Українська мова професійного спілкування – Зоряна Мацюк – § 5. Пароніми в діловому мовленні
Пароніми (грец. Para – біля, поруч, Опума – ім’я) – слова, які дуже близькі за звучанням, але різні зазначенням і написанням. Саме ця близькість, незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і призводить до помилок. Паронімія – явище, поширене у всіх сферах мовної діяльності. Опису цієї групи слів присвячений словник: Грин-чишинД. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. – К.,
¡986, який містить понад 1000 паронімів, що трапляються у періодиці, науково-популярних виданнях, побутовому мовленні.
Слова можуть мати спільні корені, але відрізнятися різними префіксами або наявністю / відсутністю префіксів. Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення, напр.:
Ознайомити – дати відомості, інформацію (зі станом справ, з планом, з проектом) – Познайомити – представити, рекомендувати (з приятелем, зі співробітниками);
Вирізнятися – виділятися серед інших, бути помітним (зростом, силою, голосом) – відрізнятися – характеризуватися особливостями, які не властиві подібним іншим (від своїх колег, один від одного);
Засвоювати – сприймаючи нове, робити його звичним і звичайним для себе (матеріал, ідеї, правила) – освоювати – робити придатним для використання, використовувати (землі, космос, кошти), за допомогою навчання опановувати щось (виробництво, нову техніку);
Зумовлювати – бути причиною чогось, створювати передумови (перемогу, тенденції, якість) – обумовлювати – визначати умови, обмежувати певною умовою (пунктом договору);
Заснований – закладений, розпочатий будівництвом, організований (університет, товариство)-оснований-Який грунтується на чомусь (на принципах, на вченні);
Виплата – видання плати за що-небудь; сплачування боргу (авансу, відсотків, гонорару) – оплата – внесення плати, платіж, вид плати (додаткова оплата праці, умови оплати) – плата-Винагорода за виконану працю, послуги; віддяка, відшкодування (заробітна плата, квартирна плата, за навчання);
Витрати – кошти, гроші, витрачені на що-небудь (на соціальне забезпечення, на ремонт) – втрати – марне витрачення чогось, збитки (фінансові втрати, при транспортуванні); жива сила, а також військова техніка, втрачені під час війни (великі втрати, бойової техніки) – затрати – гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця, затрачені на що-небудь (часу, матеріальних і фінансових ресурсів).
Паронімічна пара (або й більша кількість слів) може відрізнятися суфіксами, напр.:
Адресант – “той, хто посилає лист, телеграму, відправник” – Адресат – “той, кому адресується лист, телеграма, одержувач”;
Відносини – “стосунки, взаємини, зв’язки” – відношення – “зв’язок між одиницями-поняттями (числами, словами) у математиці, мовознавстві, філософії тощо”;
Дипломант – “особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі” – дипломат – “службова особа, яка займається дипломатичною діяльністю” – Дипломник – “студент навчального закладу, який виконує дипломну роботу чи проект”;
Дільниця – “адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці тощо” – ділянка – “частина якої-небудь поверхні, земельної площі, зона військових дій; галузь, сфера діяльності”;
Експонат – “предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї для огляду” – експонент – “особа чи організація, що виставляє на виставці для огляду експонати”;
Ожеледиця – “тонкий шар льоду на поверхні землі” – ожеледь -“кристали льоду-снігу, якими обростають стовбури та гілки дерев, дроти тощо”;
Паливо – “горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, яка служить джерелом теплової енергії, тепла” – пальне – “паливо для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, солярка тощо)”;
Пам ятка – “предмет матеріальної культури минулого, який зберігся” – Пам ‘ятник – “архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь когось, чогось”;
Україніка – “сукупність чого-небудь, крім наук, що стосується історії, культури України” – україністика – “сукупність наук, які вивчають мову, літературу, культуру, історію українського народу”.
