Мислення об’єктивно виступає як системне та багато якісне явище. Цей процес завжди виникає у взаємодії суб’єкта з довкіллям та з іншими суб’єктами. Утім, постає воно не в готовому, завершеному вигляді, а як процес обстеження
Мислення вивчає не тільки психологія. Для філософії мислення виступає як суспільно-історичний процес, як процес виникнення та історичного розвитку пізнання людиною світу. Філософію цікавить остаточний продукт мисленнєвого пізнання, його відображувальні можливості (відображає він світ чи
Нагадаємо, що мислення завжди передбачає зміну змісту для того, щоб зробити його зрозумілим, доступним для повного і глибокого сприйняття суб’єктом. Ці зміни відбуваються за допомогою мисленнєвих операцій. Коли ж розглядати мислення в аспекті мисленнєвих
Різноманітність типів мисленнєвих задач зумовлює різноманітність не тільки механізмів, способів, а й видів мислення. У психології прийнято розрізняти види мислення За змістом: Наочно-дійове, наочно-образне та абстрактне мислення; за характером задач: практичне і теоретичне мислення;
Мисленнєва діяльність завжди індивідуально своєрідна, вона виділяється в індивідуально-психологічних характеристиках, що впливають на протікання мисленнєвої діяльності: Глибина, широта, гнучкість, самостійність, швидкість, послідовність Тощо. їх називають якостями розуму. Глибина Розуму полягає у здатності суб’єкта виділити
Генетичними ступенями інтелектуального розвитку є наочно-дійове, наочно-образно і словесно-логічне мислення. У кінці першого року життя дитини з’являються перші прояви мислення у формі наочно-дійового мислення. Основними ознаками цього мислення є елементарний аналіз, знаходження ситуаційно важливих
Генетичними ступенями інтелектуального розвитку є наочно-дійове, наочно-образно і словесно-логічне мислення. У кінці першого року життя дитини з’являються перші прояви мислення у формі наочно-дійового мислення. Основними ознаками цього мислення є елементарний аналіз, знаходження ситуаційно важливих
8.1. Поняття про пам’ять Образи предметів і явищ, що виникають у процесі відчуття, сприймання, а також пов’язані з ними думки, емоції, дії не зникають безслідно, а фіксуються і зберігаються в мозку людини. При потребі
8.1. Поняття про пам’ять Образи предметів і явищ, що виникають у процесі відчуття, сприймання, а також пов’язані з ними думки, емоції, дії не зникають безслідно, а фіксуються і зберігаються в мозку людини. При потребі
8.1. Поняття про пам’ять Образи предметів і явищ, що виникають у процесі відчуття, сприймання, а також пов’язані з ними думки, емоції, дії не зникають безслідно, а фіксуються і зберігаються в мозку людини. При потребі
8.1. Поняття про пам’ять Образи предметів і явищ, що виникають у процесі відчуття, сприймання, а також пов’язані з ними думки, емоції, дії не зникають безслідно, а фіксуються і зберігаються в мозку людини. При потребі
Найважливіші положення вчення І. П. Павлова про закономірності вищої нервової діяльності набули подальшого розвитку в фізіологічній та фізичній теоріях. Згідно з поглядами вченого, матеріальною основою пам’яті є пластичність кори великих півкуль головного мозку, її
Найважливіші положення вчення І. П. Павлова про закономірності вищої нервової діяльності набули подальшого розвитку в фізіологічній та фізичній теоріях. Згідно з поглядами вченого, матеріальною основою пам’яті є пластичність кори великих півкуль головного мозку, її
Для визначення видів людської пам’яті більшість психологів (Г. С. Костюк, А. В. Петровський, О. О. Смирнов та ін.) вирізняє такі критерії: зміст матеріалу; характер мети діяльності; час закріплення і зберігання матеріалу. Залежно від змісту
Пам’ять є складною системою процесів, які здійснюють повний цикл перетворень інформації суб’єктом: запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування. У структурі цілеспрямованої діяльності людини ці мнемічні процеси є важливою умовою її ефективності. Пам’ять слушно вважають основою
