Державний аудит – Дікань Л. В. – 5.2. Стадії та етапи здійснення державного аудиту
Під час здійснення державного аудиту виокремлюють такі стадії: організаційну, дослідну та стадію узагальнення і реалізації результатів державного аудиту.
Організаційна стадія включає вибір об’єкта державного аудиту та його організаційно-методичну підготовку.
Дослідна стадія процесу державного аудиту здійснюється державними аудиторами безпосередньо на об’єкті державного аудиту.
Узагальнення результатів державного аудиту полягає в систематизації виявлених недоліків та порушень у діяльності підконтрольного підприємства або бюджетної програми, а також розробці рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків та попередження їх у майбутньому.
Кожна стадія здійснення державного аудиту містить певні етапи. Визначати їх в Україні доцільно відповідно до здійснення окремих видів державного аудиту.
Органи ДКРС можуть проводити такі види державного аудиту:
1. Державний аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ (фінансово-господарський аудит).
2. Державний аудит виконання бюджетних програм (аудит ефективності).
3. Державний аудит фінансової та господарської діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки (аудит діяльності суб’єктів господарювання).
4. Державний аудит виконання місцевих бюджетів (аудит виконання бюджету).
У табл. 5.1 представлено етапи здійснення різних видів державного аудиту.
Планування державного аудиту є першим і найбільш важливим етапом, тому що від нього здебільшого залежить раціональне використання праці державних аудиторів, правильна організація перевірок та їх ефективність.
Таблиця 5.1. Етапи здійснення різних видів державного аудиту
Вид державного аудиту | Етапи |
Державний аудит Фінансової Та господарської Діяльності бюджетних Установ | I етап: підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту. II етап: проведення поточних аудиторських процедур. ІІІ етап: дослідження річної фінансової звітності, документування результатів фінансово-господарського аудиту та реалізація його матеріалів |
Державний аудит виконання бюджетних програм | I етап: підготовка до аудиту. II етап: проведення аудиту. III етап: реалізація результатів аудиту |
Державний аудит Фінансової Та господарської Діяльності суб’єктів Господарювання Державного сектору Економіки | I етап: планування аудиту. II етап: підготовка програми проведення аудиту. III етап: перевірка ризикових операцій фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. IV етап: звітування про результати аудиту |
Державний аудит виконання місцевих бюджетів | I етап: попередній аудит. II етап: проведення аудиту. III етап: реалізація результатів аудиту |
Процес планування державного аудиту відбувається згідно з такими нормативними актами: Порядок планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. № 955 (зі змінами і доповненнями)1, Положення про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджене наказом ГоловКРУ від 26 жовтня 2005 р. № 3192.
Планування – це один з методів управління, який полягає в розробці й практичній реалізації планів, які визначають майбутній стан економічного суб’єкта, шляхи, способи та засоби його досягнення.
Державний аудитор повинен планувати свою перевірку з трьох причин:
1)це допоможе одержати достатню кількість інформації для формування своєї думки;
2) допоможе скоротити матеріальні і часові витрати на аудит;
3) допоможе уникнути непорозуміння з об’єктом перевірки.
Метою планування є концентрація уваги державного аудитора на важливих напрямах аудиту, виявленні проблем, які необхідно перевірити дуже детально. Планування допомагає керівнику групи державних аудиторів правильно організувати свою роботу й контролювати роботу інших учасників групи. Порядок планування державного аудиту є частиною планування контрольно-ревізійної діяльності.
Процес планування контрольно-ревізійної роботи включає підготовку річних і квартальних планів.
Річний план контрольно-ревізійної діяльності складається на рік роботи ГоловКРУ і містить такі теми: державні аудити, а саме аудити ефективності виконання бюджетних програм, державні аудити використання бюджетних коштів і т. ін., а також ревізії фінансово-господарської діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій; перевірки стану контрольно-ревізійної роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади (контрольні заходи) – зазначають також рік проведення попередніх контрольних заходів щодо кожної запланованої теми і терміни інформування Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів України.
Підстави для включення тем контрольних заходів у річний план:
– законодавчі акти;
– кількість звернень правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб;
– пропозиції Рахункової палати, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Державної податкової адміністрації, Державної митної служби;
– ініціатива органів ДКРС. Ініціатива враховує такі критерії:
– економічна і соціальна важливість питань, обов’язково включених у програми і плани дій Кабінету Міністрів України на відповідний період;
– значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, які спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів;
– публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері, а також неефективного управління державним майном;
– вірогідність виникнення фінансових порушень.
Квартальні плани контрольно-ревізійної діяльності складаються на кожний квартал роботи ГоловКРУ і його структурних підрозділів в областях і районах. До кожного квартального плану Управлінням аудиту бюджетних програм додається перелік КРУ, які залучаються до проведення державних аудитів.
При визначенні переліку КРУ, які залучаються ГоловКРУ до проведення державних аудитів, враховуються можливості відділів державного аудиту апаратів КРУ, зважаючи на розрахунковий час проведення одного державного аудиту і планових масштабів робочого часу для проведення державних аудитів.
Одним із основних критеріїв відбору бюджетних установ, на яких планується проведення ревізії або державного аудиту, є сума бюджетних коштів, виділена на їх утримання – не менше 50 тис. грн на одну установу.
Кількість аудиторів на одну бюджетну установу визначається залежно від таких чинників: кількості бюджетних програм, учасником яких є установа; обсягів бюджетного фінансування; кількості структурних підрозділів; особливостей організації бухгалтерського обліку, системи внутрішньогосподарського фінансового контролю та інших чинників. Структура плану державного аудиту повинна включати:
1) правові межі аудиту;
2) стислий опис об’єкта аудиту;
3) підсумки минулих аудитів;
4) чинники, які впливають на аудит, – певні ризики;
5) цілі аудиту;
6) злагоджений масштаб аудиту:
А) аспекти систем, які повинні бути перевірені;
Б) план тестування або вибірки;
В) істотність – грошова сума;
7) кадрові ресурси – аудитори, фахівці;
8) прізвища працівників міністерства, з якими зв’язуватиметься аудитор;
9) графік проведення аудиту;
10) формат аудиторського висновку.
Після затвердження квартальних планів складаються приблизні програми контрольних заходів.
Програма аудиту – це перелік аудиторських процедур, що деталізується. Цей перелік є докладною інструкцією для кожного учасника аудиторської групи та інших учасників аудиторського дослідження. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців державного аудиту, які беруть участь у перевірці.
У програмі види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися з показниками плану контрольно-ревізійної роботи. Аудиторська програма містить перелік об’єктів аудиту, а також час, який необхідно витратити на кожний із напрямів аудиту або аудиторську процедуру.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)