Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Зорові відчуття

Ще древні греки розрізняли п’ять органів чуття і відповідні їм відчуття: зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні. Сучасна наука заочно розширила уявлення про види відчуттів людини. В наш час нараховується близько двох десятків різноманітних аналізаторних

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Слухові відчуття

Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають людині правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої дії. Чутливі закінчення слухового нерва розташовані у внутрішньому вусі (завитку зі слуховою мембраною і

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Вібраційне відчуття

Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають людині правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої дії. Чутливі закінчення слухового нерва розташовані у внутрішньому вусі (завитку зі слуховою мембраною і

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Нюхові відчуття

Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій рідині і діє на рецептор. У багатьох тварин це основний рецептор, він тісно пов’язаний

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Смакові відчуття

Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій рідині і діє на рецептор. У багатьох тварин це основний рецептор, він тісно пов’язаний

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Шкіряні відчуття

Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій рідині і діє на рецептор. У багатьох тварин це основний рецептор, він тісно пов’язаний

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Органічні відчуття

Велика кількість рецепторних закінчень цих відчуттів розташована на внутрішніх органах. Відчуття, що виникають від них, утворюють органічне почуття (самопочуття, як ми його називаємо) людини. До них належать відчуття голоду, спраги, ситості, нудоти, змін у

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Статичні відчуття

Велика кількість рецепторних закінчень цих відчуттів розташована на внутрішніх органах. Відчуття, що виникають від них, утворюють органічне почуття (самопочуття, як ми його називаємо) людини. До них належать відчуття голоду, спраги, ситості, нудоти, змін у

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Кінестетичні відчуття

Велика кількість рецепторних закінчень цих відчуттів розташована на внутрішніх органах. Відчуття, що виникають від них, утворюють органічне почуття (самопочуття, як ми його називаємо) людини. До них належать відчуття голоду, спраги, ситості, нудоти, змін у

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 5.5. Основні властивості та закономірності відчуттів

Властивості відчуттів Загальними властивостями відчуттів є якість, інтенсивність, тривалість і локалізація. Якість – Це та властивість відчуття, яка відрізняє його від інших. Якісно відрізняються відчуття одного виду від іншого, а також різні відчуття в

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Властивості відчуттів

Властивості відчуттів Загальними властивостями відчуттів є якість, інтенсивність, тривалість і локалізація. Якість – Це та властивість відчуття, яка відрізняє його від інших. Якісно відрізняються відчуття одного виду від іншого, а також різні відчуття в

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Пороги чутливості

Властивості відчуттів Загальними властивостями відчуттів є якість, інтенсивність, тривалість і локалізація. Якість – Це та властивість відчуття, яка відрізняє його від інших. Якісно відрізняються відчуття одного виду від іншого, а також різні відчуття в

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Адаптація

Чутливість аналізаторів, що визначається величиною абсолютних порогів, не постійна і змінюється під впливом фізіологічних і психологічних умов, серед яких особливе місце посідає явище адаптації. Адаптація, або пристосування, це зміна чутливості під впливом постійного подразника,

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Сенсибілізація

Підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ називається сенсибілізацією. Сенсибілізація органів чуття можлива не лише шляхом застосування побічних подразників, але й шляхом вправ. Можливості тренування й удосконалення органів чуття дуже великі.

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Контраст відчуттів

Підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ називається сенсибілізацією. Сенсибілізація органів чуття можлива не лише шляхом застосування побічних подразників, але й шляхом вправ. Можливості тренування й удосконалення органів чуття дуже великі.

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Синестезія

Підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ називається сенсибілізацією. Сенсибілізація органів чуття можлива не лише шляхом застосування побічних подразників, але й шляхом вправ. Можливості тренування й удосконалення органів чуття дуже великі.

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 5.6. Індивідуальні особливості відчуттів

У новонародженої дитини всі аналізаторні системи морфологічно готові до відображення. Однак вони повинні пройти значний шлях свого функціонального розвитку. Найпершим органом пізнання дитини є рот, тому смакові відчуття виникають раніше за інші. На 3-4

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 6. Сприймання

6.1. Поняття про сприймання Знання про навколишній світ ми одержуємо за допомогою відчуттів, завдяки яким пізнаємо окремі властивості предметів і явищ об’єктивної дійсності, і сприймань, що дають цілісний образ предмета або явища. Ці форми

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 6.1. Поняття про сприймання

6.1. Поняття про сприймання Знання про навколишній світ ми одержуємо за допомогою відчуттів, завдяки яким пізнаємо окремі властивості предметів і явищ об’єктивної дійсності, і сприймань, що дають цілісний образ предмета або явища. Ці форми

