Зовнішньоекономічні операції і контракти – Козик В. В. – 9.2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній валюті

Перелік операцій, які можуть проводити юридичні особи – резиденти зі своїх поточних рахунків в іноземній валюті, наведений в Положенні про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та у гривнях, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 р. № 527. У Положенні визначено, що є поточними торговими і не торговими операціями, які кошти зараховуються на поточний рахунок та які операції проводяться з цього рахунку.

Граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічними операціями

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначається Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 р. № 185/94.

Згідно з цим Законом виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 90* календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Відстрочення поставки при проведенні імпортних операцій нерезидентів не може перевищувати 90* календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитива зазначений термін діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

*{на данний момент вже 180 днів Згідно із змінами Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010}

Виняток становлять:

– експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва, терміни розрахунків за яку не можуть перевищувати 180 календарних днів з дати митного оформлення такої продукції;

* експортно-імпортні операції суб’єктів космічної діяльності у деяких випадках, розрахунки за якими здійснюються у термін до 500 календарних днів.

Перевищення всіх зазначених вище термінів потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Штрафні санкції за порушення термінів розрахунків

Порушення резидентами граничних термінів розрахунків тягне за собою сплату пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаноі виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД, підписання акта виконаних робіт (іншого документа) – при експортних операціях або здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь нерезидента – при імпортних операціях, які здійснюються за умови відстрочення поставки.

Зауважте, якщо ви перші отримали товар (при імпорті) чи гроші (при експорті) І ще не розрахувались за нього у першому випадку чи не поставили товар у другому випадку, то при таких умовах штрафні санкції законодавством України не передбачені, тобто держава контролює тільки виконання зобов’язань нерезидентів перед резидентами.

Пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями стягується з резидентів державною податковою інспекцією за наслідками документальних перевірок.

Причому обмеження щодо термінів нарахування і суми пені за порушення термінів зарахування валютної виручки чинним законодавством не встановлено (роз’яснення наведені у листах Вищого арбітражного суду України від 07.02.2000 р. №01-8/48 та ДПА України від 04.05.98 р. №4609/11/27-0216).

Якщо затримка у розрахунках чи поставках продукції виникла не з вини підприємства, вам необхідно звернутись до суду (арбітражного суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України) з позовною заявою при стягнення з нерезидента

Заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортним контрактом. У разі прийняття цієї позовної заяви граничні терміни розрахунків зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду граничні терміни розрахунків поновлюються 1 пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення граничних термінів розрахунків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

При виконанні резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії на перевищення граничних термінів розрахунків. Порядок віднесення операцій резидентів до вищезазначених встановлюється Кабінетом Міністрів України1.

Порядок одержання ліцензії за експортного, імпортною та лізингового операціями

Ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями надаються центральним апаратом Національного банку України2.

Для одержання ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями резидент повинен подати до НБУ такі документи:

– заяву за довільною формою з обгрунтуванням потреби в перевищенні законодавчо встановлених строків розрахунків, яка обов’язково повинна містити повну назву, місцезнаходження (повну адресу), кодзаЄДРПОУ резидента; реквізити банку, через який здійснюються розрахунки за договором; назву, місцезнаходження (повну адресу) нерезидента; номер і дату договору, номер і дату ВМД або платіжних документів (за їх наявності на день подання заяви), суму заборгованості та строк перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків;

– висновок Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономннйми договорами1. Без цього висновку клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядає;

– копію договору з нерезидентом, який повинен містити повну адресу та банківські реквізити контрагентів. Якщо договір укладений іноземною мовою, то резидент подає його нотаріально засвідчений переклад українською мовою;

– копію ВМД, якщо експортується продукція (об’єкт лізингу), а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) – копію підписаного акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (за лізинговим договором копія ВМД подається лише тоді, коли рсзидент-лізингодавець звертається по ліцензію на перевищення строків, установлених раніше наданими за цим договором ліцензіями);

– копії документів, що засвідчують дату здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента або здійснення банком платежу на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива (при імпортних або лізингових операціях, якщо лізингоодержувачем є резидент);

– копію довідки Міністерства економіки України про відсутність у резидента та нерезидента обмежень нездійснення зовнішньоекономічної діяльності, передбачених статтею 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” , та про відповідність договору вимогам чинного законодавства України.

Законодавчо встановлений строк розрахунків за експортною, імпортною та – лізинговою операціями або строк, установлений відповідно до раніше отриманих ліцензій за цими операціями, продовжується з дати що зазначена у висновку Державної податкової адміністрації про можливість продовження цих строків.

