Державний аудит – Дікань Л. В. – 2.2. Визначення поняття “державний аудит”
Згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим порушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна” (далі – Закон) державний фінансовий аудит (державний аудит) – це перевірка та аналіз фактичного стану справ щодо законного й ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Водночас, зазначеним Законом внесено зміни до Господарського кодексу та до Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Аналогічне визначення державного аудиту міститься і в зазначених законодавчих актах. Слід зазначити, що в інших законодавчих актах поняття державного аудиту не використовується.
При цьому державний аудит значно відрізняється від інших форм фінансового контролю – незалежного аудиту та інспектування (ревізії).
Порівняльна характеристика зазначених форм фінансового контролю представлена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Порівняльна характеристика основних форм фінансового контролю
Критерії Оцінки | Незалежний аудит | Державний аудит | Інспектування (ревізія) | |
Законодавча база | Закон України “Про аудиторську діяльність”, міжнародні стандарти аудиту | Господарський кодекс, Бюджетний кодекс, Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” | Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, Постанова Кабінету Міністрів “Про порядок проведення інспектування” | |
Завдання | Визначення достовірності і законності фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності, діагностика і попередження передкризових ситуацій | Визначення законності й оцінка ефективності використання коштів державного бюджету України, результативності виконання бюджетних програм, попередження фінансових порушень | Визначення достовірності і законності фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, розкриття недостач, крадіжок товарно-матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань підприємств | |
Оцінювання Системи обліку І внутрішнього Контролю, Аудиторського Ризику; Встановлення Достовірності І законності Обліку І звітності; Розробка Рекомендацій Для зміцнення Фінансового Стану | Оцінка ефективності І законності Використання Бюджетних Коштів; розробка Рекомендацій Бюджетним Установам для Забезпечення Правильності ведення Бухгалтерського Обліку, формування Достовірної Фінансової звітності І організації Внутрішньо- Господарського Фінансового Контролю | Встановлення достовірності і законності обліку і звітності; оцінювання організації бухгалтерського обліку з погляду забезпечення збереження державної власності; вжиття механізму реалізації виявлених порушень у вигляді штрафів, кримінальних покарань і т. ін. | ||
Суб’єкти | Аудиторські фірми, приватні аудитори | Державні аудитори Державної контрольно-ревізійної служби і Рахункової палати України | Ревізори Державної контрольно-ревізійної служби України | |
Об’єкти | Система обліку і внутрішнього контролю, інформаційні системи | Бюджетні програми, бюджети, системи обліку і внутрішньогосподарського фінансового контролю бюджетних установ, суб’єктів господарювання, державна і комунальна власність | Система обліку і внутрішньогосподарського фінансового контролю бюджетних установ, суб’єктів господарювання, державна і комунальна власність | |
Проводиться На основі Укладеного Договору З підприємством-замовником | Проводиться планово на основі наказу керівника органу ДКРС України, органу Рахункової палати | Проводиться Планово (за винятком “ревізії на Прохання Правоохоронних Органів”) На основі наказу Керівника Органу ДКРС України | ||
Порядок узагальнення контрольної інформації | Аудиторський звіт, Аудиторський висновок | Аудиторський звіт | Акт ревізії | |
Методичні прийоми | Прийоми і способи документального і фактичного контролю, загальнонаукові методи |
Як бачимо в табл. 2.1. метою незалежного аудиту є оцінювання законності і достовірності бухгалтерського обліку і звітності, а метою державного аудиту – ще й оцінювання рівня економічності, ефективності і результативності державних заходів, програм та діяльності структур, які контролюються. Державний аудит і ревізія на відміну від незалежного аудиту спрямовані на перевірку тільки бюджетних коштів та майна.
Щодо завдань наведених форм фінансового контролю, то незалежний і державний аудитори, крім виявлення порушень, розробляють рекомендації для їх усунення і запобігання їм, а ревізор застосовує механізм реалізації виявлених порушень у вигляді адміністративних штрафів, кримінальної відповідальності і т. ін.
Варто зазначити, що державний аудит та інспектування є формами державного фінансового контролю, тому його суб’єктами є державні контрольні органи.
Об’єкти незалежного аудиту, державного аудиту та інспектування відрізняються за формою власності (в першому випадку це суб’єкти всіх форм власності, за винятком державної, а в другому і третьому – державної та комунальної власності).
Інспектування і державний аудит – це планові перевірки, а незалежний аудит – договірна перевірка і позапланова (за винятком обов’язкового аудиту). У результаті аудиторського дослідження складається аудиторський звіт та висновок, а інспектування закінчується актом ревізії. Єдиною подібністю всіх зазначених у табл. 2.1 форм фінансового контролю є методичні прийоми, які використовуються уповноваженими особами під час перевірки.
Таким чином, незалежний аудит, державний аудит та інспектування, незважаючи на деяку схожість, загалом є різними формами фінансового контролю і не можуть замінити або виключити одна одну.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)