Загальне документознавство – Палеха Ю. І. – Документи на флеш-накопичувачах пам’яті
Голографія (метод точного запису, відтворення та зміни хвильових полів), дозволяє забезпечити дуже високу щільність запису при збереженні максимальної швидкості доступу до Даних.
Голографічний образ (голограма: грецьке hob – весь, повний; graph – запис; gramma – лінія) кодується в один великий блок даних, що записується усього за одне обертання. Для зчитування чи запису блоків голографічно збережених на світлочутливому матеріалі (за основний матеріал прийнятий ніобат літію, LiNb3) даних (“сторінок”) використовуються лазери.
Теоретично, тисячі таких цифрових сторінок, кожна з який містить до мільйона біт, можна помістити в пристрій розміром зі шматочок цукру. Причому теоретично очікується щільність даних у 1ТБ на кубічний сантиметр (TB/sm3).
Практично, дослідники очікують досягнення щільності порядку 10GB/sm3, що теж вражає, якщо порівнювати з магнітним способом – порядку декількох MB/sm2 (це без обліку самого механічного пристрою). За такої щільності запису оптичний шар, що має товщину близько 1cm, дозволить зберігати близько 1ТВ даних. А якщо врахувати, що така запам’ятовуюча система не має частин, що рухаються, і доступ до сторінок даних здійснюється паралельно, можна сказати, що пристрій буде характеризуватися щільністю в lGB/sm3 і навіть вище.
Поява у недалекому майбутньому задач, що вимагатимуть швидкого і якісного збереження та передачі інформації, змушує вже зараз звертатися до пошуку нових технічних рішень.
Голограма – це надскладна мікроструктура, що створює візуальне відчуття об’ємності зображення. Запис голографічної інформації відбувається у процесі лазерної інтерференційної зйомки. Ця технологія дозволяє отримувати елементи з надзвичайно яскравим і чітким зображенням.
Голографічний документ – це оптичний об’єкт, який змінює кольори по всьому райдужному спектру видимого діапазону світла. При зміні кута зору спостерігача, змінюється форма й видимі розміри зображень (анімація) об’єктів голограми, які стають об’ємними.
Однією з головних переваг голографічного документа є висока якість збереження записаної інформації. У той час як дефект на поверхні магнітного диска чи магнітної стрічки руйнує важливі дані, дефект у голографічному середовищу не приводить до втрати інформації, а викликає “потускніння” голограми.
Для зміни кута нахилу променя використовує акустично-оптичний дефлектор (кристал, властивості якого змінюються при проходженні через нього звукової хвилі), то за загальними оцінками, час витягу суміжних сторінок даних складе менш 10ms.
Документи на флеш-накопичувачах пам’яті
Флеш-пам’ять винайдена в 1984 р. доктором Фуджіо Масуока з компанії Toshiba. Перші чипи флеш-пам’яті з’явились в 1988 році.
Еволюційно флеш-пам’ять являє собою різновид енергонезалежного напівпровідникового запам’ятовуючого пристрою з електронним стиранням.
Реалізується флеш-пам’ять завдяки логічним елементам (чипам), згрупованим в багаторівневі сота, що можуть зберігати ту чи іншу інформацію.
Первинними сотами таких чипів є польові транзистори з двома ізольованими затворами: керуючим і плаваючим. Під впливом керуючого сигналу створюється канал для руху заряджених частин від джерела. При цьому електрони, які мають значну енергію, переборюють опір ізолятора й попадають на плаваючий затвір. Цей процес називається інжекцією.
На плаваючому затворі формується “схоронений” заряд, котрий може зберігатись протягом багатьох років. У разі подачі на управляючий затвір високого мінусового заряду, схоронені електрони з плаваючого затвору будуть “стікати” (“тунелювати”).
На відміну від жорсткого диска флеш-пам’ять витримує обмежену кількість циклів стертя та запису. Основними користувачами мікросхем флеш-пам’яті є виробники мініатюрних “карток”.
Перевагою флеш-пам’яті над звичайною – є її енергозалежність, при включенні енергії зміст пам’яті зберігається. Перевагою над жорсткими дисками, CD-ROM та DVD є відсутність рухомих частин, що дозволяє зробити записану інформацію більш компактною й доступною для користувача.
Порівняльна характеристика параметрів документів на різних носіях
Характеристики | Форма документа | ||||||
Рукописний документ | Друковане видання | Грамплатівка | Відеофільм | СВ – видання | Мережний Електронний Документ | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
Фізична форма | Явно виражена | Явно виражена | Явно виражена | Явно виражена | Явно виражена | Не виражена | |
Тираж | Відсутній або мінімальний | У кількості випущених екземплярів | У кількості випущених екземплярів | У кількості випущених екземплярів | У кількості випущених екземплярів | У якості “дзеркал” (точних копій документа або цілих колекцій на різних сайтах) | |
Вихідні дані | Прямі або непрямі відомості про авторів, час і місце створення | Місце видання, видавництво, рік видання; відомості про авторів або виконавців тощо | Місце видання, фірма, рік видання; відомості про авторів або виконавців тощо | Місце видання, видавництво, рік видання; відомості про авторів або виконавців тощо | Місце видання, видавництво, рік видання (фірма); рік видання; нова версія (як перевидання), відомості про виконавців | Сайт первинного оприлюднення; час первинного оприлюднення | |
Форма виходу у світ | Публікація | Видання | Видання | Видання | Видання | Публікація у формі виставляння на сайт; видання (при дотриманні певних норм) | |
Кількісні характеристики | У сторінках кількість ілюстрацій тощо | У сторінках кількість ілюстрацій тощо | У кількості пісень, швидкості програвання, тривалості звучання кожної пісні | Тривалість фільму | Обсяг Кожного Ряду в Окремих Величинах: Тексту Кілобайтах, Музика у Хвилинах Звучання; Відеоряду Розмірі Ролика; Зображення В кількості Картинок | Обсяг займаної Дискової Пам’яті | |
Можливість ідентифікації | Існує | Існує | Існує | Існує | Існує | Не завжди | |
Стабільність тексту | Стійка | Стійка | Стійка | Не завжди (можливий перезапис) | Стійка | Не стійка | |
Спеціальні Умови Прочитання | Немає | Немає | Відповідність відтворюючої апаратури й стандартів звукозапису | Відповідність відтворюючої апаратури, стандартів запису звуку й зображення | Апаратні й Програмні Засоби, Передбачені Для кожного Видання | Наявність каналу зв’язку, апаратні й програмні засоби; сумісність протоколів, обговорені умови доступу тощо |