Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Конституція
Конституція
У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції – основного закону держави. Конституція фіксує відносно стабільні норми і правила, що визначають устрій держави, принципи її організації, засоби політичного волевиявлення, прийняття рішень, а також становище особи в державі. Конституція – основний закон держави, який визначає основи суспільного і державного ладу, систему державних органів, порядок їх утворення і діяльності, права і обов ‘язки громадян. Суть конституції в тому, щоб основний закони держави взагалі і закони, що стосуються виборчого права і представницьких установ, їх компетенції тощо, відображали дійсне співвідношення політичних сил в суспільстві.
В сучасних умовах у демократичних державах, звичайно, конституції складаються з двох найважливіших частин. В першій визначаються норми взаємовідносин громадян і держави, права особи, затверджується правова рівність всіх громадян і заборона дискримінації. Друга частина містить характеристику держави (республіка, монархія, федерація та ін.), статус різноманітних гілок влади, правила взаємовідносин парламенту, президента, уряду, суду, а також структуру і порядок функціонування органів управління.
Конституції мають давню історію: ще в кінці XVIII ст. в США приймається “Білль про права”, тоді ж у Франції проголошуються “Декларація прав людини і громадянина” і конституція. Хоча ряд правових документів, що фактично мають характер конституційних актів, з’явився ще раніше – в 1215, 1628, 1679 і в 1689 ро-ках у Великобританії. З XVIII ст. у політичній думці широко вживається поняття конституціоналізм. Конституціоналізм трактується як наявність законів або конституцій, що регулюють державне правління. В Англії, Франції та інших країнах поняття Конституціоналізм зводиться просто до набору юридичних і неюридичних законів, на підставі яких створюється система правління. Ще й тепер у ряді країн не встановлене підпорядкування урядової діяльності якомусь єдиному конституційному документу, акту. Майже в кожній другій країні світу конституціоналізм означає набір чисто юридичних законів. Та багато політологів, соціологів, юристів визначають конституціоналізм як встановлення і функціонування політичних систем, яким притаманна обмеженість влади. В таких системах, як правило, є закони про громадянські, політичні і економічні права і свободи громадян, що поряд з іншими структурними елементами наперед визначені для захисту прав особи від незаконного примусу з боку держави. В усіх конституційних державах протягом тривалого періоду за допомогою конституції здійснюється регулювання політичного життя. Однак реальна тривалість дії конституцій в різних країнах неоднакова. Так, у Франції вже приймались 16 конституцій, а в США і тепер діє їх перша конституція, в яку внесено всього лише 26 поправок. Більш ніж 200-річне існування конституції США не означає, що вона не зазнала значних змін згідно з вимогами суспільства. Конституційна новизна виявилася тут не стільки в прийнятих поправках, скільки в зміні тлумачення ряду статей Основного Закону Верховним федеральним судом Америки, що наділений правом прийняття остаточних рішень інтерпретації, тобто тлумачення змісту закону.
Related posts:
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Форми політичного правління і державного устрою Конституція У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції – основного закону держави. Конституція фіксує відносно стабільні норми і правила, що визначають устрій держави, принципи її організації, засоби політичного волевиявлення, прийняття рішень, а також становище особи в державі. Конституція – основний закон держави, який визначає основи суспільного і державного ладу, систему державних […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Референдум Всіх механізмів правління народу не вичерпують різноманітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є Референдум. Референдум (лат. referendum – те, що повинно бути повідомлене) – всенародне голосування (опитування) з якогось важливого питання життя держави і суспільства. Природно, референдум припускає рішення найбільш важливих для суспільства питань шляхом всенародного голосування, результати якого мають […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Економічні права Тісно пов’язані з громадянськими і політичними правами Економічні права, що забезпечують вільне розпорядження індивідуумом предметами споживання і основними факторами господарської діяльності: власністю і працею, прояви заповзятливості, ініціативи та ін. Звичайно економічні права розглядали як фундаментальні, основні права особи та об’ єднували їх з правами громадянськими. Аж до середини XX століття економічне право на приватну власність, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції держави Кнуючи протягом багатьох тисячоліть, держава змінюється разом із розвитком всього суспільства. В розвитку держави, виходячи з особливостей взаємовідносин держави і особи, втілення в державному устрої раціональності, принципів свободи