Українська мова професійного спілкування – Зоряна Мацюк – § 4. Омоніми

Омоніми (від грец. Homos – однаковий, опута – ім’я) – це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Явище омонімії – наслідок випадкового збігу звучання, у значенні ж два слова-омоніми не мають абсолютно нічого спільного, напр.: Дід’ – батьків або материн батько; Дід2 – будяк; Дід3 – сніп соломи чи очерету; дід4 – їжа з пшона та борошна; дід5 – назва танцю; або Стан1 – стоянка; воююча сторона; Стан2 – талія; стан3 – умови, ситуація; стан4 – пристрій.

Джерелами омонімії є:

– випадковий збіг неспоріднених слів: Деркач (птах) – Деркач (віник); Термін (слово) – Термін (строк);

– розпад багатозначного слова: Переказати (переповісти) – Переказати (гроші); сісти (про людину) – сісти ( про батарейку);

– словотворчі процеси: винний (вина) – винний (вино); безділля (неробство) – безділля (відсутність долі); компостувати (компостер) – компостувати (компост); ІШС(Вища арбітражна комісія) – ВАК (Вища атестаційна комісія);

– збіг абревіатури та вже наявного в мові слова: СУМ (Словник української мови – Сум (смуток); СТО (станція технічного обслуговування) – сто (100);

– збіг українського та іншомовного слова: Лава (предмет для сидіння) – Лава (з італ. – розплавлена вулканічна маса); клуб (диму) – клуб (з англ. – товариство, приміщення);

– засвоєння з різних мов: Ліга (з франц. – асоціація) – ліга (з італ. – знак над нотами у вигляді дуги); Клінкер (з нім.-спечені глиняні вироби у вигляді цегли) – клінкер (з англ. – вузький довгий спортивний човен).

Омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживання. Тому основна вимога до тексту з омонімом – чіткість, виразність, повнота інформації, точність контексту.

Існує також явище міжмовної омонімії – продукт взаємодії близькоспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Це дало змогу називати міжмовні омоніми “фальшивими друзями перекладача”, “підводними рифами у мовленні”, “ключами, що відмикають зовсім різну дійсність”. За словами 1. Фаріон, “…різність супроти однаковости звучання – це згущений вияв окремішности кожної мовної системи на тлі спільнослов’янських закономірностей; це можливість крізь однакову форму побачити зовсім инший зміст; це, врешті, звукова омана, яка ніби навмисне приховує національно-мовні смисли, що властиві тільки тому, а не иншому народові”30.

Провокаційна близькість слів – однаковість (чи приблизна однаковість) звучання-створює проблему в міжкультурній комунікації, є причиною двозначних ситуацій або словесною пасткою під час перекладу.

Наведемо приклади з різних слов’янських мов, напр.: польської: ро^ггеЬ (похорон) – Погріб (укр.); СИагакїегпу (відважний, рішучий) – характерний (укр.); grzywna (штраф) – Гривня (укр); Йита (гордість, пиха) – дума (укр.); аупап (килим) – Диван (укр.); 5ІеІапка (легке, безтурботне життя, ідилія) – Селянка (укр.); < vaza (супниця) – Ваза (укр.); чеської: Ьщгарп (кінематограф) – біограф (укр.); ЬисШа (булка) – Бухта (укр.); Поіка (дівчина) – голка (укр.); сгсгуу (свіжий) – Черствий (укр.); НиЬа (рот) – губа (укр.); гаспой (туалет) – захід (укр.); рогог (увага) – позор (рос, ганьба); ріеппік (грабіжник) – Пленник (рос, полонений); БосНа (статуя) – Соха (рос, плуг); сербської: Сад (зараз) – сад (укр.); хорватської: домовина (батьківщина) – Домовина (укр.); Вреднота (надбання)-вреднота (укр.); російської: пыльный (від пилу) – пильний (укр., ретельний); наглый (раптовий) – Наглий (укр., нахабний); Неделя (тиждень) – неділя (укр., день тижня); мешкать (бути повільним) – Мешкати (укр., проживати); Орать (кричати) – Орати (укр., землю); Рожа (морда, пика) – рожа (укр., мальва, троянда); че-ловек (людина) – Чоловік (укр., одружений); Запамятовать (забути) – запам ‘ятати (укр.) та ін.

Результатом досліджень явища російсько-української міжмовної омонімії став словник, який нараховує близько 2,5 тисяч омонімічних пар31. Причиною прикрих помилок у щоденному мовленні є сплутування слів, однакових за звучанням у російській та українській мовах. Дібрала та докладно пояснила правильне вживання таких омонімів І. Фаріон: Ми часто боліємо за “Шахтар” (замість уболіваємо); називаємо по Фамілії (замість на прізвище, а фамілія живе у селі); Губимо чужу долю (замість занапащаємо, а губимо речі); Мішаємо працювати (замість заважаємо, а мішаємо кашу); їмо обід з трьох блюд (замість із трьох страв на різних блюдах); лишаємо когось прав (замість позбавляємо, а лишаємо напризволяще); Відказуємо у послузі (замість відмовляємо, а відказуємо на запитання); дурно себе почуваємо (замість погано, зле, але дурно кудись йдемо); Смутно згадуємо (замість нечітко, ледве, а смутно хіба від цього на душі); приїздимо зі Свитою (замість із почтом, але у старій свиті); путаємо терміни (замість плутаємо, а путаємо коней); заказуємо квитки (замість замовляємо, але заказуємо туди їхати); Заставляємо щось робити (замість змушуємо, а

Заставляємо хату меблями і річ у ломбарді); Доказуємо теорему (замість доводимо, а доказуємо казку до кінця); цілу неділю ходимо на роботу (замість тиждень, а в неділю відпочиваємо); заїжджаємо комусь у Рожу (замість у пику, а рожі зацвітають у саду); поступаємо до університету (замість вступаємо, а поступаємо комусь шмат городу); гойдаємо дитину в люльці (замість колисці, а люльку куримо); зачиняємо калітку (замість хвіртку, а калитку ховаємо); йдемо до Книжного магазину (замість книжкового чи книгарні, але знаємося на книжному стилі); Являємося найбільшими знавцями (замість є, а являємося хіба що у сні); їздимо на рибалку (замість на риболовлю, але з рибалками); гадаємо на кавовій гущі (замість ворожимо, а гадаємо, що знаємо українську мову…)32.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Українська мова професійного спілкування – Зоряна Мацюк – § 4. Омоніми