Педагогіка у запитаннях і відповідях – Кузьмінський А. І. – Розділ 17. РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ
17.1. Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
Людина належить до виду homo sapiens. їй властиво активно пізнавати довкілля, оволодівати інтелектуальним досвідом попередніх поколінь, систематизувати його і на цій основі підніматися по сходинках соціального прогресу. Розумова діяльність е провідною в житті людини. Це найважливіша передумова соціального становлення особистості та її морально-духовного збагачення.
Розумове виховання спрямоване на розв’язання низки завдань:
1) оволодіння системою знань про наукові засади розвитку природи й суспільства;
2) розвиток потенційних інтелектуальних сил особистості;
3) формування культури розумової праці.
При вирішенні цих завдань треба виходити з постулату, що основним багатством окремої людини і людської спільноти взагалі є інтелектуальне багатство. Якраз цим критерієм визначається престижність тої чи тої держави у світовому співтоваристві. Тому провідне завдання розумового виховання – це створення оптимальних умов для розумового розвитку особистості, максимальне використання потенцій людини для зростання ЇЇ інтелектуальних сил.
Інтелект (від лат. іntellektus – пізнання, розуміння, розум) – це суб’єктивна здатність живих істот здійснювати доцільно орієнтовану діяльність, що дає змогу особистості забезпечувати активну діяльність у природному й соціальному середовищі.
У системі розумового розвитку людини важливе місце займає мислення.
Мислення – це процес опосередкованого відображення об’єктивної дійсності в зіставленнях, взаємозв’язках її структурних компонентів. Школа має закласти основи для формування різних видів мислення: діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, репродуктивного, продуктивного, системного.
Розумове виховання передбачає оволодіння людиною низкою важливих розумових операцій: аналізом, синтезом, порівнянням, систематизацією.
Важливе завдання – формування інтелектуальних умінь, до яких відносять загальні вміння (читати, слухати, усно висловлювати свої думки, писати, працювати з книгою, іншими джерелами інформації) та спеціальні вміння (читати ноти, карти, схеми, слухати музичні твори, користуватися довідковою літературою). Усі ці вміння виступають основною передумовою становлення культури розумової праці.
17.2. Якими шляхами й засобами розв’язуються завдання розумового виховання?
Процес розумового виховання людини супроводжує її впродовж усього життя. Можна виділити такі шляхи (напрями) розумового виховання:
1) стихійне сприйняття явищ і процесів навколишньої природної та соціальної дійсності людиною з раннього віку;
2) навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, де відбувається оволодіння основами наук;
3) навчання у професійних навчальних закладах;
4) користування джерелами засобів масової інформації (книги, газети, журнали, радіо, телебачення);
5) участь людини у продуктивній праці;
6) залучення учнів до позакласної та позашкільної виховної роботи;
7) організація досвіду поведінки особистості в соціальній діяльності;
8) включення людини до системи самоосвіти.
Засоби розумового виховання – це широкий спектр предметів, які використовують у системі пізнавальної діяльності людини: книги, комп’ютерна техніка, лабораторне обладнання, письмове приладдя та ін.
У системі розумового виховання широко застосовують різноманітні методи пізнавальної діяльності людини. У виборі методів треба виходити з головного завдання – забезпечення інтелектуального розвитку вихованців. Тому варто надавати перевагу тим методам, які сприяють включенню особистості до активної самостійної пізнавальної діяльності.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)