Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Функції держави в ринковій системі
Конкуренція
Ринкова економіка володіє рядом достоїнств і переваг у порівнянні з іншими економічними системами, що дає можливість вважати її найефективнішою формою координації господарської діяльності людей. Синонім ринку – Конкуренція. Саме конкуренція виражає найглибшу суть ринкового господарства, виступає головним регулюючим механізмом Стохастичної системи, яка зазнає постійного відхилення і коливання. Конкуренція з впровадженими в неї блоками – попит, пропозиція, ціна – та сила, що приводить в рух маховик ринкової економіки, забезпечує ефективний розподіл обмежених ресурсів, їх використання з максимальним результатом. Ринок – відкрита система, де багато мільйонів суб’ єктів здійснюють суверенне право вибору економічних рішень.
Що ж дає можливість вгадати результат і прийняти правильне рішення? Вгадати результат і прийняти правильне рішення може ринкова інформація, і тільки. Закодована в цінах, поширюючись, подібно радіохвилям, від споживача-покупця, до виробника-продавця і навпаки, ринкова інформація створює круговий причинний зв’ язок, що не має ані початку, ані кінця. Якщо інформація спотворюється (припустимо, під впливом неринкових сил чи держави-монополії змінюється рівень цін), то ринкові суб’ єкти не можуть застосовувати оптимальних рішень, що веде до помилок у виборі способів оптимального використання обмежених ресурсів. А це неминуче призведе до розбалансованості ринку. Ще одне достоїнство ринкової системи – спрямованість на задоволення потреб населення. Ринок і дефіцит – поняття взаємовиклю-чаючі. Виробники гнучко реагують на знову і знову виникаючі потреби, оперативно змінюють структуру пропозиції товарів і послуг, прагнучи найповніше задовольнити платоспроможний попит населення. Ринок – стимулююча система. Економічна нагорода у вигляді прибутку чекає на тих товаровиробників, які роблять товари високої якості і з найменшими витратами. А це можливо тільки при використанні новітніх досягнень науки, техніки, технології.
Зрозуміло, достоїнство ринкової системи – гнучкість і адаптація до умов, що змінюються. Але гнучкість і адаптація не безмежні і періодично дають збій. Виступаючи достоїнством, на певному етапі розвитку системи такі якості переростають у її недоліки. І тут виявляється неспроможність ринку. Недоліки ринку зводяться до того, що, по-перше, ринкова конкуренція породжує свою протилежність – монополію, а з нею і можливість нав’ язувати свою волю споживачу; по-друге, нездатність ринку підтримувати постійну економічну рівновагу, забезпечувати зростання виробництва. Ринок байдужий до виробництва суспільних благ, неспроможний до регулювання зовнішніх ефектів (екологічні проблеми); по-третє, ринок сприяє різкій диференціації доходів і глибокому соціальному розшаруванню населення.
Related posts:
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Конкуренція Конкуренція Ринкова економіка володіє рядом достоїнств і переваг у порівнянні з іншими економічними системами, що дає можливість вважати її найефективнішою формою координації господарської діяльності людей. Синонім ринку – Конкуренція. Саме конкуренція виражає найглибшу суть ринкового господарства, виступає головним регулюючим механізмом Стохастичної системи, яка зазнає постійного відхилення і коливання. Конкуренція з впровадженими в неї блоками – […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції держави Кнуючи протягом багатьох тисячоліть, держава змінюється разом із розвитком всього суспільства. В розвитку держави, виходячи з особливостей взаємовідносин держави і особи, втілення в державному устрої раціональності, принципів свободи і прав людини, можна виділити два етапи: Традиційний і конституційний, а також проміжні стадії, що поєднують риси традиційних і конституційних держав. Традиційні держави виникли та існували здебільшого […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції науки про політику Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її використання людьми в інтересах суспільства. Важливими функціями науки про політику є: світоглядна, методологічна, виховна, а також політико-організаторська, політико-формулююча, політико-експериментальна. Наука про політику досліджує історію політичної думки, політичних систем, політичних процесів, політичної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції бюрократії У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної системи, політичних та суспільних соціальних інститутів. По-друге, бюрократична система сприяє виробленню відповідних справжніх інтересів народу, демократичних концепцій і механізмів їх практичної реалізації. По-третє, здійснення контрольних функцій за діяльністю окремих елементів бюрократичної системи з метою відвернення їх ймовірного відходу від […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції воєнної політики Воєнна політика реалізується з допомогою певних функцій: світоглядної, методологічної, виховної, організаційної, мобілізаційної, координаційної, прогностичної, планово-аналітичної. Світоглядна функція воєнної політики держави допускає формування у громадян, воїнів уявлення про політичну систему суспільства, його цінності, які необхідно охороняти і захищати, сприяє генеруванню ідей, поглядів, програмних і доктринальних настанов, якими керуються суб’єкти воєнної політики. Снуючі в суспільстві воєнно-політичні погляди […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичних партій Та обставина, що політичні