Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Змішані форми побудови держави
Парламентська республіка характеризується формуванням уряду на парламентській основі, з пропорційним партійним представництвом за підсумками виборів. Уряд формально відповідальний перед парламентом, що наділений правом контролю за діяльністю уряду та його розпуску. Уряд наділяється виконавчою владою, а нерідко і законодавчою ініціативою, а також правом клопотання перед президентом про розпуск парламенту. В більшості країн членство в уряді сумісне зі збереженням депутатського мандату. Це дозволяє залучати до уряду не тільки лідерів політичних партій, але й інших впливових депутатів парламенту і, отже, контролювати парламент. Хоча керівник уряду (прем’ єр-міністр, канцлер) офіційно не є главою держави, однак реально в політичній ієрархії – головна особа. Президент, як глава держави, фактично займає у ній скромніше місце: може обиратися або парламентом, або зборами виборців, або безпосередньо народом. Вотум недовіри уряду викликає його відставку. Президент у парламентській республіці має в основному представницькі повноваження, а головне – функцію глави держави виконує за вказівкою уряду. Парламентська республіка зберігається в Гталії, Німеччині, Австрії та ін. Відчутніші відмінності парламентаризму проявляються в системі державного регулювання, де вони відображаються в конкретних формах політичної взаємодії різноманітних політичних сил.
В діяльності будь-якого парламенту виділяються Три основні функції: законодавча творчість, контроль над фінансами держави, контроль над урядом. Парламент, як виразник інтересів народу, який проживає на певній території і об’ єднаний певною державністю, правосильний висловлювати волю суспільства, що бажає узаконення порядку та справедливості. Здійснює парламент і контроль над фінансами держави, контролює діяльність виконавчої влади в межах і компетенції, що встановлені конституцією.
Звичайно ж, система президентства і парламентаризму, природно, є наслідком бурхливого розвитку демократичних форм державного устрою і правління. У правовій державі немає ніякої необмеженої влади, не регламентованого принципами та нормами конституції права. Через розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову досягається взаємний контроль, система стримування і противаг, що виступають гарантією від зловживання владою і запобігання перетворення її на авторитарну, абсолютну владу.
Related posts:
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Парламентська республіка Парламентська республіка характеризується формуванням уряду на парламентській основі, з пропорційним партійним представництвом за підсумками виборів. Уряд формально відповідальний перед парламентом, що наділений правом контролю за діяльністю уряду та його розпуску. Уряд наділяється виконавчою владою, а нерідко і законодавчою ініціативою, а також правом клопотання перед президентом про розпуск парламенту. В більшості країн членство в уряді сумісне […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Парламентаризм Президентська республіка (США, Мексика та ін.) характеризується значною роллю президента в системі органів державної влади. Президент – водночас і глава держави, і глава уряду – може обиратися спеціальною колегією вибірників або прямим голосуванням виборців. Президент сам очолює уряд, який несе відповідальність перед ним, а не перед парламентом, тому що президент сам призначає його з членів […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Президентська республіка Президентська республіка (США, Мексика та ін.) характеризується значною роллю президента в системі органів державної влади. Президент – водночас і глава держави, і глава уряду – може обиратися спеціальною колегією вибірників або прямим голосуванням виборців. Президент сам очолює уряд, який несе відповідальність перед ним, а не перед парламентом, тому що президент сам призначає його з членів […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Форми політичного правління Устрій, лад держави характеризують її форми. В формах визначені організація і принципи функціонування верховної влади, структура і порядок взаємовідносин вищих державних органів, службових осіб і громадян. Традиційно форма держави включає форму правління і форму територіального (державного) устрою. Політичні форми сучасних держав складалися протягом століть. На них впливали економічний лад, розташування класових, соціальних сил, історичні традиції, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Парламент в структурі державної влади Верховна Рада є одним із основних, ключових елементів владного трикутника: Парламент – Президент – Кабінет міністрів. Парламент має ряд повноважень у відносинах з главою держави, які спрямовані на забезпечення стабільності державної влади, запобігання її узурпації та можливі зловживання з боку особи, яка займає найвищу у державі посаду. Верховна Рада призначає вибори Президента у передбачені Конституцією […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Форми політичного правління і державного устрою Конституція У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції – основного закону держави. Конституція фіксує відносно стабільні норми і правила, що визначають устрій держави, принципи її організації, засоби політичного волевиявлення, прийняття рішень, а також становище особи в державі. Конституція – основний закон держави, який визначає основи суспільного і державного ладу, систему державних […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Форми національно-державного устрою Всіх механізмів правління народу не вичерпують різноманітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є Референдум. Референдум (лат. referendum – те, що повинно бути повідомлене) – всенародне голосування (опитування) з якогось важливого питання життя держави і суспільства. Природно, референдум припускає рішення найбільш важливих для суспільства питань шляхом всенародного голосування, результати якого мають […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції держави Кнуючи протягом багатьох тисячоліть, держава змінюється разом із розвитком всього суспільства. В розвитку держави, виходячи з особливостей взаємовідносин держави і особи, втілення в державному устрої