Загальне документознавство – Палеха Ю. І. – Фонодокументи
Аудіовізуальні документи різняться за двома основними ознаками: каналом сприйняття інформації (способом впливу на органи чуття людини) та способом документування.
За каналом сприйняття інформації аудіовізуальні документи поділяються на три види:
– візуальні: діафільми, діапозитиви, слайди, анімаційні фільми, епіфільми;
– аудіальні: грамплатівки, магнітні фонограми;
– аудіовізуальні: звукові кінофільми, діафонофільми, відеофільми, магнітофільми [14].
При цьому за каналом сприйняття аудіовізуальні документи можуть бути віднесені до таких, що:
– “читаються” людиною (фотографія);
– “читаються” машиною (діафільм, діапозитив, кінофільм, грамплатівка, магнітна фонограма), за допомогою аудіовізуальних засобів.
За способом документування розрізняють:
– фонодокументи: грамплатівки, магнітні фонограми;
– фотодокументи: діапозитиви (слайди ), фотографії;
– візуальні кінодокументи: діа-, кіно-, відео-документи.
У своїй більшості аудіовізуальні документи – це матричні документи. Фото – та кіноплівка або диск являють собою матрицю, на якій і відтворюється зображення чи звук.
Фонодокументи
Фонодокументи (гр. phone – “звук, документ”) – музично-звукові, аудіальні документи. Містять звукову інформацію, зафіксовану будь-якою системою звукозапису про події, явища та факти реальної дійсності отриманні в результаті механічного, фотографічного, магнітного чи оптичного звукозапису.
Звукозапис – процес запису звукової інформації з метою її збереження та відтворення.
У залежності від системи звукозапису розрізняють фотографічні, магнітні, оптичні фонограми та запис на флеш-носіях. Відповідно до форми носія розрізняють:
– магнітні фонограми на стрічці;
– магнітні відеофонограми в касеті;
– оптичні фонограми на диску;
– записи на накопичувачах флеш-пам’яті.
Фотодокументи
Фотодокументи містять одне або декілька зображень, отриманих фотографічним або іншим способом. Вони є результатом документування за допомогою фотографічного запису явищ об’єктивної дійсності у вигляді зображення, фотоначерків, що пов’язані певними ознаками (хронологічними, тематичними, авторськими тощо).
Характеристики різновидів фотодокументів подані в таблиці 6.14.
Фотодокументи можуть організовуватися у фонотеку – систематизоване зібрання фотографій, негативів, позитивів (діапозитивів) із метою їх зберігання та користування.
Таблиця 6.14 Класифікація фотодокументів за способом відтворення інформації
№ | Вид документа | Характеристика документа |
1. | Фотографія (гр. photos – “світло”, grapho – “пишу”) | Відбиток, отриманий фотографічним способом на світлочутливій плівці чи папері. Здійснюється фотографічний запис за допомогою фотоапарата чи фотокамери |
2. | Діапозитив (гр. dia – “через”, лат. positivus – “позитивний”) | Позитивне фотографічне або мальоване зображення на прозорому матеріалі (плівці чи склі), призначене для проекції на екран; діапозитиви відносяться до візуальних документів статичної проекції (зображення нерухоме), бувають чорно – білі або кольорові |
3. | Відеозапис | Цифрове фотографічне зображення нанесене 1 на матеріальний носій магнітним, оптичним чи цифровим способом |
Кінодокументи
Кінодокументи – це образотворчі документи, створені кінематографічним або іншим способом за допомогою певних технічних засобів.
За способом відтворення інформації візуальні документи поділяють на:
– образотворчо-статичні (якщо зображення нерухоме): діафільми, слайдофільми, епіфільми;
– образотворчо-динамічні (зображення рухоме): кінофільми, телефільми, відеофільми.
Характеристика вищезазначених різновидів візуальних документів подано в таблиці 6.15.
Таблиця 6.17 Класифікація візуальних документів за способом відтворення інформації
№ | Вид документа | Характеристика документа |
1. | Діафільм (гр. dia -“через” англ. film – “плівка”) | Позитивні фотографічні зображення на кіно – чи фотоплівці, розташовані у визначеному порядку й об’єднані загальною тематикою; інформація, що міститься у діафільмі, відтворюється за допомогою фільмоскопів, розрахованих на індивідуальне користування, чи за допомогою діапроектора на екрані |
2. | Слайди | Окремі кадри 35мм діафільму, уміщені в спеціальну рамку. Різниця між діафільмом і слайдом полягає у тому, що кадри у діафільмі розташовані у визначеній послідовності та мають текст під кожним кадром |
3. | Кінофільм (гр. kineo – “рухаю”, англ. film – “плівка”) | Сукупність фотографічних зображень (кадрів), послідовно розташованих на кіноплівці (або ін. носії), які пов’язані єдиним сюжетом та призначені для відтворення за проекційною апаратурою |
4. | Відеофільм (лат-video – “дивлюсь, бачу”, film -“плівка”) | Фільм із записом зображення та/чи звуку на магнітну плівку, диск, оптичний диск чи твердотілий носій флеш-пам’яті для відтворення на екрані телевізора (монітора) за допомогою відеомагнітофона, mp3-плеєра, стільникового телефону тощо |
Схематично загальна класифікація аудіовізуальних (кінофотофонодокументів) документів подана на схемі 6.7.
Схема 6.7 Класифікація аудіовізуальних документів
(1 votes, average: 5,00 out of 5)