Ситуаційний менеджмент – Бондар О. В. – 1. Сутність та класифікація ситуацій у соціально – економічному розвитку
Зарубіжні фахівці вважають, що характерною рисою ділового життя стало загальне зростання нестабільності як основної причини виникнення і розвитку кризових ситуацій. Термін “ситуація” у перекладі з латинської означає: становище, сукупність обставин.
Починаючи з 50-х років неухильно зростає кількість нових завдань, зумовлених зміною середовища. Деякі з тих принципово нові і не можуть бути розв’язані традиційними методами.
Для того, щоб організація досягла успіху, керівник повинен уміти передбачати можливість, імовірність появи тих чи інших виробничих ситуацій, бути готовим до них і діяти адекватно до сформованих обставин [2, с.24-25].
Тобто, розкриваючи сутність цього питання, доцільно акцентувати увагу на категоріях “ситуація”, що характеризує сформований стан справ на певний момент часу, та “криза” – максимальному загостренні протиріч в соціально – економічній системі, що загрожує її життєдіяльності в оточуючому середовищі.
Різноманітність існуючих ситуацій обумовила необхідність їх інтегральної класифікації, яка носить авторський характер. 1. За ступенем кризи виділяють:
O Звичайну виробничу ситуацію,
O Кризову;
O Надзвичайну.
На думку В. О. Василенка, можна обмежитися трьома цими видами ситуацій: звичайною виробничою ситуацією і двома проблемними – кризовою і надзвичайною.
Звичайна виробнича ситуація – це такий стан справ в організації на будь-який момент часу, коли виробничі й економічні показники підприємства чи його підрозділів, а також мікроклімат у колективі знаходяться на належному рівні, тобто цілком відповідають наміченим планам чи мають допустимі відхилення, встановлені стандартами підприємства. Інакше, підприємство (підрозділ) працює в зоні допустимого ризику, управління здійснюються за звичайною функціональною схемою, в результаті чого розрахунковий прибуток має бути отриманий.
Кризова ситуація – одна із форм проблемної, характеризується можливістю втрат через відхилення, що виходять за рамки обмежень. Величина втрат може перевищити очікуваний прибуток, підприємство не одержує ніякого доходу, але несе збитки в сумі всіх своїх марних витрат. І виявляється в зоні критичного ризику.
Надзвичайна ситуація – проблемна ситуація, яка виявилася в зоні катастрофічного ризику, межа втрат якої перевищує критичний рівень, очікувану виручку і в максимумі може досягати величини власному капіталу чи його перевищити. Як наслідок – крах, банкрутство [2, с.91].
Разом з тим, на нашу думку, доцільно розглянути наступні класифікаційні ознаки ситуацій:
2. За причиною виникнення:
O об’єктивні і суб’єктивні;
O зовнішні і внутрішні;
O випадкові й закономірні;
O природні і неприродні.
3. За змістом:
O суспільні;
O природні;
O екологічні.
4. За наслідками:
O оновлення або руйнування організації;
O оздоровлення або виникнення нової ситуації;
O загострення відносин або вирішення проблеми;
O перетворення організації або вирішення проблеми;
O якісні або кількісні зміни.
5. За масштабами розширення та проблематикою:
O загальні;
O локальні.
6. За рівнем:
O глобальний;
O макро-
O мезо-
O мікрорівень
7. За структурою відносин в соціально-економічній системі:
O економічні;
O Соціальні;
O Організаційні;
O Психологічні;
O Технологічні.
8. За передбачуваністю:
O Передбачені;
O Непередбачені.
Таким чином, використання сформованої класифікації дозволить упорядкувати різноманіття ситуацій та допомогти керівнику в процесі управління організацією. При цьому слід пам”ятати, що вагоме місце в розглянутій класифікації належить економічним кризам, які мають місце як на мікро-, так і макро рівнях.