Ситуаційний менеджмент – Бондар О. В. – 3. Сутність та прогнозування можливого банкрутства підприємства
Фахівці з ситуаційного менеджменту зазначають, що банкрутство – це відмова юридичної чи фізичної особи платити за своїми борговими зобов’язаннями через відсутність коштів. У юридичній практиці під банкрутством розуміється засвідчена судом повна неплатоспроможність боржника, що є підставою для припинення його економічної діяльності як юридичної особи з метою погашення боргів. Отже, на нашу думку, банкрутство – це наслідок глибокої фінансової кризи, система заходів щодо управління якою не дала позитивних результатів.
Банкрутство підприємства є одним із можливих результатів його економічної неспроможності, коли вичерпані інші можливі шляхи поліпшення фінансового становища.
Головна причина неспроможності і банкрутства підприємства в умовах ринкової економіки полягає в неплатоспроможності, обумовленій відсутністю оборотних коштів, інфляцією і фінансовою недостатністю. Більш глибокі причини слід шукати в неспроможності працівників апарату управління передбачати кон’юнктуру ринку і дії конкурентів в окремій перспективі внаслідок їхньої низької компетентності. Навіть незначні прорахунки у вивченні потреб клієнтів, політики уряду, калькуляції витрат на виготовлення продукції, а також проникнення на ринок нових товарів, нових фірм з іншої галузі, зміна цін на матеріали, напівфабрикати, сировину, енергоносії і багато чого іншого може призвести до втрати конкурентоспроможності та банкрутства.
Фактори, що зумовлюють виникнення кризової ситуації, в загальному вигляді поділяються на зовнішні і внутрішні [1, с. 117].
До зовнішніх факторів, на які фірма не може вплинути, відносяться:
O розмір і структура потреб населення;
O рівень доходів і накопичень населення (його купівельна спроможність);
O рівень цін і можливість одержання споживчого кредиту, що істотно впливає на підприємницьку активність;
O політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики держави;
O розвиток науки і техніки, що визначає всі складові процеси виробництва товару і його конкурентоспроможність;
O рівень культури, тобто звички і норми споживання, переваги одних товарів і негативне відношення до інших;
O міжнародна конкуренція, при якій іноземні фірми в одних випадках виграють за рахунок дешевої сировини, а в інших – за рахунок створених технологій;
O наслідки економічного спаду, інфляції;
O різке зменшення державного замовлення тощо.
До внутрішніх факторів, що залежать від організації роботи самої фірми, відносяться:
O напрям і принципи її діяльності;
O ресурси і їх використання;
O якість і рівень використання маркетингу;
O виникнення збитків підприємства у зв’язку з незадовільною організацією роботи з ринком, не конкурентоспроможністю товарів, несвоєчасним в оновленням асортименту товарної продукції;
O різке підвищення рівня витрат виробництва і скорочення обсягів збуту товарів у зв’язку з нераціональною структурою управління, численністю штату управління, застосуванням дорогих технологій, засобів і предметів праці і т. д.:
O зниження рівня культури виробництва і культури підприємства в цілому, включаючи кваліфікації персоналу, технічний рівень виробництва, взаємини в колективі, його впевненість в ефективній роботі;
O відсутність стимулів у праці персоналу підприємства та ін.
Ранніми ознаками банкрутства є [1, с. 118]:
O затримки в наданні звітності, що свідчить про незадовільну роботу фінансових служб підприємства;
O зміни в статтях бухгалтерського балансу з боку пасивів і активів та порушення певної їх пропорційності;
O збільшення чи зменшення матеріальних запасів, що може свідчити або про зацікавленість, або про можливу неспровожність підприємства виконувати свої зобов’язання з постачання;
O збільшення заборгованості постачальникам і кредиторам;
O зменшення доходів і зниження прибутковості, знецінювання акцій підприємства, встановлення нереальних (високих чи низьких) цін на свою продукцію;
O конфлікти на підприємстві, звільнення будь-кого з керівництва, різке збільшення кількості прийнятих рішень тощо.