раціональності, принципів свободи і прав людини, можна виділити два етапи: Традиційний і конституційний, а також проміжні стадії, що поєднують риси традиційних і конституційних держав. Традиційні держави виникли та існували здебільшого […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Історичні рубежі в розвитку держави Кнуючи протягом багатьох тисячоліть, держава змінюється разом із розвитком всього суспільства. В розвитку держави, виходячи з особливостей взаємовідносин держави і особи, втілення в державному устрої раціональності, принципів свободи і прав людини, можна виділити два етапи: Традиційний і конституційний, а також проміжні стадії, що поєднують риси традиційних і конституційних держав. Традиційні держави виникли та існували здебільшого […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Законодавча влада 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Закономірності, категорії науки про політику Кожна наука має закони, закономірності, категорії. Є закони, закономірності і категорії і в науці про політику. Які ж закони, закономірності, категорії, функції науки про політику? В науці про політику систему законів і закономірностей створюють закони і закономірності, що діють в політичній і соціальній сферах демократичного суспільства. Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальні, коротко сформульовані […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть, основні принципи правової держави Створення правової держави, відпрацювання і вдосконалення її принципів – результат діяльності не одного покоління, не однієї держави, а досягнення всього людського співтовариства. Узагальнюючи досвід виникнення і розвитку різноманітних правових держав, можна виділити їх загальні ознаки. По-перше, для правової держави характерна наявність розвиненого громадянського суспільства. По-друге – обмеження сфери діяльності держави охороною прав і свобод особистості, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції і повноваження Верховної Ради України 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Ідеї взаємодії церкви і держави Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво – Могилянської академії – Стефан Яворський, Феофан Прокопо-вич та ін. Стефан Яворський – професор Києво-Могилянської академії, а пізніше хранитель патріаршого престолу в Росії. В працях Стефана Яворського відображаються події в суспільному житті в Україні та Росії, рішучий протест проти соціального […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Монархія Устрій, лад держави характеризують її форми. В формах визначені організація і принципи функціонування верховної влади, структура і порядок взаємовідносин вищих державних органів, службових осіб і громадян. Традиційно форма держави включає форму правління і форму територіального (державного) устрою. Політичні форми сучасних держав складалися протягом століть. На них впливали економічний лад, розташування класових, соціальних сил, історичні традиції, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Президентство В процесі розвитку демократичних форм державного устрою, формування політичної системи виникає і розповсюджується інститут президентської влади. Виникнення президентства припадає на середину Х”уТП ст., коли в Сполучених Штатах Америки вперше конституційно введена посада Президента – глави держави. З моменту появи системи президентства політична думка приділяє значну увагу обгрунтуванню і ефективності президентського правління. Щоправда, на початкових етапах […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Тоталітаризм та християнський демократизм про взаємовідносини особи та держави Для демократій, та ще більше – для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у ставленні до індивіда. і саме на політичну беззахисність особи у стосунках з державою став лібералізм – своєрідна індивідуалістична та гуманістична реакція. Вперше в історії соціально-політичної думки лібералізм відокремив індивіда від суспільства і держави, проголосив політичну […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Форми і методи дій сучасного тероризму Форми тероризму різноманітні за суттю. Терористичний акт – одна з форм політичного тероризму, політичного насилля. Якщо в минулому терористичні акти зводилися до вбивства окремих високопоставлених осіб, то в сучасних умовах об’єкти терористичних замахів значно розширились, змінились і самі форми замахів. В арсеналі тероризму є індивідуально спрямовані замахи, викрадення літаків, пограбування банків, взяття заручників, підпали і […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Теорії походження держави 1. Поняття держави та її природа Що таке держава? Держава – політична форма організації суспільства. Держава – основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Державу відрізняють: По-перше, наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення; По-друге, наявність права – сукупності загально-обов’ язкових правил поведінки, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Поняття держави та її природа 1. Поняття держави та її природа Що таке держава? Держава – політична форма організації суспільства. Держава – основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Державу відрізняють: По-перше, наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення; По-друге, наявність права – сукупності загально-обов’ язкових правил поведінки, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЗАКОНОДАВЧА, ПРЕЗИДЕНТСЬКА, ВИКОНАВЧА ТА СУДОВА ВЛАДА В УКРАЇНІ 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Воєнна доктрина держави Воєнна політика реалізується з допомогою певних функцій: світоглядної, методологічної, виховної, організаційної, мобілізаційної, координаційної, прогностичної, планово-аналітичної. Світоглядна функція воєнної політики держави допускає формування у громадян, воїнів уявлення про політичну систему суспільства, його цінності, які необхідно охороняти і захищати, сприяє генеруванню ідей, поглядів, програмних і доктринальних настанов, якими керуються суб’єкти воєнної політики. Снуючі в суспільстві воєнно-політичні погляди […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть і форми релігійного досвіду Сфера релігії – привабливе і таємниче духовне життя. Виникають