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 6.2. Фізіологічна основа сприймання

Фізіологічною основою сприймання є складна аналітико-синтетична діяльність усієї кори головного мозку. У процесі сприймання аналіз набуває більш диференційованого характеру. Виділені шляхом аналізу елементи об’єктів об’єднуються у складні комплекси. Об’єднання це зумовлено об’єктивними просторовими, часовими

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні

Сприймання не тільки включається в дії людей і регулює їх. Воно стає особливою перцептивною дією, спрямованою на створення образу потрібного людині об’єкта, вирізнення його істотних зовнішніх ознак, докладніше ознайомлення з ним, порівняння його з

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 6.4. Загальні особливості сприймання

Найважливіші особливості сприймання – предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, осмисленість, вибірковість, ілюзія. Предметність Унаслідок впливу певних предметів і явищ навколишньої дійсності на наші органи чуття формується предметність сприймання. Предметність сприймання виявляється в акті об’єктивації,

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Предметність

Найважливіші особливості сприймання – предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, осмисленість, вибірковість, ілюзія. Предметність Унаслідок впливу певних предметів і явищ навколишньої дійсності на наші органи чуття формується предметність сприймання. Предметність сприймання виявляється в акті об’єктивації,

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Цілісність та структурність

Найважливіші особливості сприймання – предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, осмисленість, вибірковість, ілюзія. Предметність Унаслідок впливу певних предметів і явищ навколишньої дійсності на наші органи чуття формується предметність сприймання. Предметність сприймання виявляється в акті об’єктивації,

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Константність

Під константністю розуміють відносну постійність величини, форми, кольору предметів, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості. Якщо предмет, який сприймають на деякій відстані, віддалений від того, хто сприймає, то відображення предмета на сітківці зменшується

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Апперцепція

Під константністю розуміють відносну постійність величини, форми, кольору предметів, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості. Якщо предмет, який сприймають на деякій відстані, віддалений від того, хто сприймає, то відображення предмета на сітківці зменшується

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Осмисленість та узагальненість

Сприймання – це не лише чуттєвий образ, а й усвідомлення виділеного об’єкта. Людина сприймає предмети, які мають для неї певне значення. Сприймання людини тісно пов’язане з мисленням, із розумінням сутності предмета. Свідомо сприйняти предмет

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Вибірковість

Сприймання – це не лише чуттєвий образ, а й усвідомлення виділеного об’єкта. Людина сприймає предмети, які мають для неї певне значення. Сприймання людини тісно пов’язане з мисленням, із розумінням сутності предмета. Свідомо сприйняти предмет

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Ілюзій

Сприймання – це не лише чуттєвий образ, а й усвідомлення виділеного об’єкта. Людина сприймає предмети, які мають для неї певне значення. Сприймання людини тісно пов’язане з мисленням, із розумінням сутності предмета. Свідомо сприйняти предмет

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 6.5. Класифікація та види сприймання

Класифікація сприймання Сприймання поділяються на види за кількома основами. За провідним аналізатором Виділяють такі види сприймання: зорове, слухове, тактильне, кінестезичне, нюхове і смакове. Процес сприймання здійснюється зазвичай низкою аналізаторів, що взаємодіють між собою. Як

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Класифікація сприймання

Класифікація сприймання Сприймання поділяються на види за кількома основами. За провідним аналізатором Виділяють такі види сприймання: зорове, слухове, тактильне, кінестезичне, нюхове і смакове. Процес сприймання здійснюється зазвичай низкою аналізаторів, що взаємодіють між собою. Як

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Сприймання простору

Класифікація сприймання Сприймання поділяються на види за кількома основами. За провідним аналізатором Виділяють такі види сприймання: зорове, слухове, тактильне, кінестезичне, нюхове і смакове. Процес сприймання здійснюється зазвичай низкою аналізаторів, що взаємодіють між собою. Як

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Сприймання часу

Сприймання часу – це відображення об’єктивної тривалості, швидкості та послідовності явищ дійсності. Завдяки сприйманню часу відображаються зміни, що відбуваються в навколишньому світі. Фізіологічною основою процесу сприймання часу є умовні рефлекси на час, які людина

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Сприймання руху

Сприймання часу – це відображення об’єктивної тривалості, швидкості та послідовності явищ дійсності. Завдяки сприйманню часу відображаються зміни, що відбуваються в навколишньому світі. Фізіологічною основою процесу сприймання часу є умовні рефлекси на час, які людина

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 6.6. Індивідуальні особливості сприймання