За договором лізингу, за яким резидент є лізингодавцем, строк розрахунків за яким перевищує законодавчо встановлений, центральний апарат надає першу ліцензію лише за умови, що митне оформлення об’єкта лізингу ще не відбулося. Якщо резидент приховав від НБУ факт митного оформлення об’єкта лізингу, то ліцензія підлягає скасуванню з дня її надання та обов’язковому поверненню НБУ протягом десяти днів з дня отримання резидентом повідомлення про скасування ліцензії.

Центральний апарат НБУ розглядає документи, подані резидентом, протягом 20 робочих днів з часу отримання повного пакета документів і надає резиденту ліцензію або відмовляє у її наданні із зазначенням причин відмови в письмовій формі. Надана ліцензія може скасовуватися з дня її видачі, якщо після надання ліцензії буде встановлено, що подані резидентом для отримання ліцензії документи містять недостовірну інформацію.

Відповідальність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями

Контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами, згідно з декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. №15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” покладається на уповноважені банки, через які проводяться ці операції1.

Якщо договір передбачає поставку товару в Україну або здійснення авансового платежу на користь нерезидента у кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків окремо за кожним фактом здійсненя поставки товару або авансового платежу. Якщо відповідно до експортного (лізингового) договору резидент експортує продукцію (передає майно у лізинг нерезиденту) без її (його) вивезення з митної території України, то банк не здійснює контролю за строками розрахунків за таким договором.

Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу. За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос – курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:

А) офіційний обмінний курс Національного банку України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

Б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша – не є гривнею;

В) курс на останню дату публікації у “Financial Times” – в усіх інших випадках. Допускається зменшення суми валютної виручки (лізингових платежів) або

Отриманого резидентом товару (об’єкта лізингу) на суму комісійних винагород, яку утримали банки – нерезиденти за проходження платежу через їхні рахунки, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним або лізинговим договором і підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).

Якщо спеціальними законами України встановлені строки розрахунків, які відрізняються від визначених статтями 1 і 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, то банк при здійсненні контролю за дотриманням резидентом цих строків керується нормами цих законодавчих актів.

Розрахунки за експортними операціями

Виручка резидентів підлягає зарахуванню на їхні рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення ВМД (за договором консигнації – попередньої ВМД, оформленої відповідно до митного режиму “експорт при ордерних поставках”) на продукцію, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) – а моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД або підписання акта (іншого документа).

Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Якщо відповідно до чинного законодавства України ВМД на продукцію, яка вивозиться з митної території України, не оформлюється (вивозиться продукція у сумі, ШО не перевищує 100 доларів США), то банк, згідно з експортним договором, після надходження виручки за цю продукцію на користь резидента знімає таку експортну операцію з контролю.

Якщо змінюються умови договору, що перебуває у банку на контролі, внаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортною операцією резидента повністю або частково здійснюється шляхом поставки товару, то після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким внесені зміни до цього договору, банк знімає цю експортну операцію з контролю або здійснює контроль за своєчасністю розрахунків ляше щодо тієї частини договору, яка передбачає розрахунки в грошовій формі.

Розрахунки за імпортними операціями

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, зазначених у попередньому абзаці.

При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку в банку. Банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред’явлення останнім документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Для підтвердження факту отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних систем використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг тощо.

При оплаті передплатних періодичних поліграфічних видань підставою для перерахування коштів нерезиденту і можуть бути належним чином оформлена передплатна квитанція або виставлений до оплати рахунок – незалежно від фактичного терміну, за який здійснюється передплата (але не більше одного року). Якщо резидент не оформлює акт (або інший документ, що засвідчує отримання резидентом передплачених періодичних видань), то банк знімає таку імпортну операцію з контролю.

У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернено на рахунок резидента в іншому банку). Відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.

Розрахунки за лізинговими операціями

Потребують одержання ліцензії лізингові операції резидентів, які здійснюються на умовах, коли відстрочення поставки об’єкта лізингу в Україну перевищує 90 календарних днів з моменту виставлення векселя, здійснення авансового платежу чи платежу на користь нерезидента-лізингодавця при використанні акредитивної форми розрахунків або якщо останній лізинговий платіж надійде на рахунок резидента – лізингодавця у строки, що перевищують 90 календарних днів з дати оформлення ВМД на вивезення з України об’єкта лізингу. Якщо законодавчо встановлені строки порушені при проведенні розрахунків між лізиигодавцем та продавцем об’єкта лізингу, один з яких є резидентом, а інший – нерезидентом і які є сторонами договору лізингу, укладеного у формі багатосторонньої (за участю лізингодавця, лізингоодержувачата продавця обєкта лізингу) угоди, то контроль за такою операцією аналогічний контролю за експортними (імпортними) операціями резидентів.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за лізинговою операцією, у здійсненні якої резидент виступає лізингоодержувачем, банк здійснює за зразком імпортних операцій резидентів.