партії існують у країнах з досить різноманітною за формою і змістом політичною культурою суспільства, різноманітною соціальною структурою, політичним режимом, доводить, що політичні партії об’ єктивно виконують суспільно значимі функції. Від інших політичних структур в суспільстві політичну партію відрізняють властиві їй функції у ставленні до влади і найбільш характерні засоби їх здійснення, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичної культури Політична культура, залежно від суб’ єкта політики, має і різновидності: політична культура суспільства, політична культура класів, націй, окремих соціальних верств і груп, політична культура особистості. Політична культура суспільства є підсистема більш загального утворення – культури суспільства, сукупність політичних цінностей, вироблених суспільством. Система цінностей політичної культури включає: політичні ідеї, теорії, вчення і програми, які визначають діяльність […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Роль та функції виборів до органів влади Мірою активності самих громадян і взаємовідносинами між виборцями (електоратом) та обраними до органів державної влади представниками народу визначається й характер впливу на державну політику і державне управління. Історично склалися дві основні концепції політичної участі та взаємовідносин між виборцями (електоратом) і обраними представниками народу. В основі Першої концепції – ідеї Жан-Жака Руссо про ототожнення інтересів правителів […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Інститут президента в системі органів державної влади У президентських республіках і країнах із змішаною республіканською формою правління главу держави обирають шляхом проведення загальних виборів, що, як правило, мають прямий характер. В чому роль і значення інституту президента? У більшості країн світу інститут президентства є одним з найважливіших елементів державного механізму. Президент як глава держави – особа, що займає формально вище місце у […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Структура, функції та типи політичної системи Політична система суспільства – складна, розгалужена сукупність різних політичних інститутів, соціально-політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і державна влада. Політична система суспільства існує як цілісність, обмежена кордонами від навколишнього її середовища (внутрішнього і міжнародного), екологічного, особистого та соціального. Звичайно ж, політична система суспільства – сукупність взаємодіючих сфер: […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичної системи Функції політичної системи, механізм її дії детально і послідовно аналізував американський політолог Габріель Ал-монд, підкреслюючи, що всі системи здійснюють два базових набори функцій – Функції входу і функції виходу. Визначаючи зміст набору функцій входу, Габріель Алмонд виділяє з них чотири: політична соціалізація і залучення людей до участі в політичному житті, процес, у ході якого індивіди […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичних ідеологій 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне, усвідомлене і цілеспрямоване із позицій переконаності та впевненості у правильності та вірності дій, що пропонуються. Уявлення, що мають становити дійсність, складають систему переконань, виступаючи своєрідним колективним віруванням. Із такої точки зору суспільство та різноманітні […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичної свідомості Масова політична свідомість в кожному суспільстві неоднакова – може бути авторитарною й Демократичною. Авторитарна політична свідомість орієнтується на “сильну” політичну владу, беззаперечне підпорядкування їй, культ сили та авторитет тих, хто стоїть при владі, веде до фактичного заперечення прав громадян на реальну участь у здійсненні влади тощо. Авторитарна політична свідомість – різновид фетишизованої свідомості, що обожнює […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Воєнна доктрина держави Воєнна політика реалізується з допомогою певних функцій: світоглядної, методологічної, виховної, організаційної, мобілізаційної, координаційної, прогностичної, планово-аналітичної. Світоглядна функція воєнної політики держави допускає формування у громадян, воїнів уявлення про політичну систему суспільства, його цінності, які необхідно охороняти і захищати, сприяє генеруванню ідей, поглядів, програмних і доктринальних настанов, якими керуються суб’єкти воєнної політики. Снуючі в суспільстві воєнно-політичні погляди […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичних конфліктів Соціальні конфлікти здійснюють природну функцію підтримання динаміки суспільного політичного процесу. Саме імпульс до оновлення і творчої модернізації політичної системи і надають соціальні конфлікти. Окремі політичні спільності, верстви і групи тільки в умовах конфліктної ситуації можуть здійснювати в суспільному житті зміни, що відповідають їх інтересам. Якщо ж влада за якоїсь причини намагається ігнорувати або приховувати наявні […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції і повноваження Верховної Ради України 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Поняття держави та її природа 1. Поняття держави та її природа Що таке держава? Держава – політична форма організації суспільства. Держава – основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Державу відрізняють: По-перше, наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення; По-друге, наявність права – сукупності загально-обов’ язкових правил поведінки, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Теорії походження держави 1. Поняття держави та її природа Що таке держава? Держава – політична форма організації суспільства. Держава – основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Державу відрізняють: По-перше, наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення; По-друге, наявність права – сукупності загально-обов’ язкових правил поведінки, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Ідеї взаємодії церкви і держави Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво – Могилянської академії – Стефан Яворський, Феофан Прокопо-вич та ін. Стефан Яворський – професор Києво-Могилянської академії, а пізніше хранитель патріаршого престолу в Росії. В працях Стефана Яворського відображаються події в суспільному житті в Україні та Росії, рішучий протест проти соціального […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Концепція держави Георга Гегеля Найбільш завершеними і систематизованими судженнями про право, державу і громадянське суспільство стали теорії Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770-1831 рр.) – класика німецької філософії. Радикальні політико-правові погляди Георга Гегеля склались під впливом Французької буржуазної революції, але потім, під впливом змін політичної ситуації в країнах Західної Європи і посилення феодально-дворянської реакції, дедалі ставали консервативними. Політико-правове вчення Георг […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Змішані форми побудови держави Парламентська республіка характеризується формуванням уряду на парламентській основі, з пропорційним партійним представництвом за підсумками виборів. Уряд формально відповідальний перед парламентом, що наділений правом контролю за діяльністю уряду та його розпуску. Уряд наділяється виконавчою владою, а нерідко і законодавчою ініціативою, а також правом клопотання перед президентом про розпуск парламенту. В більшості країн членство в уряді сумісне […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політична свідомість: поняття, структура, функції Політична свідомість – одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб ‘єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з політикою і в яку включений суб ‘єкт, а також пов ‘язані з політикою дії і стани. Політична свідомість – багатомірне, неоднорідне, внутрішньо суперечливе, багаторівневе утворення, “пульсуюче”, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Історичні рубежі в розвитку держави Кнуючи протягом багатьох тисячоліть, держава змінюється разом із розвитком всього суспільства. В розвитку держави, виходячи з особливостей взаємовідносин держави і особи, втілення в державному устрої раціональності, принципів свободи і прав людини, можна виділити два етапи: Традиційний і конституційний, а також проміжні стадії, що поєднують риси традиційних і конституційних держав. Традиційні держави виникли та існували здебільшого […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть, основні принципи правової держави Створення правової держави, відпрацювання і вдосконалення її принципів – результат діяльності не одного покоління, не однієї держави, а досягнення всього людського співтовариства. Узагальнюючи досвід виникнення і розвитку різноманітних правових держав, можна виділити їх загальні ознаки. По-перше, для правової держави характерна наявність розвиненого громадянського суспільства. По-друге – обмеження сфери діяльності держави охороною прав і свобод особистості, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Роль держави у вирішенні етносоціальних проблем України Історичний досвід свідчить, що в ряді країн з багатонаціональним складом населення при дотриманні принципів буржуазного парламентаризму, демократизму досягається повна погодженість національних інтересів різних груп населення стосовно їх економічного, політичного і культурного становища, хоча і залишається багато нерозв’язаних проблем (Швейцарія, Данія). Разом з тим такий підхід не реалізується в багатьох розвинених країнах Заходу, про що свідчать […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА І ФОРМУВАННЯ СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ Всучасних умовах народ України став на шлях створення суверенної та правової держави. Ідея України як вітчизни для всіх громадян, що поєднали свою долю з українською землею та причетних до політичного, економічного і духовного життя, до створення демократичного, гуманного, соціально-справедливого суспільства стала консолідуючою. Та шлях до суспільства, заснованого на гуманізмі, рівності, справедливості, шлях до суспільства, де […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ В сучасних умовах в будь-якому демократичному суспільстві існує політична освіта. З історією демократії, з процесом модернізації суспільства нерозривно зв’ язана й історія політичної соціалізації і політичної освіти. Автократичні станові держави доіндустріальної стадії розвитку не потребували політичної освіти народу. Їх нормальне функціонування допускало повне відсторонення населення від політики. І […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Тоталітаризм та християнський демократизм про взаємовідносини особи та держави Для демократій, та ще більше – для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у ставленні до індивіда. і саме на політичну беззахисність особи у стосунках з державою став лібералізм – своєрідна індивідуалістична та