і прав людини, можна виділити два етапи: Традиційний і конституційний, а також проміжні стадії, що поєднують риси традиційних і конституційних держав. Традиційні держави виникли та існували здебільшого […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ В сучасних умовах в будь-якому демократичному суспільстві існує політична освіта. З історією демократії, з процесом модернізації суспільства нерозривно зв’ язана й історія політичної соціалізації і політичної освіти. Автократичні станові держави доіндустріальної стадії розвитку не потребували політичної освіти народу. Їх нормальне функціонування допускало повне відсторонення населення від політики. І […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Закономірності, категорії науки про політику Кожна наука має закони, закономірності, категорії. Є закони, закономірності і категорії і в науці про політику. Які ж закони, закономірності, категорії, функції науки про політику? В науці про політику систему законів і закономірностей створюють закони і закономірності, що діють в політичній і соціальній сферах демократичного суспільства. Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальні, коротко сформульовані […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальні та культурні права Тісно пов’язані з громадянськими і політичними правами Економічні права, що забезпечують вільне розпорядження індивідуумом предметами споживання і основними факторами господарської діяльності: власністю і працею, прояви заповзятливості, ініціативи та ін. Звичайно економічні права розглядали як фундаментальні, основні права особи та об’ єднували їх з правами громадянськими. Аж до середини XX століття економічне право на приватну власність, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Форми національно-державного устрою Всіх механізмів правління народу не вичерпують різноманітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є Референдум. Референдум (лат. referendum – те, що повинно бути повідомлене) – всенародне голосування (опитування) з якогось важливого питання життя держави і суспільства. Природно, референдум припускає рішення найбільш важливих для суспільства питань шляхом всенародного голосування, результати якого мають […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Законодавча влада 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Історичні рубежі в розвитку держави Кнуючи протягом багатьох тисячоліть, держава змінюється разом із розвитком всього суспільства. В розвитку держави, виходячи з особливостей взаємовідносин держави і особи, втілення в державному устрої раціональності, принципів свободи і прав людини, можна виділити два етапи: Традиційний і конституційний, а також проміжні стадії, що поєднують риси традиційних і конституційних держав. Традиційні держави виникли та існували здебільшого […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Предмет і об’єкт науки про політику Питання про об’ єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються закономірності реальної дійсності, процесів, розроблено загальні поняття (категорії), сформульовано принципи застосування знань (використання закономірностей) в практичній діяльності. Уява про предмет і об’єкт науки про політику сформувалась лише на початку ХХ […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Судова влада Судова влада (поряд із законодавчою та виконавчою) є однією з трьох гілок державної влади, необхідною умовою реалізації принципу поділу влади у демократичній правовій державі, покликана запобігти можливості змови або протистояння двох інших гілок влади, створювати перепони виникненню диктатури у її тоталітарній або авторитарній формах. Основними функціями судової влади є конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне та ін. […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Формування державності України У формуванні державності України важливі, По-перше, демократичність і відкритість законодавчого процесу, повнота нормотворчих функцій, надійність фінансової і матеріальної бази, щорічні звіти про діяльність виконавчо-розпорядчих органів, суспільний контроль в межах закону за діяльністю виконавчої влади; по-друге, незалежність суду і прокуратури, підвищення їх статусу в суспільстві, вдосконалення процесуального законодавства, точне дотримання презумпції невинності, норм правосуддя і права […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть, основні принципи правової держави Створення правової держави, відпрацювання і вдосконалення її принципів – результат діяльності не одного покоління, не однієї держави, а досягнення всього людського співтовариства. Узагальнюючи досвід виникнення і розвитку різноманітних правових держав, можна виділити їх загальні ознаки. По-перше, для правової держави характерна наявність розвиненого громадянського суспільства. По-друге – обмеження сфери діяльності держави охороною прав і свобод особистості, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Концепція прав людини: історія та сучасність Проблема прав людини в політичній історії У політичній та юридичній