Банк знімає з контролю лізингову операцію, за якою резиденте лізингоодержувачем, після пред’явлення останнім документа, що згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки об’єкта лізингу.

Відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків за лізинговою операцією, у здійсненні якої резидент виступає лізиигодавцем, починається з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД на об’єкт лізингу.

Банк знімає з контролю лізингову операцію, за якою резидент виступає лізиигодавцем, після зарахування суми останнього лізингового платежу (або його частини – у разі здійснення обов’язкового продажу) на поточний рахунок цього резидента.

Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями клієнтів банку

Банки зобов’язані – при перерахуванні резидентом коштів на користь нерезидента, при надходженні від нерезидента коштів на користь резидента або якщо резидент зазначений у реєстрі ВМД – вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними імпортними та лізинговими операціями Його клієнтів.

Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент, повинен протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, в якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), всю наявну у нього інформацію про незавершені експортні, імпортні та лізингові операції цього резидента. У разі відсутності в банку інформації про банк, в який резидент перейшов на обслуговування, банк надає в довільній формі податковим органам за місцем реєстрації резидента інформацію про цей факт.

Особливості розрахунків за зовнішньоекономічними договорами у гривнях

Розрахунки між резидентами та нерезидентами допускаються в гривнях1 через кореспондентські рахунки банків – нерезидентів (лоро-рахунки), які зареєстровані у тій самій країні, що й нерезидент.

Будь-які перерахування гривень на лоро-рахупок за договорами (контрактами) з нерезидентами здійснюються виключно з поточного рахунку клієнта. При перерахуванні гривень за укладеними резидентами договорами (контрактами) з нерезидентами уповноважені банки з метою здійснення контрольних функцій щодо відповідності операції чинному законодавству зобов’язані попередньо зарахувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок. Кошти обліковуються на цьому аналітичному рахунку протягом 5 робочих днів (не враховуючи день зарахування коштів) іможуть бути перераховані з нього на користь нерезидента виключно на 6-й робочий день (не враховуючи день зарахування коштів на аналітичний рахунок) тільки після отримання від клієнта довідки податкового органу, в якому резидент зареєстрований як платник податків, про відсутність у клієнта заборгованості за платежами перед бюджетом на дату звернення. Зазначена довідка повинна містити назву резидента, що здійснює перерахування на кореспондентський рахунок банку – нерезидента в гривнях, а також номер, дату та предмет угоди, що є підставою для перерахування, суму перерахування, код за ЄДРПОУ, код платника ПДВ та дані про наявність або відсутність заборгованості перед бюджетом. Вимоги цього абзацу не стосуються резидентів, за договорами (контрактами) яких здійснюється перерахування за рахунок цільових бюджетних Коштів.

У разі неотримання уповноваженим банком у 5-денний строк зазначеної довідки він повертає кошти на поточний рахунок клієнта. Строк дії довідки – 30 днів.

Платіжні доручення на перерахування на користь нерезидентів коштів у гривнях обов’язково повинні містити напис про призначення платежу, що чітко визначає зміст операцій:

– за товари, роботи, послуги (код операції2 ), рішення суду тощо;

– номер і дату договору (контракту);

– назву країни реєстрації (код країни3) одержувача коштів;

Ці ж дані повинні бути зазначені У платіжних дорученнях нерезидентів при здійсненні ними платежів на користь резидентів.

Звертаємо вашу увагу на деякі обмеження щодо розрахунків з нерезидентами, які зареєстровані в певних країнах. Управлінням контролю за іноземними активами Державного департаменту казначейства США введені економічні санкції проти Куби, Ірану, Іраку, Лівії, Північної Кореї, Судану, Союзної Республіки Югославії, Сирії, М’янми (колишня Бірма) та Анголи. Це означає, що всі перекази у доларах США, які здійснюються через’американські банки на користь банків вищезазначених країн, а також на користь одержувачів коштів а юридичною адресою в цих країнах, підлягають блокуванню, не можуть бути здійснені на користь одержувачів і не підлягають поверненню.

Деякі іноземні банки, наприклад Bankers Trust Company New York, Bank of New York, New York &; Deutsche Bank, не виконують платежі на користь банків або одержувачів коштів у таких країнах: Науру, Вануату, Палау, Сейшельські Острови. Тобто якщо вам необхідно розрахуватись з партнерам и з цих країн, то в обслуговуючому банку дізнайтесь про його кореспондентські рахунки не в американських банках.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Зовнішньоекономічні операції і контракти – Козик В. В. – 9.2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній валюті