Різкі зміни в структурі балансу і звіту про фінансові результати викликають:
O різке зменшення коштів на рахунках (збільшення також може свідчити про неможливість подальших капіталовкладень);
O збільшення дебіторської заборгованості (різке її зниження також свідчить про ускладнення зі збутом, якщо супроводжується зростанням запасів готової продукції);
O старіння дебіторських рахунків;
O порушення балансу дебіторської і кредиторської заборгованості; збільшення кредиторської заборгованості (різке її зниження при наявності грошей на рахунках також свідчить про зниження обсягів діяльності);
O зниження обсягів продажів (несприятливим може виявитися і різке збільшення обсягів продажів, бо в цьому випадку банкрутство може наступити в результаті наступного порушення балансу боргів, якщо йде непродумане збільшення закупівель, капітальних витрат. Крім того, ріст обсягів продажів у натуральному вимірі може свідчити про скидання продукції перед ліквідацією підприємства).
Розрізняють три стадії банкрутства [1, с. 119].
Прихована стадія, при якій відбувається приховане (особливо, якщо налагоджений спеціальний управлінський облік) зниження ціни підприємства ( V), що визначається капіталізацією прибутку:
Де П – очікуваний прибуток до виплати податків, а також відсотків за позиками і дивідендами;
^-середньозважена вартість пасивів (зобов’язань) фірми, тобто середній відсоток, що показує відсотки і дивіденди, які необхідно буде виплачувати у відповідності зі сформованими на ринку умовами за позиковий і акціонерний капітали.
Друга стадія – Фінансова нестійкість, тобто виникнення труднощів з готівкою й обов’язковими платежами.
Третя стадія – Явне, юридично очевидне, банкрутство, тобто підприємство не може вчасно оплачувати свої борги.
У світовій практиці процедура банкрутства полягає в тому, що кредитори (фізичні і юридичні особи, яким винне дане підприємство) домагаються санації чи ліквідації підприємства-банкрута. Власники підприємства втрачають право власності на майно підприємства-банкрута, а збори кредиторів вирішують долю підприємства.
Сучасна практика господарювання вітчизняних підприємств дозволила виділити наступні види Ситуацій банкрутства:.
1) Залежно від наміру виникнення ситуації банкрутства:
– реальне банкрутство;
– фіктивне (злісне, навмисне).
2) Залежно від основної причини фінансової неспроможності:
– банкрутство менеджменту;
– банкрутство власника;
– банкрутство підприємства.
3) Залежно від економічних наслідків банкрутства:
– банкрутство з наступною ліквідацією підприємства;
– банкрутство як засіб оновлення бізнесу.
4) Залежно від визнання факту банкрутства
– юридичне (постанова суду);
– економічне (висновок експертів).
На основі аналізу літературних джерел виокремлено три основних підходи до оцінки та прогнозування ймовірності банкрутства підприємства, які найбільш активно застосовуються вони у практиці господарювання.
1. Підхід на основі експертних методів або використання системи формалізованих і неформалізованих критеріїв (метод А – розрахунку, метод Тоні Скоуна, метод Ковальова)
2. Прогнозування на основі економіко-математичнихметодів (метод Альтмана, модель Спрінгейта, методика Ліса, модель Тафлера)
3. Прогнозування на основі методів оцінки фінансового стану: а) показники ліквідності застосовуються на експлерентному та леталентному етапі розвитку підприємства; б)показники фінансової стійкості застосовуються на експлерентному етапі розвитку; в) показники оборотності, або ділової активності-на патієнтному, віолентному та коммутантному етапах розвитку г) показники рентабельності капіталу (на віолентному та леталентному етапі), а показники рентабельності продукції – на віолентному, ко-мутантному, та леталентному етапі розвитку організації. Застосування на практиці розглянутих підходів сприятиме
Вчасному попередженню кризових ситуацій у діяльності сучасних суб’єктів господарювання.
Ключові слова:
– діагностика;
– управлінська діагностика;
– діагноз;
– діагностика економічної підсистеми;
– діагностика соціальної підсистеми;
– причини;
– симптоми;
– наслідки;
– бізнес-діагностика;
– фактори.
Довідкова інформація
Рисунок 4.1. Методичні аспекти здійснення діагностики
Рис. 4.2. Сутність економічної діагностики
Рис. 4.3. Помилки при діагностиці ситуацій (соціально-психологічний аспект)
(2 votes, average: 2,50 out of 5)