Сприймання часу – це відображення об’єктивної тривалості, швидкості та послідовності явищ дійсності. Завдяки сприйманню часу відображаються зміни, що відбуваються в навколишньому світі. Фізіологічною основою процесу сприймання часу є умовні рефлекси на час, які людина

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 7. Мислення

7.1. Поняття про мислення. Функції мислення Людина живе серед подій, які відбуваються одна за одною або паралельно. Потреби, цілі людини зумовлюють необхідність розібратись у тому, що з чого виходить, як пов’язані між собою події,

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 7.1. Поняття про мислення. Функції мислення

7.1. Поняття про мислення. Функції мислення Людина живе серед подій, які відбуваються одна за одною або паралельно. Потреби, цілі людини зумовлюють необхідність розібратись у тому, що з чого виходить, як пов’язані між собою події,

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 7.2. Теорії мислення

Питання про те, що таке мислення та яку роль воно відіграє у пізнанні і діяльності людини, цікавило людство здавна. Так, ще за античності виникло розмежування діяльності органів чуття та діяльності мислення (Геракліт Ефеський –

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Асоціаністична теорія

Питання про те, що таке мислення та яку роль воно відіграє у пізнанні і діяльності людини, цікавило людство здавна. Так, ще за античності виникло розмежування діяльності органів чуття та діяльності мислення (Геракліт Ефеський –

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Вюрцбурзька школа

Питання про те, що таке мислення та яку роль воно відіграє у пізнанні і діяльності людини, цікавило людство здавна. Так, ще за античності виникло розмежування діяльності органів чуття та діяльності мислення (Геракліт Ефеський –

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Гештальтпсихологія

Представники гештальтпсихології (М. Вертгеймер, В. Келлер, К. Коффка, К. Дункер) започаткували новий підхід до мислення, розглядаючи його як акт переструктурування ситуацій. Первинним змістом будь-якого психічного процесу вони вважали цілісні утворення-конфігурації, форми, або “гештальти”. Мислення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Біхевіоризм

Представники гештальтпсихології (М. Вертгеймер, В. Келлер, К. Коффка, К. Дункер) започаткували новий підхід до мислення, розглядаючи його як акт переструктурування ситуацій. Первинним змістом будь-якого психічного процесу вони вважали цілісні утворення-конфігурації, форми, або “гештальти”. Мислення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Психоаналіз

Представники гештальтпсихології (М. Вертгеймер, В. Келлер, К. Коффка, К. Дункер) започаткували новий підхід до мислення, розглядаючи його як акт переструктурування ситуацій. Первинним змістом будь-якого психічного процесу вони вважали цілісні утворення-конфігурації, форми, або “гештальти”. Мислення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Теорія мотивації

Згідно з когнітивною теорією мотивації, мотивація поведінки людини йде від пізнання, відповідно до нього. У межах цієї теорії вивчають зв’язок мислення з рівнем домагань та вплив на цей процес мотивації досягнення. Теорія мотивації досягнення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Гуманістична психологія

Згідно з когнітивною теорією мотивації, мотивація поведінки людини йде від пізнання, відповідно до нього. У межах цієї теорії вивчають зв’язок мислення з рівнем домагань та вплив на цей процес мотивації досягнення. Теорія мотивації досягнення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Операціональна концепція інтелекту

Згідно з когнітивною теорією мотивації, мотивація поведінки людини йде від пізнання, відповідно до нього. У межах цієї теорії вивчають зв’язок мислення з рівнем домагань та вплив на цей процес мотивації досягнення. Теорія мотивації досягнення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Теорія онтогенетичного розвитку мислення

Згідно з когнітивною теорією мотивації, мотивація поведінки людини йде від пізнання, відповідно до нього. У межах цієї теорії вивчають зв’язок мислення з рівнем домагань та вплив на цей процес мотивації досягнення. Теорія мотивації досягнення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Теорія мислення як системи опрацювання інформації

Згідно з когнітивною теорією мотивації, мотивація поведінки людини йде від пізнання, відповідно до нього. У межах цієї теорії вивчають зв’язок мислення з рівнем домагань та вплив на цей процес мотивації досягнення. Теорія мотивації досягнення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Діяльнісна теорія мислення

Згідно з когнітивною теорією мотивації, мотивація поведінки людини йде від пізнання, відповідно до нього. У межах цієї теорії вивчають зв’язок мислення з рівнем домагань та вплив на цей процес мотивації досягнення. Теорія мотивації досягнення

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 7.3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння

Мислення, виконуючи будь-яку функцію (розуміння смислу тексту і розв’язування ситуацій, проблем, задач; утворення зв’язку загальної мети з кінцевою; осмислення своїх дій тощо), змінює вихідний зміст за допомогою різних операцій та прийомів. Діючи в такий