Серед слів-паронімів, що відрізняються суфіксами, є дуже багато прикметників. Знати їхні значення або й невеликі значеннєві відтінки важливо, тому що можна допустити помилку тоді, коли вони вступають у зв’язки з іншими словами, на рівні синтаксичних сполучень. Прикметники тут є важливим засобом уточнення інформації, напр.:
Виборний – орган, посада, особа;
Виборчий – округ, дільниця, комісія, бюлетень, голос, кампанія; Військовий – комісаріат, патруль, частина, госпіталь, квиток, звання; Воєнний – стан, кампанія, тактика, стратегія, період, роки, маневр; Гарантійний – лист, паспорт, талон, ремонт, кредит, договір, зобов’язання;
Гарантований – заробіток, оплата, право, свобода, доходи; громадський – активіст, діяч, орган, діяльність, думка, робота, доручення;
Громадянський – обов’язок, позиція, свідомість, права, свободи, почуття;
Інформативний – характер, лекція, функція, перевантаженість; інформаційний – агентство, бюро, служба, новини, канал, технології; Книжковий – видавництво, магазин, графіка, полиця, шафа, форум; Книжний – мова, стиль, лексика, зворот, вислів, відтінок, забарвлення;
Методичний-Допомога, робота, література, рекомендації, поради, рада;
Методологічний-принцип, засади, спрямованість, рівень, концепція; Первинний – продукція, обробка, ознака, організація, ланка; Первісний – епоха, люди, тварини, суспільство, редакція, варіант; перекладацький – праця, практика, майстерність, талант, техніка; Перекладний – література, текст, поезія, словник, мова; писемний-різновид літературної мови, форма мовлення, пам’ятка; Письменний – людина, населення, народ, бути письменним; письмовий – екзамен, твір, переказ, розпорядження, стіл, приладдя; Професійний – рівень, кваліфікація, компетентність, майстерність, обов’язок;
Професіональний – диктор, розвідник, футболіст, театр, виконання; Хронікальний – жанр, матеріал, запис, розповідь, фільм, кадри; хронічний – хвороба, запалення, криза, безробіття, відставання; Хронологічний – рамки, відрізок, таблиця, цикл, порядок, поділ; Чисельний – склад, перевага, більшість;
Численний – армія, група, виступи, факти, зразки, статті, праці, фактори;
Числовий-ряд, функція, величина, знак, послідовність, пряма, вісь.
У мовній практиці відбувається змішування паронімічних пар, слова в яких відрізняються наявністю / відсутністю постфікса – ся, напр.:
Вибачати – “виявляти поблажливість до когось, прощати провину” – вибачатися – “просити вибачення, усвідомлюючи свою провину”;
Додержувати – “виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (слова, обіцянки, порядку)”- додержуватися – “бути прихильником якихось думок, певних поглядів (курсу, переконань)”;
Нервувати – “хвилювати когось” – нервуватися – “хвилюватися самому”.
У паронімічні ряди можуть поєднуватися споріднені слова і випадково співзвучні. У багатьох випадках вони відрізняються голосними чи приголосними звуками, звукосполученнями, наявністю / відсутністю закінчення, напр.:
В ‘язи – “шийні хребці, задня частина шиї; шия” – м ‘язи – “тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху”;
Глуз – “уїдливе насміхання з когось, з чогось; глузування” – Глузд – “розум, розумний зміст чого-небудь; смисл”;
Талан – “доля, щастя, уцача ” – талант – “видатні природні здібності, високий ступінь обдарування”;
Їда – “споживання їжі” – їжа – “харчі”;
Група – “сукупність осіб, істот, предметів, речовин, об’єднаних чимось спільним” – Трупа – “колектив артистів театру або цирку”; Степінь – “добуток двох, трьох і більше однакових співмножників”
– ступінь – “порівняльна величина, що характеризує що-небудь, міра; посада, чин, звання; складова частина ракети”;
Покажчик – “напис, стрілка або інша позначка, що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь; довідкова книжка чи довідковий список, доданий до книжки; контрольно-вимірювальний прилад”
– показник – “доказ, ознака чого-небудь; дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу”.
