Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 17.4. Вольове регулювання поведінки

Якими ж є критерії волі та які умови потребують прояву вольового регулювання поведінки? Критерії волі Виділяють чотири типи критеріїв волі, які виявляються: 1) у вольових діях; 2) у виборі мотивів і цілей; 3) у

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Критерії волі

Якими ж є критерії волі та які умови потребують прояву вольового регулювання поведінки? Критерії волі Виділяють чотири типи критеріїв волі, які виявляються: 1) у вольових діях; 2) у виборі мотивів і цілей; 3) у

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Умови вольового регулювання поведінки

Якими ж є критерії волі та які умови потребують прояву вольового регулювання поведінки? Критерії волі Виділяють чотири типи критеріїв волі, які виявляються: 1) у вольових діях; 2) у виборі мотивів і цілей; 3) у

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Мимовільні й довільні дії

Загалом при вивченні поведінки людини доводиться мати справу з мимовільними, довільними і вольовими діями. Довільні та вольові дії включаються в зміст вольової поведінки людини. Від них слід відрізняти мимовільні дії. Мимовільні Рухи і дії

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Вольові дії

У традиційній психології Вольовими діями Називають дії, скеровані на досягнення свідомо поставленої мети і пов’язані з подоланням труднощів. Значна кількість дослідників вирізняють такі основні ознаки вольових дій: 1) свідоме подолання перешкод на шляху до

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 17.5. Фази складної вольової дії

Традиційно вольове регулювання поведінки, всі фази складної вольової дії пов’язують з особливим емоційним станом, який визначають як вольове зусилля. Вольове зусилля пронизує всі фази вольового акту: усвідомлення мети, оформлення бажань, вибір мотиву, плану та

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 17.6. Класифікація вольових якостей особистості

Своєрідність активності особистості втілюється в її вольових якостях. Вольові якості – це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою. Вольові якості

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Базальні вольові якості

Своєрідність активності особистості втілюється в її вольових якостях. Вольові якості – це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою. Вольові якості

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Системні вольові якості

Своєрідність активності особистості втілюється в її вольових якостях. Вольові якості – це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою. Вольові якості

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Сила волі

До вольових якостей, які найбільш характеризують силу волі особистості, належать самостійність та ініціативність. Самостійність – це вміння обходитись у своїх діях без чужої допомоги, а також уміння критично ставитися до чужих впливів, оцінюючи їх

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Розлади складної вольової дії

До вольових якостей, які найбільш характеризують силу волі особистості, належать самостійність та ініціативність. Самостійність – це вміння обходитись у своїх діях без чужої допомоги, а також уміння критично ставитися до чужих впливів, оцінюючи їх

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 17.7. Розвиток та виховання вольової активності людини

Воля, як і весь психічний світ, не є надприродною силою, а виникає і розвивається в процесі життя та виховання. Розвиток вольового регулювання поведінки нерозривно пов’язаний з розвитком спонукань. Для дітей характерні нестійкість спонукань, залежність

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18. Спілкування

18.1. Поняття про спілкування Серед чинників, що формують особистість, у психології вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування і пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми і методи трудової діяльності людина

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18.1. Поняття про спілкування

18.1. Поняття про спілкування Серед чинників, що формують особистість, у психології вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування і пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми і методи трудової діяльності людина

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18.2. Функції та форми спілкування

Функції спілкування Спілкування виконує різноманітні функції. Першою з них є регулювання спільної діяльності (ця функція закладена вже в самому слові “спілкування”). Участь у спільній діяльності вимагає від кожної людини певних знань. Діти отримують їх

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Функції спілкування

Функції спілкування Спілкування виконує різноманітні функції. Першою з них є регулювання спільної діяльності (ця функція закладена вже в самому слові “спілкування”). Участь у спільній діяльності вимагає від кожної людини певних знань. Діти отримують їх

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Культура спілкування

Функції спілкування Спілкування виконує різноманітні функції. Першою з них є регулювання спільної діяльності (ця функція закладена вже в самому слові “спілкування”). Участь у спільній діяльності вимагає від кожної людини певних знань. Діти отримують їх

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Форми спілкування

Функції спілкування Спілкування виконує різноманітні функції. Першою з них є регулювання спільної діяльності (ця функція закладена вже в самому слові “спілкування”). Участь у спільній діяльності вимагає від кожної людини певних знань. Діти отримують їх

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18.3. Структура спілкування

В єдиному процесі спілкування можна виділити три взаємопов’язані сторони: Комунікативну (передавання інформації), інтерактивну (взааємодія) і перцептивну (взаємо сприймання). Коли говорять про Комунікативну Сторону спілкування, то мають вазі той факт, що в спільній діяльності люди

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18.4. Види спілкування

Види спілкування вирізняються за різними параметрами. 1. Залежно від контингенту учасників спілкування може бути між-індивідним індивідно-груповим та Міжгруповим. 2. За мірою опосередкованості вирізняють безпосереднє і Опосередковане Спілкування. 3. За тривалістю – Короткочасне І тривале.

