Правознавство – Олійник А. Ю. – 9.1. Поняття г види житлових правопорушень

9.1. Поняття г види житлових правопорушень

Житлове правопорушення – це протиправне, винне діяння деліктоздатної особи, що посягає на деякі, охоронювані законом житлові правовідносини за що законодавством передбачається кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова і матеріальна відповідальність.

Житловим кодексом України передбачено, що особи несуть кримінальну, адміністративну чи іншу юридичну відповідальність згідно із законом, якщо вони винні: а) у порушенні порядку прийняття і зняття з обліку тих, що потребують житла, порядку надання житла; б) у недотриманні установленого терміну заселення жилих приміщень; а) у порушенні правил користування жилими приміщеннями, санітарних правил утримання місць загального користування, використання їх не за призначенням; г) у порушенні правил експлуатації житла, безгосподарності при його утриманні; д) у пошкодженні житла, устаткування і об’єктів благоустрою, та у вчиненні інших правопорушень, передбачених діючим законодавством.

Таким чином, Житловий кодекс України лише закріплює види правопорушень за які згідно з іншими законодавчими актами наступає юридична відповідальність осіб, що порушили діюче законодавство.

9.2. Адміністративна відповідальність за порушення законодавство про житло

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) вміщує окремі статті в главі 8 (ст. 97, 97-1) та в главі 11 “Адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою”. У ст. 97 (КУпАП) закріплюється норма, що передбачає адміністративну відповідальність за самовільне будівництво будинків або споруд, а також самовільну зміну архітектурного вигляду будинків або споруд під час їх експлуатації. За такі дії на громадян накладається адміністративний штраф у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, а на посадових осіб – від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У главі одинадцятій вміщуються наступні склади адміністративних правопорушень: а) порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень (ст. 149, штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів); б) порушення правил користування жилими приміщеннями і жилими будинками (ст. 150, до 3 н/м на громадян та від 3 до 7 н/м); в) самоуправне заняття жилого приміщення (ст. 151 від 5 до 10 н/м); г) порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів (ст. 152, попередження або штраф на громадян від 1 до 3 н/м і на посадових осіб попередження або накладення штрафу від 3 до 7 н/м); д) знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів (ст. 153, штраф на громадян від 1 до 3 н/м, на посадових осіб – від 3 до 7 н/м); є) порушення правил утримання собак і котів (ст. 154 ч. 1, попередження чи штраф на громадян від 1 до З н/м, на посадових осіб попередження чи штраф від 3 до 5 н/м;ч.2 – шкода здоров’ю чи майну або повторно на протязі року – штраф від З до 5 н/м з конфіскацією тварини, на посадових осіб – від 4 до 7 н/м).

9.3. Кримінальна відповідальність за порушення житлових прав

Кримінальна відповідальність за порушення житлового законодавства передбачена за такі склади злочинів, що закріплені КК України: а) зловживання опікунськими правами і залишення підопічних дітей без нагляду (ст. 167, штраф до 50 н/м або виправні роботи до двох років; б) порушення недоторканості житла громадян (ст. 162, штраф від 50 до 100 н/м, виправні роботи на той же строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років; в) дії, що вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи погрози його застосування караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років; г) самоуправство (ст. 356 карається штрафом до 50 я/м або виправні роботи до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

Питання застосування законодавства про порушення житлових прав і практика судів закріплені в постанові Пленуму Верховного суду України та в інших процесуальних документах.

9.4. Відшкодування збитків спричинених житловому фонду

Підприємства, установи, організації та громадяни, що спричинили шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об’єктам благоустрою і зеленим насадженням на прибудинковій території зобов’язані відшкодувати спричинену шкоду (ст. 190 ч. 1 ЖК України). Мається на увазі цивільно-правова відповідальність за спричинену шкоду за нормами цивільного законодавства. Посадові особи й інші працівники з вини яких підприємства, установи, організації понесли втрати несуть відповідальність у дисциплінарному порядку і матеріальну відповідальність, що покладається на працівників за спричинену шкоду організації.

За порушення дисципліни працівник може бути притягнутий до юридичної відповідальності. Так, на працівника може бути накладене одне з дисциплінарних стягнень: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Ознаки складу правопорушення за скоєння якого особа несе матеріальну відповідальність перед підприємством, установою, організацією: а) пряма дійсна шкода; б) протиправність поведінки працівника; в) причинний зв’язок між протиправними діями та заподіяною шкодою; г) винність працівника.

Види відповідальності: а) обмежена (у межах середнього місячного заробітку працівника); б) повна (у випадках, передбачених ст. 134 Кодексу законів про працю України). Останню застосовують у таких випадках; а) при наявності письмового договору про повну матеріальну відповідальність; б) у разі, коли майно було одержано під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; в) якщо існують ознаки злочину; г) якщо працівник завдав шкоди у нетверезому стані; д) навмисне знищення, псування чи недостача інструментів, спецодягу та інших виданих у користування працівнику предметів; е) при покладенні на працівника законодавством повної матеріальної відповідальності; є) при завданні шкоди не при виконанні трудових обов’язків; ж) якщо службова особа винна в незаконному звільнені або переведенні на іншу роботу працівника.

Запитання та завдання для самостійної перевірки знань:

1. Дайте загальну характеристику Житлового кодексу України.

2. Обгрунтуйте конституційне право громадян на житло та його реалізацію. Яку роль в процесі його реалізації здійснює держава?

3. Дайте визначення житлового фонду та його видів.

4. На підставі якого державного документа підтверджується відношення громадянина до житла?

5. За умовами якого договору регулюються відносини щодо користування житлом?

6. Хто з перерахованих далі суб’єктів користується пільгами з оплати за житло?

7. Обгрунтуйте (або спростуйте) можливість виселення наймача із приміщення за несплату комунальних послуг.

8. Які Ви знаєте види правопорушень наймачів житла?

9. Назвіть види юридичної відповідальності за вчинення житлових правопорушень.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

Правознавство – Олійник А. Ю. – 9.1. Поняття г види житлових правопорушень