Дослідники відзначають істотне розмаїття індивідуальних особливостей у людей, що виявляється у швидкості, точності, міцності запам’ятовування та готовності до відтворення. Швидкість Запам’ятовування визначається кількістю повторень, необхідних для запам’ятовування нового матеріалу. Точність Запам’ятовування характеризується відповідністю відтвореного
З народження дитина виявляє пам’ять в елементарній формі, яка виявляється у виробленні умовних рефлексів. Так, у відповідь на положення під час годування немовля затихає, шукає губами груди матері, робить смоктальні рухи. Двомісячна дитина впізнає
9.1. Поняття про уяву Уява належить до вищих пізнавальних процесів. Вона зумовлюється потребами, що виникають у житті людини, і насамперед потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Людина не може розпочинати роботу, не
9.1. Поняття про уяву Уява належить до вищих пізнавальних процесів. Вона зумовлюється потребами, що виникають у житті людини, і насамперед потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Людина не може розпочинати роботу, не
У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Але складність структури уяви та її зв’язок з емоціями свідчать на користь гіпотези, що фізіологічні механізми уяви розташовані не тільки в корі головного мозку,
У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Але складність структури уяви та її зв’язок з емоціями свідчать на користь гіпотези, що фізіологічні механізми уяви розташовані не тільки в корі головного мозку,
У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Але складність структури уяви та її зв’язок з емоціями свідчать на користь гіпотези, що фізіологічні механізми уяви розташовані не тільки в корі головного мозку,
Уява – це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності, її розвиток вимагає нагромадження відповідного досвіду і вироблення вміння подумки сполучати образи в нові поєднання і комбінації, вміння уявляти можливі зміни дійсності. Такі вміння утворюються поступово
Щоб навчальна діяльність була творчою, потрібно розвивати уяву школярів. Будь-який образ, створений уявою, будується з елементів, узятих із дійсності й утримуваних в попередньому досвіді людини. Тому що багатший досвід людини, то більшим матеріалом володіє
10.1. Поняття про почуття та емоції Події життя стають для людини джерелом її переживань. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє. Почуття
10.1. Поняття про почуття та емоції Події життя стають для людини джерелом її переживань. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє. Почуття
10.1. Поняття про почуття та емоції Події життя стають для людини джерелом її переживань. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє. Почуття
10.1. Поняття про почуття та емоції Події життя стають для людини джерелом її переживань. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє. Почуття
10.1. Поняття про почуття та емоції Події життя стають для людини джерелом її переживань. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє. Почуття
Від давнини до сучасності фізіологи пов’язували й пов’язують емоційні стани людини з різними змінами в організмі, з різними тілесними проявами. Наприкінці XIX ст. було висунуто теорію емоцій, згідно з якою емоція виникає лише як
Від давнини до сучасності фізіологи пов’язували й пов’язують емоційні стани людини з різними змінами в організмі, з різними тілесними проявами. Наприкінці XIX ст. було висунуто теорію емоцій, згідно з якою емоція виникає лише як
Емоції впливають на людей різними шляхами. Одна й та сама емоція неоднаково переживається різними людьми, а також певною людиною в різних ситуаціях. Емоції можуть впливати на всі системи індивіда, на суб’єкта загалом. Емоції і
Залежно від суб’єктивної цінності переживань Б. І. Додонов вирізняє види емоцій: Альтруїстичні – переживання, що виникають на основі потреб у сприянні, допомозі іншим людям: бажання принести іншим людям радість і щастя, почуття тривоги за
Афекти – це нетривалі й сильні емоції людини, що виникають раптово й виявляються в різких змінах м’язової діяльності та стану внутрішніх органів. Прикладами афектів можуть бути несподівана сильна радість, вибух гніву, напад страху тощо.