гуманістична реакція. Вперше в історії соціально-політичної думки лібералізм відокремив індивіда від суспільства і держави, проголосив політичну […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Проблеми становлення демократичного суспільства Ідеал демократії, що формується, не будучи ототожненим з реаліями, які виникають у процесі його реалізації, нерідко прямо протистоїть їм. Усвідомлюючи ту обставину, що структури ідеалу демократії досить складні та на них діє сильний вплив політичних і соціальних пріоритетів, спробуємо вичленити найбільш важливі його компоненти. Демократія – не самомета, не універсальний засіб вирішення усіх соціальних проблем, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Закономірності, категорії науки про політику Кожна наука має закони, закономірності, категорії. Є закони, закономірності і категорії і в науці про політику. Які ж закони, закономірності, категорії, функції науки про політику? В науці про політику систему законів і закономірностей створюють закони і закономірності, що діють в політичній і соціальній сферах демократичного суспільства. Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальні, коротко сформульовані […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Мета економічної політики Економіка – це цілісна, організована і суворо субор-динована система, де окремі, зовні самостійні елементи, ланки і блоки перебувають у складній взаємодії. Значно впливає на характер взаємозв’ язків економічна політика. Сама економічна політика охоплює суб’ єкти, об’ єкти, а також механізм впливу суб’єктів на об’єкти. Головний суб’єкт економіки – Держава. Економічна політика – це, насамперед, державна […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Об’єкти економічної політики Економіка – це цілісна, організована і суворо субор-динована система, де окремі, зовні самостійні елементи, ланки і блоки перебувають у складній взаємодії. Значно впливає на характер взаємозв’ язків економічна політика. Сама економічна політика охоплює суб’ єкти, об’ єкти, а також механізм впливу суб’єктів на об’єкти. Головний суб’єкт економіки – Держава. Економічна політика – це, насамперед, державна […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Взаємодія науки про політику з суспільними науками Сучасна соціально-гуманітарна освіта мала б завершений цикл, забезпечила б формування всеохоплюючої суспільствознавчої культури – історичної, філософської, економічної, політичної, соціологічної, за умов тісного поєднання взаємодії науки про політику з суспільними та гуманітарними науками. Наука про політику тісно взаємодіє і тісно пов’ язана з соціально-політичними науками: історією, філософією, економічною теорією, політичною соціологією та ін. Головне призначення курсу […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Регулювання державою ринкових відносин Економічні функції держави в ринковому господарстві визначаються неспроможністю ринку в реалізації суспільно значущих проблем. Функції держави у регулюванні ринку полягають у підтримці конкурентного середовища, забезпеченні умов функціонування ринкового механізму; розробці й організації, реалізації, дотриманні господарського законодавства; у визначенні пріоритетів макроекономічного розвитку економічної системи; в стабілізації економіки через фіскальну та грошово-кредитну політику; у здійсненні протекціоністських заходів […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Предмет і об’єкт науки про політику Питання про об’ єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються закономірності реальної дійсності, процесів, розроблено загальні поняття (категорії), сформульовано принципи застосування знань (використання закономірностей) в практичній діяльності. Уява про предмет і об’єкт науки про політику сформувалась лише на початку ХХ […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій і передбачає постійну опору на знання філософії, політичної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Стратегія інтеграції України Стратегія інтеграції України в Європу передбачає основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2010 року, протягом якого мають створюватись передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському союзі: забезпечення входження до європейського політичного, економічного і правового простору. Сформульовано галузева та національна програми інтеграції України в Європу. Європейський союз визнав європейські прагнення України […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних систем В сучасній науці про політику існують різні класифікації політичних систем, визначаються їх різні форми і типи в залежності від критерію поділу. Багато політологів і соціологів виділяють моделі правління, використовуючи два основних критерії: ступінь централізації влади і владних структур (поділ в залежності від числа учасників процесу прийняття рішень) і тип цінностей. Політичні системи поділяються на тоталітарні […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Економічна політика 1. Взаємозв’язок економіки і політики Життєдіяльність людей характеризується широтою і розмаїтістю дій, вчинків, проявів. Особливе місце посідає діяльність, спрямована на перетворення природи з метою задоволення матеріальних потреб людей. Такий вид занять називається господарською діяльністю. Називають таку діяльність економічною. Поняття Економіка – складне, багаторівневе і багатогранне. В англійській сучасній економічній теорії поняття Економіка повторюється десятки разів, […]...