Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини
РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування
10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини
У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно активні речовини – гормони, ферменти синтезуються в організмі людини із вітамінів, які можуть надходити до організму з їжею.
Основна умова життя людини – обмін речовин і енергії (метаболізм) між організмом і зовнішнім середовищем. Фізіологічною основою харчування людини є обмін речовин та енергії.
Харчування – це складний процес надходження, перетравлення, всмоктування та асиміляції в організмі харчових речовин, які необхідні для покриття енергетичних витрат, побудови й оновлення клітин, тканин та органів, а також для регуляції процесів, які відбуваються в організмі.
Обмін речовин та енергії (метаболізм) – комплекс біохімічних і фізіологічних процесів перетворення речовин в організмі, які забезпечують його ріст, розвиток, життєдіяльність та репродукцію.
Розрізняють дві сторони обміну речовин та енергії: анаболізм (асиміляцію) і катаболізм (дисиміляцію), що спрямовані на неперервне оновлення організму і забезпечення його необхідною енергією. Процеси анаболізму і катаболізму узгоджені між собою й утворюють цілісну систему, що забезпечує нормальну функціональну життєдіяльність організму людини.
З анаболізмом пов’язано утворення нових речовин, клітин, тканин, що забезпечує ріст, розвиток організму та відбудови і оновлення усього того, що відбулося в результаті катаболізму.
Анаболізм (асиміляція) – процес засвоєння харчових речовин із зовнішнього середовища та утворення з них властивих організму білків, жирів та вуглеводів. Анаболізм (пластичний обмін) відбувається тільки при надходженні в організм пластичних речовин з поглинанням енергії.
В результаті катаболізму відбувається руйнування клітин і тканин, розклад речовин, які входять до складу внутріклітинних компонентів.
Катаболізм (дисиміляція) – процес окислення та розщеплення органічних сполук до вуглекислого газу, води, сечовини, аміаку та інших неорганічних речовин. Катаболізм (енергетичний обмін) відбувається в організмі постійно, незалежно від надходження їжі, з вивільненням енергії.
У клітинах організму перетворення жирів, білків і вуглеводів, їх розщеплення і синтез здійснюються одночасно і узгоджено, внаслідок чого забезпечується сукупність метаболічних реакцій.
Метаболізм білків
Амінокислоти, які надійшли до організму внаслідок процесів травлення, використовуються В процесах анаболізму:
– для синтезу нових білків при достатньому надходженні енергії з їжею;
– глюкогенні амінокислоти (аланін, цистеїн, метіонін) внаслідок дезамінування перетворюються на глюкозу, яка окисляється або перетворюється на глікоген;
– кетогенні амінокислоти (лейцин, фенілаланін, тирозин) внаслідок дезамінування перетворюються на жирні кислоти, які окислюються або беруть участь у синтезі тригліцеридів, і запасаються в жирове депо;
У процесах катаболізму:
O на отримання енергії при недостатньому її надходженні з їжею або при надлишковому надходженні амінокислот.
В організмі одночасно відбуваються процеси розпаду білкових молекул та біосинтез нових білків. Тканинні білки постійно розщеплюються і синтезуються нові білкові молекули. Амінокислоти, які утворилися при розпаді білка, надходять у кров і утворюють фонд вільних амінокислот. Частина вільних амінокислот окислюється з вивільненням енергії. Ці амінокислоти замінюються амінокислотами з їжі, а інша частина використовується для процесів біосинтезу білка.
Процеси відновлення білків в організмі людини є індивідуальними, змінюються при різних фізіологічних та патологічних станах. Кількісна достатність і біологічна цінність білка в харчовому раціоні людини створює оптимальне середовище організму, необхідну для високої функціональної здатності всіх систем організму, для підвищення загальної працездатності та стійкості до хвороб.
