Зовнішньоекономічні операції і контракти – Козик В. В. – Додаток 3. Приклад алгоритму проведення операції купівлі-продажу
Додаток 4. Про порядок здійснення операцій з відступлення постачальниками банку права одержання платежу на платіжні вимоги за поставлені товари, виконані роботи І надані послуги
1. Установам банку (в подальшому іменуються “банки-посередники”) на договірних засадах дозволяється здійснювати торгово-комісійні (факторингові) операції. З метою прискорення одержання платежу підприємства та організації (у подальшому – постачальники) відступають банку-посереднику право одержання на платіжні вимоги за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги – в подальшому – товари).
При здійсненні цієї операції банк-посередник розміщує постачальнику частину суми платежу на такі платіжні вимоги. Перерахування решти частини платежу за поставлені товари здійснюється банком-посередником після надходження коштів від платника. Однак у договорі може бути передбачено негайне відшкодування постачальнику повної суми, вказаної в платіжній вимозі.
За здійснення торгово-комісійної операції банк-посередник справляє з постачальника плату.
2. Взаємовідносини банку-посередника і постачальника товарів із здійснення торгово-комісійних операцій регулюються договором.
У договорі обумовлюються умови проведення операцій, у тому числі реквізити платіжних вимог, сума, сплачувана банком-посередником, порядок проведення операції, розмір плати за проведеними операціями та інші умови на розсуд сторін.
3. Торгово-комісійні операції здійснюються за рахунок власних коштів банку-посередника (фонди, прибуток) і в межах ліміту кредитування, встановленого установі банку. (В подальшому було знято обмеження на джерело та розмір коштів. – Прим, автора)
4. Враховуючи, що такі операції мають ризиковий характер, банк-посередник, укладаючи договір з постачальником, диференційовано підходить до проведення їх з урахуванням вимог до ліквідності свого балансу, а також кредитоспроможності боржника. При необхідності банк-посередник може робити запит у банк платника про фінансовий стан підприємства-платника. Торгово-комісійні операції не можуть провадитися за платіжними вимогами, пред’явленими бюджетним організаціям, збитковим та низькорентабельним підприємствам, а також до рахунків із фінансування капітальних вкладень.
5. При здійсненні торгово-комісійної операції відступлення банку-посереднику права одержання платежу на акцептовані платником платіжні вимоги провадиться після одержання постачальником від банку платника повідомлення про те, що немає коштів у платника і після поміщення платіжних вимог до картотеки № 2.
У такому випадку постачальником подаються такі документи:
– копія платіжної вимоги, виставленої на покупця;
– повідомлення банку-платника про несплату вимоги;
– телеграма банку, який обслуговує платника, у котрій міститься Інформація про проведення торгово-комісійної операції, і вказівка замінити в платіжній вимозі найменування банку і номер рахунка постачальника на реквізити банку-посередника.
При надсиланні телеграми до банку платника банк-посередник (чи установа банку за місцем знаходження кореспондентського рахунка банку-посередника) забезпечує її перевідним ключем.
Банк платника по одержанню Від банку-посередника телеграми про проведення торгово-комісійної операції виправляє у платіжному повідомленні, що знаходиться в
Картотеці № 2, найменування банку постачальника і номер його рахунка на найменування і номер рахунка банку-посередника. При цьому платіжна вимога із зміненими реквізитами оплачується в загальновстановленому порядку.
Телеграма банку-посередника підкладається до першого примірника платіжної вимоги і зберігається в документах дня в банку платника.
6. За домовленістю сторін можуть здійснюватися торгово-комісійні операції у випадках, коли платіжні вимоги на підприємства-покупців виписуються постачальником товарів від свого імені, але із зазначенням у них реквізитів одержувача коштів банку-посередника, і подаються до установи банку-посередника в загальновстановленому порядку.
7. Торгово-комісійні операції оформляються банком-посередником меморіальними ордерами в двох примірниках. Перший примірник після проведення бухгалтерських операцій за рахунками поміщається в документи дня, другий примірник за встановленим порядком надсилається постачальнику.
8. Для відображення в обліку торгово-комісійних операцій у Плані рахунків бухгалтерського обліку відкривається рахунок № 907 “Розрахунки банку за факторинговими операціями” (активно-пасивний). За дебетом рахунка № 907 проводяться суми платіжних вимог, перераховані банком-посередником за торгово-комісійними операціями на рахунки постачальників, за кредитом рахунка враховуються суми оплачених покупцями платіжних вимог. Дебетове сальдо за рахунком № 907 не може перевищувати суми коштів, перелічених у п. З даних вказівок Зміни наведено в Додатку 9.- Прим, автора.)
Якщо умовами проведення цих операцій передбачено першопочаткове відшкодування постачальникові банком-посередником менше 100 % від суми платежу, належна постачальникові сума, що залишилася, не пізніше наступного дня після зарахування одержаних від платника коштів на рахунок № 907 перераховується на рахунок постачальника.
В аналітичному обліку до рахунка № 907 ведуться особові рахунки постачальників.
Для обліку сум платіжних вимог банком-посередником відкривається позабалансовий рахунок № 9928 “Розрахункові документи факторингових операцій”. По надходженню цього рахунка проводяться повністю суми платіжних вимог, які підлягають сплаті постачальникові, на витрати списуються суми, повністю сплачені платниками за платіжними вимогами. При настанні часткових платежів на звороті платіжних вимог робляться помітки про суми, що надійшли.
В аналітичному обліку ведуться картотеки розрахункових документів і особові рахунки на кожного платника.
Одержана банком-посередником плата за проведення операцій, а також пеня, належна банку-посереднику, відображається за статтею “Плата. за послуги, надані підприємствам, організаціям” рахунка № 960.
9. Банк-посередник не несе відповідальності за невиконання договірних зобов’язань між постачальником і покупцем товарів.
У разі надходження повної або часткової відмови від акцепту за платіжною вимогою, оплаченою банком-посередником, відшкодування банку-посереднику коштів постачальникам за неакцептовані покупцем товари здійснюється платіжним дорученням, при цьому після наступних відмов від акцепту до одержання відшкодування від постачальника сума відмови відноситься банком-посередником на рахунок № 904 “Інші дебітори і кредитори”, з відображенням в аналітичному обліку особових рахунків постачальників.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)