науках права особи займають одне з найважливіших місць, представляють принципи, норми взаємовідносин між людьми та державою, що забезпечують людині, особі можливість діяти за власним розсудом (цю частину прав звичайно називають свободами) або отримувати певні блага (власні права). В історії суспільства у визначенні прав людини виділяють […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Проблема прав людини в політичній історії Проблема прав людини в політичній історії У політичній та юридичній науках права особи займають одне з найважливіших місць, представляють принципи, норми взаємовідносин між людьми та державою, що забезпечують людині, особі можливість діяти за власним розсудом (цю частину прав звичайно називають свободами) або отримувати певні блага (власні права). В історії суспільства у визначенні прав людини виділяють […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Громадянство З метою упорядкування відносин особи та суспільства, надання їм законодавчо-юридичних норм і принципів захисту честі, гідності й інтересів особи всіма державами світу встановлюється громадянство. Однією з найважливіших складових суспільної свідомості і суспільної думки, самоуявлення про суспільство і його соціальний ідеал виступає Громадянська самосвідомість. Громадянськість – поняття багатозначне. Громадянськість – антитеза аполітичності, активна і свідома вклю-ченість […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції і повноваження Верховної Ради України 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЗАКОНОДАВЧА, ПРЕЗИДЕНТСЬКА, ВИКОНАВЧА ТА СУДОВА ВЛАДА В УКРАЇНІ 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Занепад державності Стародавньої Греції З другої половини V – II ст. до н. е. – період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики послаблюється. Тоді держави-поліси Стародавньої Греції потрапляють в залежність від Македонії. В ученнях Епікура, епікурейців, стоїків та інших філософських шкіл відчувається деяка відчуженість, відхід від політики, політичних явищ, подій. Філософ-матеріаліст Епікур (341-270рр. до н. […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні вчення в Стародавньому Римі З другої половини V – II ст. до н. е. – період еллінізму, початок занепаду державності Стародавньої Греції. Інтерес до політичної проблематики послаблюється. Тоді держави-поліси Стародавньої Греції потрапляють в залежність від Македонії. В ученнях Епікура, епікурейців, стоїків та інших філософських шкіл відчувається деяка відчуженість, відхід від політики, політичних явищ, подій. Філософ-матеріаліст Епікур (341-270рр. до н. […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна держава У розширенні свободи індивіда в суспільстві важливим етапом стає правова держава. Забезпечення кожному свободи від обмежень і заохочення конкуренції, як вважають творці правової держави, підуть на користь всім, зроблять приватну власність доступною для кожного, максималізують індивідуальну відповідальність та ініціативу і приведуть в підсумку до загального добробуту. Але цього не трапилося. Індивідуальна свобода, рівноправність і невтручання […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Особисті і політичні права і свободи Природно-історичне обгрунтування прав людини в сучасній світовій політичній думці явно переважає. Поняття прав людини вживається широко і вузько. В широкому значенні права людини охоплюють весь спектр, найширший комплекс прав і свобод особи, їх різноманітні види. У вузькому значенні розуміються тільки ті права, що не надаються, а лише охороняються і гарантуються державою, діють незалежно від їх […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Громадянське суспільство, правова держава Поняття громадянське суспільство, правова держава Поняття громадянське суспільство сягає ідеї античного полісу. Філософи Давньої Греції розглядали Громадянське суспільство і політичне суспільство, або державу, як синоніми. Такий підхід зберігався практично до XVIII ст. Однак, перехід від середньовіччя до Нового часу, початок формування громадянського суспільства вимагали і усвідомлення різниці між громадянським суспільством та державою. Починаючи з XVIII […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Парламентаризм Президентська республіка (США, Мексика та ін.) характеризується значною роллю президента в системі органів державної влади. Президент – водночас і глава держави, і глава уряду – може обиратися спеціальною колегією вибірників або прямим голосуванням виборців. Президент сам очолює уряд, який несе відповідальність перед ним, а не перед парламентом, тому що президент сам призначає його з членів […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Класифікація прав людини: позитивні і негативні права Природно-історичне обгрунтування прав людини в сучасній світовій політичній думці явно переважає. Поняття прав людини вживається широко і вузько. В широкому значенні права людини охоплюють весь спектр, найширший комплекс прав і свобод особи, їх різноманітні види. У вузькому значенні розуміються тільки ті права, що не надаються, а