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18.5. Засоби спілкування

Зміст спілкування реалізується за допомогою певних засобів, головним з яких є мова. Мовні (вербальні) засоби доповнюються невербальними: жести, міміка, пантоміміка та ін. Мова і мовлення. Розглядаючи розвиток психіки та свідомості, ми зазначали, що важливою

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18.6. Ефективність спілкування

Процес спілкування можна оцінювати за кількома критеріями, насамперед за ефективністю спілкування та мірою задоволення потреби у вияві своїх почуттів. Мірою ефективності спілкування Є збіг того, що один із партнерів хотів передати іншому, з тим,

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18.7. Стилі спілкування

Індивідуально-типологічні особливості взаємодії партнерів, переважання певних форм, засобів і прийомів поведінки спричинюють вироблення певного стилю спілкування. Стиль спілкування – це індивідуально-стабільна форма комунікативної поведінки людини, яка виявляється в будь-яких умовах взаємодії – у ділових

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 18.8. Оволодіння навичками спілкування

Природа людини, її індивідуальність та стиль спілкування з іншими формуються під впливом обставин життя. І природу, й обставини можна змінити. Звичайно, спосіб взаємодії суб’єкта з людьми довкола визначається не лише його навичками міжособистісного спілкування.

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 19. Психологія міжособистісних стосунків

19.1. Відносини, стосунки та ставлення Глибинний зміст людського “Я” виявляється в людських стосунках і яскравими, неповторними барвами вплітається в канву об’єктивних суспільних відносин. Це дає змогу виділити їхній особливий рівень – міжособистісні стосунки, які

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 19.1. Відносини, стосунки та ставлення

19.1. Відносини, стосунки та ставлення Глибинний зміст людського “Я” виявляється в людських стосунках і яскравими, неповторними барвами вплітається в канву об’єктивних суспільних відносин. Це дає змогу виділити їхній особливий рівень – міжособистісні стосунки, які

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 19.2. Класифікація груп у психології

Міжособистісні стосунки – це суб’єктивні зв’язки і ставлення, які існують між людьми в соціальних групах. Групою Називають спільність людей, об’єднаних численними та різноманітними більш-менш стійкими зв’язками. Сам термін “група” – італійського походження. За доби

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 19.3. Вплив спільності на індивіда

Загальна психологія, де осмислюється глибинна суть людини, властивості її як особистості, констатує, що “Я” живе не окремо, а у взаємодії, у спільному чи протилежному спрямуванні з іншими індивідами, які в міжособистісних стосунках демонструють особливості

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – 19.4. Сприймання і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісних стосунків

У процесі людських взаємин важливе значення має сприйняття, оцінка і розуміння людьми один одного. Важко придумати більше покарання, писав У Джеме, ніж якби хто-небудь потрапив у спільність людей, де ніхто на нього не звертав

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Аналітичний

У процесі людських взаємин важливе значення має сприйняття, оцінка і розуміння людьми один одного. Важко придумати більше покарання, писав У Джеме, ніж якби хто-небудь потрапив у спільність людей, де ніхто на нього не звертав

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Емоційний

Модальність емоційного ставлення до іншої людини зумовлює приписування їй певних особистісних рис (позитивних чи негативних). Такий тип сприйняття трапляється переважно у дітей і підлітків або ж емоційно збудливих людей та людей з образним типом

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Перцептивно-асоціативний

Модальність емоційного ставлення до іншої людини зумовлює приписування їй певних особистісних рис (позитивних чи негативних). Такий тип сприйняття трапляється переважно у дітей і підлітків або ж емоційно збудливих людей та людей з образним типом

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Соціально-асоціативний

Модальність емоційного ставлення до іншої людини зумовлює приписування їй певних особистісних рис (позитивних чи негативних). Такий тип сприйняття трапляється переважно у дітей і підлітків або ж емоційно збудливих людей та людей з образним типом

Загальна психологія – Скрипченко О. В. – Словник

Абстрагування – це мисленнєва операція, яка виділяє окремі ознаки, елементи і відділяє їх від інших і від самих об’єктів. Абулія – це нездатність людини приймати необхідні рішення та діяти. Аглютинація – створення нового образу