Моральні почуття – Почуття, в яких виявляється Стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей і до себе самої. Вони нерозривно пов’язані з нормами поведінки, прийнятними в певному суспільстві, з оціненням відповідності цим
11.1 .Поняття про увагу Увага – зосередженість діяльності суб’єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті – предметі, події, образі, міркуванні тощо (В. І. Страхов). Увага не психічний процес, а форма
11.1 .Поняття про увагу Увага – зосередженість діяльності суб’єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті – предметі, події, образі, міркуванні тощо (В. І. Страхов). Увага не психічний процес, а форма
11.1 .Поняття про увагу Увага – зосередженість діяльності суб’єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті – предметі, події, образі, міркуванні тощо (В. І. Страхов). Увага не психічний процес, а форма
Увага – це динамічний перебіг пізнавальних процесів. Вона не має власного змісту, а також продукту, але має специфічні властивості. Дослідження властивостей уваги виконувалися під керівництвом М. Ф. Добриніна, І. В. Страхова, В. І. Страхова,
Види уваги класифікують, передусім, за особливостями об’єктів. Залежно від того, належать об’єкти уваги до зовнішнього світу (наприклад, різні предмети сприймання) чи ними є наші відчуття, уявлення пам’яті, думки, переживання тощо, вирізняють зовнішню (перцептивну, сенсорну)
Неуважність та її причини. Психолог В. І. Страхов підкреслював, що увага походить від утворених властивостей особистості і разом з тим є опорною властивістю, яка впливає на формування інших властивостей особистості, що проявляються в діяльності
Л. С. Витотський простежив генезу вищих механізмів уваги, запропонувавши для цього експериментально-генетичний метод. Він передбачає створення ситуації, коли дитина постає перед необхідністю оволодіти своєю увагою за допомогою зовнішніх стимулів-засобів. Здійсненням цього завдання займався О.
І. В. Страхов вважає, що всі властивості уваги – обсяг, розподіл, стійкість, переключення тощо – необхідно розглядати як конкретні прояви зосередженості. Гармонійність та врівноваженість цих властивостей є одним з основних показників вихованості уваги. Критерієм
12. Діяльність як форма активності особистості 12.1. Активність Основні характеристики активності Загальною характеристикою живих істот є їхня активність. Саме активність забезпечує підтримку життєво важливих зв’язків усіх істот з навколишнім світом. Джерелом активності живих організмів
12. Діяльність як форма активності особистості 12.1. Активність Основні характеристики активності Загальною характеристикою живих істот є їхня активність. Саме активність забезпечує підтримку життєво важливих зв’язків усіх істот з навколишнім світом. Джерелом активності живих організмів
12. Діяльність як форма активності особистості 12.1. Активність Основні характеристики активності Загальною характеристикою живих істот є їхня активність. Саме активність забезпечує підтримку життєво важливих зв’язків усіх істот з навколишнім світом. Джерелом активності живих організмів
12. Діяльність як форма активності особистості 12.1. Активність Основні характеристики активності Загальною характеристикою живих істот є їхня активність. Саме активність забезпечує підтримку життєво важливих зв’язків усіх істот з навколишнім світом. Джерелом активності живих організмів
На сучасному етапі психологи теоретично і методологічно розробляють варіанти розв’язання проблеми зростання соціальної активності людей. Вирішення цієї проблеми – складова стратегії перебудови і психології, і свідомості людей. Соціальна активність людей є не тільки суспільно
У науці немає єдиного підходу до розкриття поняття та структури людської діяльності. Основний внесок у методологічне і психологічне розв’язання зазначеної проблеми зробила традиційна психологія. Діяльність – це специфічна форма суспільного буття людей, що полягає
Активність як діяльнісний стан суб’єкта детермінована з середини, з боку його ставлень до світу і реалізується назовні в процесах поведінки. Розглянемо внутрішні та зовнішні характеристики людини як суб’єкта активності. До внутрішньої організації активності людини,