Право Європейського Союзу – Муравйов В. І. – 4. Правове регулювання автомобільного транспорту в Євросоюзі
У вантажних і пасажирських перевезеннях провідна роль належить автомобільному транспорту, оскільки він здійснює 44% вантажних та 81% пасажирських перевезень. Цим зумовлена велика кількість нормативно-правових актів Євросоюзу, що присвячені врегулюванню питань, пов’язаних з автотранспортом.
Основними групами норм права Євросоюзу у сфері автомобільного транспорту є:
1. Правові норми, що регулюють перевезення вантажів, які вміщені переважно в регламентах. Регламент № 881/92 регулює умови доступу до ринку автомобільних перевезень вантажів усередині Євросоюзу чи транзитом. Регламентом установлені уніфіковані правила для видачі національними органами держав-членів дозволу на здійснення таких перевезень (Union authorization) та водійської атестації (driver attestation). Регламент № 3118/93 встановлює умови для вільного доступу перевізників-нерезидентів здійснювати перевезення вантажів автомобільним транспортом. Повністю лібералізованим цей вид автомобільних перевезень на постійній основі, включаючи каботажні перевезення, став з 1 липня 1998 р.
2. Правові норми, що регулюють перевезення пасажирів, також вміщені здебільшого в регламентах. Регламент № 684/92 про загальні правила перевезення пасажирів міжміськими та міськими автобусами застосовується для міжнародного перевезення пасажирів автобусом міжміського сполучення та міським автобусом у межах території Євросоюзу перевізниками, які наймані, працюють за плату або зареєстровані в державі-члені. У разі перевезення з держави-члена до третьої країни і навпаки цей Регламент застосовується до частини поїздки на території держави-члена після укладання необхідної угоди між Євросоюзом та третьою країною. Основним методом регулювання пасажирських перевезень є видача ліцензій на пасажирські перевезення, відповідно до яких перевізник має доступ до ринку міжнародного автомобільного перевезення пасажирів. Регламент Ради № 12/98 встановлює умови, на яких перевізники-нерезиденти можуть надавати транспортні послуги в галузі перевезення пасажирів у межах держав-членів Євросоюзу. Зазначений Регламент стосується нерегулярних автобусних перевезень пасажирів, регулярних спеціальних перевезень, погоджених контрактом між організатором і перевізником, таких як перевезення робітників, студентів, а також регулярних звичайних міжнародних перевезень пасажирів. Таким чином, повна лібералізація здійснення перевезень пасажирів автомобільним транспортом, включаючи каботажні перевезення, розпочалася з моменту набуття чинності зазначеним Регламентом, тобто з 1999 р.
3. Правові норми, що регулюють безпеку дорожнього руху, які переважно вміщені в директивах, забезпечують гармонізацію законодавств держав-членів Євросоюзу. Директива Ради № 93/704 запроваджує створення бази даних дорожньо-транспортних пригод і визначає, що держави-члени повинні запровадити статистику щодо дорожніх пригод, які призводять до смерті або пошкодження, які трапляються на їх території. Директива № 96/96 передбачає гармонізацію законодавств держав-членів щодо перевірок придатності до експлуатації автомобілів та автопричепів. Директива № 2003/20 встановлює посилені вимоги щодо обов’язкового використання пасків безпеки. Директива № 2004/54 встановлює мінімальні вимоги щодо безпеки в тунелях у транс’європейській автомобільній мережі. Директива № 2006/126 щодо водійських посвідчень встановлює, що всі національні водійські посвідчення мають визнаватися у кожній країні. Директивою запроваджується єдиний стандарт для водійських посвідчень та спільні вимоги щодо їх видачі. Директива № 2007/38 регулює питання переоснащення дзеркал заднього виду для вантажних автомобілів з метою скорочення “мертвих зон”.
4. Правові норми, що встановлюють технічні вимоги до автомобільного транспорту, вміщені переважно в директивах, що забезпечує належний рівень гармонізації законодавств держав-членів. Директива № 70/156 про зближення законодавства в державах-членах щодо затвердження типу автомобілів та причепів до них грунтується на положеннях Женевської конвенції 1958 р. та встановлює процедури затвердження типу колісних транспортних засобів. Директива № 2000/30 встановлює норми щодо дорожнього технічного контролю придатності до використання на автошляхах транспортних засобів, що використовуються в Євросоюзі. Директивою встановлено принцип, відповідно до якого кожен дорожній контроль має проводитися без дискримінації за ознакою державної приналежності водія чи держави реєстрації або держави пропуску до руху транспортного засобу.
5. Правові норми, що регулюють тарифну та цінову політику на автомобільному транспорті. Автошляхи в Євросоюзі поділяються на такі основні категорії: платні автошляхи, на яких користувачі сплачують за проїзд по автомагістралях; система “Eurovignettes”, що передбачає платний проїзд вантажних автомобілів по будь-якій дорозі (видається річний пропуск); безоплатні автошляхи. З метою моніторингу ринків вантажів було прийнято Регламент Ради № 4058/89 про фіксування ставок для перевезення вантажів автомобільним транспортом між державами-членами. Регламент приписує, що з метою спостереження за ринками вантажів вантажні підприємства, експедитори, фрахтові брокери та інші транспортні агенти повинні передавати за вимогою компетентних органів влади інформацію щодо ставок на ринку міжнародних автомобільних перевезень вантажів. Директива Європарламенту і Ради № 1999/62 про стягнення плати з вантажного транспорту за використання деяких автодоріг (“Vignette”) визначає, що під час перевезення вантажними автомобілями встановлюється мінімальний розмір зборів з транспортних засобів, максимальна межа плати за право доступу на автодорожню мережу. Податки, збори, платежі стягуються лише за використання автомагістралей і багаторядних доріг, мостів, тунелів і гірських доріг. Платежі за використання повинні бути пропорційні тривалості використання інфраструктури і мають співвідноситись із витратами, необхідними для підтримання і ремонту відповідної інфраструктури. Держави-члени можуть змінювати ставки зборів згідно з класом кожній державі-члені. Ця директива не перешкоджає застосуванню спеціальних податків та зборів, які стягуються під час реєстрації транспортного засобу або застосовуються до транспортних засобів, що перевищують норму маси чи габаритного розміру; плати за паркування або зборів за міський транспортний рух; регулярних зборів, призначених для боротьби з накопиченням транспорту на шляхах, яке виникає залежно від часу та місця.
6. Правові норми, що регулюють інфраструктуру автомобільного транспорту. Ця група норм, яка регулюється переважно директивами та рекомендаціями Комісії, є новою для Євросоюзу й перебуває на етапі становлення. Директива № 2008/96 встановлює вимоги щодо безпеки інфраструктури, включаючи паркувальні зони.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)