Серед таких близькозвучних слів багато запозиченої лексики, напр.: адрес – “письмове, переважно ювілейне вітання, звернене до особи чи установи” – Адреса – “місце проживання чи перебування особи, місце знаходження установи”;
Афект – “короткочасне бурхливе переживання людини, сильне нервове збудження” – Ефект – “результат, наслідок дій, заходів; сильне враження”;
Бювет – “будівля над мінеральним джерелом, обладнана для приймання лікувальних вод” – Кювет – “водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна”;
Кампанія – “сукупність заходів для здійснення важливих громадсько-політичних, господарських або культурних завдань” – компанія -“група осіб, об’єднана певними інтересами; товариство; торговельне або промислове об’єднання, спілка”;
Коледж – “вищий або середній навчальний заклад у зарубіжних країнах; середній спеціальний навчальний заклад в Україні” – котедж -“невеликий заміський житловий будинок з ділянкою землі”;
Легіон – “вища військова організація в Стародавньому Римі; у XVII – XVIII ст. – в багатьох країнах назва різних військових формувань з добровольців; переносно – надзвичайно велика кількість” – регіон -“територія, що характеризується комплексом ознак (фізико-географічних, економічних, етнографічних тощо”;
Сервіз – “повний набір столового або чайного посуду, розрахований на певну кількість осіб” – сервіс – “обслуговування побутових потреб населення”.
Якщо орієнтуватися на широке розуміння паронімії, до таких паро-німічних пар можна зарахувати й такі, у яких близькозвучність сумнівна, але частотність вживання у невластивому значенні велика, напр.:
Виключно – лише, тільки (виключно для працівників банку);
Винятково – дуже, особливо, надзвичайно (практика має винятково важливе значення);
Завдання – те, що вимагає виконання; складне питання, проблема, яка потребує вирішення, дослідження;
Задача – вправа, яку розв ‘язують шляхом обчислення та умовиводів.
Якщо значення близькозвучних слів розмежовуються повністю, їх вважають повними паронімами. Однак є й такі, у яких процес розмежування за значенням не завершився, вони можуть навіть взаємно замінюватись, напр.: Міфічний /міфологічний; заклик / поклик; виноградний/виноградовий; психологічний / психічний та ін.
Отже, пароніми одночасно можуть бути:
– синонімами, напр.: Повінь – повідь; будівля – будинок ;
– антонімами, напр.: Прогрес – регрес; еміграція – імміграція;
– словами, семантично близькими, напр.: Свідчення – свідоцтво; суперечка – суперечність; людський – людяний; черепаховий – черепашачий;
– словами однієї тематичної групи, напр.: Ніготь – кіготь; ківш – кіш; боцман – лоцман.
Неправильне вживання слів-паронімів у повсякденному мовленні призводить до непорозуміння, іноді створює комічний ефект (сплутування слів уява/уявлення, компанія/кампанія, плутати / путати; поява незрозумілих слів, замість Фотогенічний – фотогігієнічний та ін.).
Ось деякі приклади неправильного слововживання: Стан хворого задоволений (замість задовільний); Посольство Японії в Україні засвічує (замість Засвідчує) свою повагу і має честь повідомити про Програму надання грантів… Посольство також висловлює прохання уважно познайомитись (замість – ознайомитись) з умовами і донести інформацію усім зацікавленим; Класична “економічна людина” найчастіше являється нам /замість – Ми уявляємо класичну “економічну людину “) в образі підприємця, що максимізує прибуток.
Спорідненим з паронімією є явище парономазії-спеціальний стилістичний прийом, що передбачає навмисне зближення слів, які мають звукову подібність. Підібрані спеціально, такі слова стають засобом створення ритмозвукового образу, увиразнення, створення афоризму, каламбуру, напр.: Маріє, мріє, мрієчко моя, моя Марієчко тривожна (М. Вінграновський); Навчаючи, люди вчаться (Сенека). Але такого стилістичного засобу немає в науковому, офіційно-діловому стилях, які вимагають точного формулювання думки.
Явище паронімії вимагає знання значень близькозвучних слів, можливостей сполучення з іншими словами. Лише за такої умови можна досягти адекватного їх вживання.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)