Теорія нотаріального процесу – Фурса С. Я. – Система принципів нотаріального процесу
Принципи нотаріального процесу, як і принципи будь-якої галузі права, тісно взаємопов’язані та являють собою одну логіко-правову систему. Ця система містить у собі всю сукупність принципів даної галузі права у їх співвідношенні та взаємному зв’язку. Порушення одного принципу, як правило, спричинює порушення іншого. Одні принципи у цій системі можна розцінювати як гарантію реалізації інших.
Зміст будь-якого принципу нотаріату розкривається не тільки безпосередньо однією нормою, а й змістом інших принципів галузі. Так, принцип диспозитивності тісно пов’язаний з принципом сприяння громадянам, установам, підприємствам і організаціям у здійсненні їхніх прав і охоронюваних законом інтересів, а також безпосередньо залежить від принципів законності та обгрунтованості нотаріальних актів. Але кожний принцип, входячи в систему, займає своє власне, спеціальне та самостійне і тільки йому відведене місце. Саме це обумовлює його взаємозв’язок з іншими принципами, забезпечуючи ефективність самостійного впливу на суспільні відносини і результативність дій всіх пов’язаних з ним принципів.
Система принципів нотаріального процесу є індивідуальною, оскільки залежить від предмета та методу правового регулювання даної галузі. Лише взяті разом ці принципи як система характеризують нотаріальний процес як самостійну галузь права, визначають П публічний характер.
Якщо виходити із сутності поняття “система”, то під нею слід розуміти порядок зумовлений правильним, планомірним розташуванням та взаємним зв’язком чого-небудь. Розкриваючи питання взаємного зв’язку принципів у такій системі, слід говорити не про “планомірність розташування”, а про те, як вибудовується система принципів нотаріального процесу за значимістю, впливом на регламентацію правовідносин та виходячи із логіки побудови нотаріату в цілому.
За значимістю необхідно враховувати, що ієрархія таких принципів має розпочинатися із конституційних принципів, наприклад, принцип права на отримання кваліфікованої правової допомоги, якою є нотаріальне посвідчення безспірних прав та фактів, що мають юридичне значення. Щодо галузевих принципів, то серед них слід надавати пріоритет тим, що безпосередньо стосуються інтересів осіб, які звертаються до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, тобто є складовими конституційного права особи на кваліфіковану правову допомогу шляхом звернення до нотаріуса, оскільки нотаріуси уповноваженні державою на виконання – нотаріальної функції. Тобто одним з основних принципів має бути принцип верховенства права. Нотаріат має існувати, насамперед, для людей, а не за рахунок людей.
Далі у цій системі мають зайняти місце принципи, які визначають процесуальну діяльність нотаріуса як обов’язкового суб’єкта нотаріального процесу, а потім ті, що визначають характер самої юрисдикційної діяльності, тобто нотаріального процесу. Застосовуючи елементарну логіку і знання законодавчої техніки та на підтвердження думки про доцільність виділення у системі принципів нотаріального процесу певної ієрархії, слід провести коротке дослідження щодо місця розташування норм, які закріплюють певні принципи у Законі “Про нотаріат”.
Так, найбільш важливі та загальні норми розташовуються у цьому нормативному акті раніше, ніж ті, що висвітлюють специфіку нотаріального процесу та не належать до загальних. Наприклад, правова основа діяльності нотаріату України визначена у ст. 2 Закону “Про нотаріат”. У ст. 8 Закону закріплений принцип нотаріальної таємниці, який належить до спеціальних принципів, або галузевих, тобто висвітлює специфіку нотаріального процесу.
Але авторів цікавить не тільки і не стільки формальне відтворення їх змісту і місця у Законі, а те місце, яке вони посідають серед інших принципів, та як співвідносяться між собою та з іншими принципами нотаріального процесу. Для того, щоб комплексно дослідити питання системи та запропонувати нові принципи нотаріального процесу, слід зупинитися на їх класифікації.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)