питання. Як же сталося, що давні євреї з їх примітивним побутом створили Біблію, а пророк Мухаммад створив Коран? І чи справді монах Сергій чув голос святих ангелів? І якщо Бог єдиний, то чому релігій так багато? Відповідь одна: релігія – особлива сфера життя людського духу, його […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Конституція Конституція У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції – основного закону держави. Конституція фіксує відносно стабільні норми і правила, що визначають устрій держави, принципи її організації, засоби політичного волевиявлення, прийняття рішень, а також становище особи в державі. Конституція – основний закон держави, який визначає основи суспільного і державного ладу, систему державних […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ В сучасних умовах в будь-якому демократичному суспільстві існує політична освіта. З історією демократії, з процесом модернізації суспільства нерозривно зв’ язана й історія політичної соціалізації і політичної освіти. Автократичні станові держави доіндустріальної стадії розвитку не потребували політичної освіти народу. Їх нормальне функціонування допускало повне відсторонення населення від політики. І […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Концепція держави Георга Гегеля Найбільш завершеними і систематизованими судженнями про право, державу і громадянське суспільство стали теорії Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770-1831 рр.) – класика німецької філософії. Радикальні політико-правові погляди Георга Гегеля склались під впливом Французької буржуазної революції, але потім, під впливом змін політичної ситуації в країнах Західної Європи і посилення феодально-дворянської реакції, дедалі ставали консервативними. Політико-правове вчення Георг […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична влада Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, – сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної соціальної структури, соціальної спільності, певної соціальної верстви та ін. Волевиявлення – джерело влади, а сама влада здатна, не вдаючись до організації […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Види влади Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, – сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної соціальної структури, соціальної спільності, певної соціальної верстви та ін. Волевиявлення – джерело влади, а сама влада здатна, не вдаючись до організації […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Президентська та виконавча влада в України Інститут глави держави виник у кінці XVIII ст. і сформувався у період становлення державності. Юридичний статус та політичне значення сучасного глави держави залежать від форми державного правління, прийнятої в тій або іншій країні. Реальна роль у здійсненні влади багато в чому обумовлена політичною культурою та традиціями, а також існуючим у країні політичним режимом. Главою держави, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Роль держави у вирішенні етносоціальних проблем України Історичний досвід свідчить, що в ряді країн з багатонаціональним складом населення при дотриманні принципів буржуазного парламентаризму, демократизму досягається повна погодженість національних інтересів різних груп населення стосовно їх економічного, політичного і культурного становища, хоча і залишається багато нерозв’язаних проблем (Швейцарія, Данія). Разом з тим такий підхід не реалізується в багатьох розвинених країнах Заходу, про що свідчать […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Предмет і об’єкт науки про політику Питання про об’ єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються закономірності реальної дійсності, процесів, розроблено загальні поняття (категорії), сформульовано принципи застосування знань (використання закономірностей) в практичній діяльності. Уява про предмет і об’єкт науки про політику сформувалась лише на початку ХХ […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Функції держави в ринковій системі Конкуренція Ринкова економіка володіє рядом достоїнств і переваг у порівнянні з іншими економічними системами, що дає можливість вважати її найефективнішою формою координації господарської діяльності людей. Синонім ринку – Конкуренція. Саме конкуренція виражає найглибшу суть ринкового господарства, виступає головним регулюючим механізмом Стохастичної системи, яка зазнає постійного відхилення і коливання. Конкуренція з впровадженими в неї блоками – […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура Верховної Ради України Парламент відіграє важливу роль в управлінні країною, у формуванні її державної політики, тому його ефективна діяльність поєднана з наявністю власної розгалуженої структури, робота якої має стати чітко скоординованою. Верховною Радою України керує голова Верховної Ради, який обирається народними депутатами таємним голосуванням. Голова Верховної Ради України (ст. 88 Конституції України) веде засідання Верховної Ради, організовує підготовку […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура влади. Суб’єкт, об’єкт Основними компонентами влади є суб’ єкт, об’ єкт, засоби і процес, що приводять в дію всі елементи влади. Суб’ єкт влади втілює її активний, спрямовуючий початок. Суб’ єктом влади може бути окрема людина, організація, спільність людей (народ), або навіть світова співдружність, об’ єднана в Організацію Об’ єднаних Націй. Суб’єкт влади має ряд якостей: бажання владарювати, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Суть політичного процесу 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття політичний процес 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Референдум Всіх механізмів правління народу не вичерпують різноманітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є Референдум. Референдум (лат. referendum – те, що повинно бути повідомлене) – всенародне голосування (опитування) з якогось важливого питання життя держави і суспільства. Природно, референдум припускає рішення найбільш важливих для суспільства питань шляхом всенародного голосування, результати якого мають […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій і передбачає постійну опору на знання філософії, політичної […]...