Ситуаційний менеджмент – Бондар О. В. – 2. Процес та види діагностики, методика її проведення
Процес діагностики являє собою дослідницький, пошуковий та пізнавальний процес. Мета, завдання та вимоги, що висуваються до процесу діагностування, є реальними, якщо всі дослідження плануються, організуються та контролюються відповідно до логіки діагнозу
Виділяють два етапи процесу діагностики.
Перший етап – якісна ідентифікація об’єкту, тобто встановлення належності об’єкту до визначеного класу або групи об’єктів.
Другий етап – кількісна ідентифікація об’єкту – виявлення відмінностей діагностованого об’єкту від об’єктів свого класу шляхом порівняння його фактичних параметрів з базовими, тобто системою критеріїв, які здатні адекватно відобразити специфіку конкретного об’єкту з урахуванням факторів, що впливають на нього.
Процес діагностики передбачає три типові методики діагностичних досліджень. Перший тип полягає у порівнянні стану об’єкту дослідження з певною нормою або еталоном з метою виявлення відхилень; Другий – у з’ясуванні належності об’єкту, який досліджується до конкретного класу, групи або сукупності, що дозволяє систематизувати і впорядкувати зміни; Третій – використовується в ситуаціях коли не можливо провести оцінки порівняння і співставлення через відсутність базових параметрів.
Як уже зазначалося, діагностика-це дослідницький процес, на який автоматично переносяться і всі вимоги, що висуваються до будь-якого дослідження. Тобто ефективна діагностика вимагає застосування певних принципів, які висуваються до процесу діагностики:
1) дослідження має бути аутентичним;
2) дослідження має бути точним;
3) дослідження має бути об’єктивним.
Водночас слід зазначити, що методи діагностики можуть суттєво розрізнятися залежно від природи об’єкту дослідження і поділяють на чотири групи:
1) аналітичні;
2) експертні;
3) лінійного програмування;
4) динамічного програмування [5,с.146-150].
Процес діагностики дуже різноманітний і передбачає наступні види економічної діагностики:
1) за періодичністю:
– одночасна;
– періодична;
2) за змістом:
– тематична;
– комплексна;
3) за призначенням результатів
– діагностика господарсько-фінансового стану підприємства;
– діагностика наслідків управлінських рішень;
4) за метою:
– планова (профілактична);
– непланова.
Економічна діагностика передбачає виконання наступних аналітичних завдань:
1) оцінка стану господарської системи підприємства;
2) оцінка режиму функціонування, його ефективності та стабільності роботи;
3) визначення можливих варіантів економічної динаміки;
4) оцінка можливих наслідків управлінських рішень.
При цьому розмежовують два Напрями економічної діагностики:
Оперативна діагностика – орієнтована на обгрунтування поточних управлінських рішень;
Стратегічна діагностика – оцінка ефективності обраної стратегії діяльності та дослідження стратегічних позицій підприємства за окремими напрямами його діяльності [3, с. 96-97].
Крім того Бізнес діагностика – ретроспективне, оперативне, перспективне комплексне дослідження господарської діяльності, необхідне для обгрунтування його господарської політики на майбутнє.
Слід звернути увагу на соціально-психологічний аспект діагностичного дослідження, а саме на помилки, які допускаються під час її проведення. Дослідження напрацювань німецьких учених з цього питання дозволило виокремити найбільш поширені помилки, що виникають в процесі діагностики. Так, виділяють дві групи помилок при діагностиці ситуацій.
Перша група – помилки враження: а) помилки першого враження;
Б) помилки як негативний вплив суб’єктивної впевненості. Друга група – помилки дослідження:
А) помилки при збиранні даних;
Б) помилки в процесі визначення діагнозу;
В) помилки при формуванні ставленні.
Урахування зазначених можливих помилок допоможе підвищити ефективність процесу діагностування організації та вплине на якість її діагнозу.