лише охороняються і гарантуються державою, діють незалежно від їх […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття політичний процес 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Суть політичного процесу 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Проблеми становлення демократичного суспільства Ідеал демократії, що формується, не будучи ототожненим з реаліями, які виникають у процесі його реалізації, нерідко прямо протистоїть їм. Усвідомлюючи ту обставину, що структури ідеалу демократії досить складні та на них діє сильний вплив політичних і соціальних пріоритетів, спробуємо вичленити найбільш важливі його компоненти. Демократія – не самомета, не універсальний засіб вирішення усіх соціальних проблем, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій і передбачає постійну опору на знання філософії, політичної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття громадянське суспільство, правова держава Поняття громадянське суспільство, правова держава Поняття громадянське суспільство сягає ідеї античного полісу. Філософи Давньої Греції розглядали Громадянське суспільство і політичне суспільство, або державу, як синоніми. Такий підхід зберігався практично до XVIII ст. Однак, перехід від середньовіччя до Нового часу, початок формування громадянського суспільства вимагали і усвідомлення різниці між громадянським суспільством та державою. Починаючи з XVIII […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 5. Розвиток політичної думки в XVIII ст Х VIII ст. увійшло в історію Європи і Америки як століття просвітництва. Блискуча плеяда філософів проголосила всесилля людського розуму і завдала смертельного удару марновірству і мракобіссю – темній спадщині Середньовіччя. Вільнодумство входило в моду. Вивільнення розуму від пут обскурантизму сприяло швидкому прогресу наук і мистецтва. На початку століття в лоні філософії формуються і розвиваються політичні […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Вчення Шарля Монтеск’є про державу і право Серед представників Просвітництва у Франції значне місце належить історику, правознавцю Шарлю Луї Монтеск ‘є (1689-1755 рр.). Свої суспільно-політичні погляди він виклав у романі “Персидські листи”. Шарль Монтеск’є створив першу розгорнуту політичну доктрину Просвітництва, прагнув розширити фактичну базу соціально-політичної теорії, описати причини, що викликають зміни в законодавстві та правах, і, узагальнивши нагромаджені факти і дані, виявити […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Радикалізм Жан-Жака Руссо Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних політичних і соціально-економічних ідей в країнах Європи та ін. Один з визначних французьких просвітителів, філософ, Жан-Жак Руссо в працях “Бесіди про походження і основи нерівності між людьми” та ін. викладає радикальний характер політичних поглядів, піддає різкій критиці феодально-станові […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Президентська республіка Президентська республіка (США, Мексика та ін.) характеризується значною роллю президента в системі органів державної влади. Президент – водночас і глава держави, і глава уряду – може обиратися спеціальною колегією вибірників або прямим голосуванням виборців. Президент сам очолює уряд, який несе відповідальність перед ним, а не перед парламентом, тому що президент сам призначає його з членів […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Монархія Устрій, лад держави характеризують її форми. В формах визначені організація і принципи функціонування верховної влади, структура і порядок взаємовідносин вищих державних органів, службових осіб і громадян. Традиційно форма держави включає форму правління і форму територіального (державного) устрою. Політичні форми сучасних держав складалися протягом століть. На них впливали економічний лад, розташування класових, соціальних сил, історичні традиції, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Реальне забезпечення прав і свобод громадян З метою упорядкування відносин особи та суспільства, надання їм законодавчо-юридичних норм і принципів захисту честі, гідності й інтересів особи всіма державами світу встановлюється громадянство. Однією з найважливіших складових суспільної свідомості і суспільної думки, самоуявлення про суспільство і його соціальний ідеал виступає Громадянська самосвідомість. Громадянськість – поняття багатозначне. Громадянськість – антитеза аполітичності, активна і свідома вклю-ченість […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політико-правові погляди французьких матеріалістів Напередодні Французької революції широке розповсюдження знаходять прогресивні політичні ідеї матеріалістів Дені Дідро, Поль Анрі Гольбаха, Андріана Гельвеція, Жульєна Ламетрі та ін. Критикуючи феодальні державні устрої, французькі матеріалісти пропонували створювати такі управлінські інститути, що відображали б інтереси всього суспільства. Політичні вчення французьких матеріалістів стали кроком у порівнянні з ідеями Монтеск’ є. Проголошена ними ідея інтересу обумовленості […]...