Українська мова професійного спілкування – Зоряна Мацюк – Відмінювання прикметників
Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками.
В однині розрізняють прикметники чоловічого, жіночого та середнього роду, який визначається родом Іменника, напр.: головний біль” Вищий ступінь, далека путь, Довідкове бюро.
Категорія числа прикметників має аналогічний характер – форми числа прикметників узгоджуються з формами числа іменників, з тією лише різницею, що ознаки роду повністю нейтралізуються у множині, напр.: Пріоритетні (напрями, сфери, завдання), державні (доходи, інвестиції, вкладення, витрати).
За характером закінчень прикметники поділяють на групи – тверду і м’яку (змішаний тип відмінкових закінчень мають лише прикметники з компонентом – лиций, – лице).
До твердої групи належать прикметники, які в називному відмінку однини мають закінчення: чоловічого роду – ий або нульове (жіночого роду – а, середнього роду – е), напр.: природний, зворотний, поточний, рад, готов, повинен, Ігорів, Ми коли н, Ольжин, Марин.
Зразок словозміни: Н. Природи-ий природн-а природн-е природн-г
Р. природн-ого природн-ої природн-ого природн-их
Д. природн-ому природн-ій природн-ому природн-им
3. як Н. або Р. Природн-у як Н. як Н. або Р.
О. природн-им природн-ою природн-им природн-ими
М…. Природн-ому (-ім) …природн-ій…природн-ому (-ім) … природн-их
Прикметники м’якої групи в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на ~ій (-їй), а жіночого роду на – я, середнього роду на – є, напр.: Всесвітній, дорожній, безкраїй.
Зразок словозміни: Н. Безкра-їй безкра-я безкра-є безкра-ї
Р. безкрай-ого безкрай-ої безкрай-ого безкра-їх
Д. безкрай-ому безкрай-ою безкрай-ому безкра-їм
3. як И. або Р. Безкра-ю як Н. як Н. або Р.
О. безкра-їм безкрай-ою безкра-їм безкра-їми
М…. Безкрай-ому…безкра-їй… безкрай-ому…безкра-їх
(безкра-їм) (безкра-їм)
Запам ‘ятайте! У формах місцевого відмінка однини чоловічого та середнього роду в науковому та діловому стилях перевага надається закінченню – ому.
Вибір закінчення не залежить від значення прикметника. Єдиним винятком з цього правила є слова дружний і Дружній, в яких закінчення є показником різного лексичного значення, пор.: Дружний “який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено” і Дружній
“який виражає прихильність, довіру, дружелюбність”. Прикметник дружній входить до складу терміносполучення дружній вексель “фіктивний вексель, що, на відміну від справжнього векселя, не має відповідного забезпечення і використовується особами, які домовилися надати один одному вексель”.
Винятком із загального поділу на групи є також прикметники чоловічого та середнього роду на – лиций, – лице, напр.: Білолиций (-е), круглолиций (-е), червонолиций(-е), які мають змішаний тип відмінкової парадигми: в однині закінчення прикметників м’якої групи (крім називного та орудного відмінків), а в множині – твердої (крім називного).
Використання прикметників у діловому мовленні зумовлене насамперед потребою уточнити, конкретизувати зміст поняття, позначеного іменником, чіткіше окреслити його, а також увиразнити та збагатити текст, напр.:
Зразок тексту:
КУРС ВАЛЮТНИЙ ГНУЧКИЙ (РИНКОВИЙ) – валютний курс, що формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції. Розрізняють:
Плаваючий валютний курс – Режим вільного коливання валютного курсу, що базується на ринковому механізмі валютного регулювання. Плаваючі курси характерні для провідних твердих валют – Долара СІЛА, німецької марки, англійського фунта стерлінгів, японської єни тощо;
Коливний валютний курс – Курс, що змінюється залежно від попиту і пропозиції на валютному ринку, але коригується валютними інтервенціями центральних банків з метою вирівнювання тимчасових різких коливань.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)