Теорія нотаріального процесу – Фурса С. Я. – 6.15.1. Передумови оцінки доказів – кваліфікація юридичних обставин
6.15.1. Передумови оцінки доказів – кваліфікація юридичних обставин
Слід брати до уваги взаємозв’язок між доказом та тією юридичною обставиною, на підтвердження якої він надається. Для правильної оцінки доказів нотаріус має визначити предмет доказування (доведення) – сукупність юридичних обставин, які мають бути підтверджені до вчинення нотаріальної дії, але кожна юридична обставина має лише їй властиві ознаки, тому доцільно їх належним чином кваліфікувати.
Так, юридичні обставини, які підлягають доказуванню (доведенню), поділяються на:
– юридичні обставини матеріально-правового характеру, наприклад, місце відкриття спадщини тощо;
– юридичні обставини процесуально-правового характеру, наприклад, оплата вчинюваного нотаріального провадження, тощо.
Юридичні обставини матеріально-правового характеру прийнято поділяти:
І. За вольовим критерієм:
1)дії – юридичні факти, настання яких залежить від свідомої волі особи, які у свою чергу поділяються на: правомірні (юридичні акти, юридичні вчинки, зокрема, подача заяви), неправомірні, зловживання правом, правопорушення (відмова оплатити вексель, невиконання зобов’язань за договором тощо);
2)події – юридичні обставини, настання яких не залежить від волі особи (смерть особи зумовлює юридичний факт – відкриття спадщини, безвісна відсутність та ін.);
3)стан особи – це юридична обставина, яка в основному не залежить від волі особи, але у деяких випадках стан особи, коли вона не розуміє значення своїх дій (наприклад, стан сп’яніння алкогольного або наркотичного), може бути використаний іншою особою для отримання вигоди або призвести до помилки такої особи тощо.
ІІ. За юридичними наслідками:
1)правостворюючі – юридичні обставини, які спричиняють виникнення правовідносин;
2)правозмінюючі – юридичні обставини, які змінюють існуючі правовідносини;
3)правоприпиняючі – юридичні обставини, внаслідок настання яких припиняються правовідносини.
ІІІ. За тривалістю:
1. одноразові – юридичні обставини, які мають одноразовий характер;
2. тривалі – юридичні обставини, які існують протягом певного періоду часу.
IV. За складом:
1. прості – одна життєва обставина, якої достатньо для виникнення, зміни, припинення правовідносин;
2. складні – наявність такої дії або події, яка має низку ознак.
Розглянемо вольовий критерій. Відповідно до положень Закону та Порядку, нотаріус має встановити дійсні наміри кожної зі сторін до вчинення правочину, який він посвідчує. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Враховуючи це, можна зробити висновок, що воля особи у вчиненні будь-якої нотаріальної дії відіграє одну із вирішальних ролей.
Що стосується юридичних наслідків, цей критерій також можна віднести до предмета доведення і в нотаріальному процесі. Наприклад, якщо нотаріус встановить необхідність з’ясувати сімейний стан заявника, він має безпосередньо ознайомитися із документом, що підтверджує виникнення чи припинення сімейних відносин (паспорт громадянина України, свідоцтво про реєстрацію шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу).
Вчиняючи нотаріальну дію, нотаріус має враховувати склад і тривалість тих чи інших обставин. Наприклад, встановлюючи черговість спадкування за законом, він повинен мати на увазі, що утриманцями спадкодавця, які мають право на спадкування у п’яту чергу, є неповнолітні або непрацездатні особи, які не були членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержували від нього матеріальну допомогу, що була для них єдиним або основним джерелом засобів до існування. Останнє положення, на наш погляд, комплексно підтвердити може лише рішення суду.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)