. Такий підхід має забезпечити чітку послідовність дій аудитора, що, в свою чергу, робить сам процес перевірки більш зрозумілим і логічним, а її результати змістовними та лаконічними.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)