Related posts:
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІV. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Метаболізм білків РОЗДІЛ 10. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального та адекватного харчування 10.1. Обмін речовин і енергії в організмі людини У процесі життєдіяльності в організмі людини постійно відбуваються процеси побудови і розпаду клітин, тканин та органів, а також внутрішньоклітинних компонентів. Для всіх цих процесів потрібні пластичні та енергетичні матеріали, які надходять тільки з їжею, водою та повітрям. Деякі біологічно […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Рух крові та лімфи в організмі Кров рухається в організмі завдяки серцю і судинам. Кровообіг – рух крові по замкнутих порожнинах серця і кровоносних судинах. Кров рухається по судинах завдяки різниці тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кровообігу. Велике коло кровообігу (тілесне) починається з аорти лівого шлуночка, яка розгалужується на артерії. Вони несуть кров, багату на кисень, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 8.2. Участь мінеральних речовин у фізіологічних функціях 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 1.2. Функції їжі та фактори їх забезпечення На відміну від інших існуючих чинників їжа є найвищою мірою складним, багатокомпонентним чинником, який забезпечує оптимальний ріст і розвиток, адаптацію до негативного впливу навколишнього середовища, здоров’я та тривалість життя людини. До організму людини з їжею надходить понад 600 різноманітних нутрієнтів (з яких абсолютно незамінних є 66), які сприяють виконанню їжею різноманітних функцій у процесі життєдіяльності […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 8. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема забезпечення ними організму 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 6.1. Характеристика та функції вуглеводів 6.1. Характеристика та функції вуглеводів Вуглеводи є невід’ємною складовою всіх клітин і тканин організму. Вони виконують в організмі різноманітні функції, але основна роль вуглеводів – енергетична. За рахунок них забезпечується 60 % добової енергоцінності раціону. Для промислово розвинених країн рівень споживання вуглеводів становить близько 50 %, для слаборозвинених країн – 75 %, при цьому в […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль пектинових речовин Основними не засвоюваними вуглеводами є “харчові волокна” – суміш структурних полісахаридів рослинних клітин: целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін і не структурні полісахариди, які зустрічаються в натуральному вигляді в продуктах харчування: камеді, слиз. Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон O Харчові волокна адсорбують жовчні кислоти, холестерин, отруйні речовини, у тому числі важкі метали, радіонукліди, канцерогени та загальмовують процеси […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 6. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів 6.1. Характеристика та функції вуглеводів Вуглеводи є невід’ємною складовою всіх клітин і тканин організму. Вони виконують в організмі різноманітні функції, але основна роль вуглеводів – енергетична. За рахунок них забезпечується 60 % добової енергоцінності раціону. Для промислово розвинених країн рівень споживання вуглеводів становить близько 50 %, для слаборозвинених країн – 75 %, при цьому в […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Принципи раціонального харчування людей похилого віку Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.2. Енергетичні витрати людини та їх складові Енергетичні витрати людини складаються із витрат на: основний обмін; У фізичну і розумову діяльність; У процеси травлення та засвоєння їжі (специфічно-динамічну дію їжі). Основний обмін (ОО) – кількість енергії, яка необхідна організму для його функціонування у стані спокою: На роботу серця і кровозабезпечення, легенів, нирок, ендокринних залоз; У підтримання сталості температури тіла, м’язового тонусу та […]...
- Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізкультури – Антонік В. І. – 4.8. Вікові особливості обміну речовин та енергії. Режим раціонального харчування дітей Як відомо, обмін речовин та енергії є основою життєдіяльності всіх живих істот. В більшості органів і тканин організму людини постійно відмирають і народжуються нові клітини, синтезуються і руйнуються окремі клітинні елементи та хімічні сполуки. В ролі будівельного (пластичного) матеріалу для нових утворень виступають продукти перетравлення білків, жирів та вуглеводів, а також вітаміни, неорганічні речовини та […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 11.6. Фізіолого-гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування Одним з важливих умов продовження творчого життя людей похилого віку є раціональне харчування, яке повинно враховувати зміни, що відбуваються в організмі. Для людей похилого віку характерно: Зниження можливостей систем організму: У послаблення метаболічних процесів; У перевага катаболізму над анаболізмом; У наявність дегенеративних та атрофічних процесів; Послаблення функцій шлунково-кишкового тракту: O ускладнення пережовування їжі; O зниження […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – ЧАСТИНА ІІ. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВ РОЗДІЛ 4. Фізіолого-гігієнічне значення білків 4.1. Фізіолого-гігієнічне значення білків та наслідки їхнього надлишку і дефіциту у раціонах харчування Білки – це незамінні компоненти раціону, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. З білками пов’язані основні прояви життя: обмін речовин; скорочення м’язів та рух; подразливість нервів; здатність до росту, розмноження і мислення. В організмі людини […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіологічна роль незамінних амінокислот Фізіолого-гігієнічна цінність білків харчових продуктів залежить від кількості і співвідношення в них незамінних амінокислот, які не можуть синтезуватися в організмі й повинні надходити тільки з їжею. Незамінних амінокислот (НАК) називають десять (вісім – для дорослого організму: метіонін, триптофан, лізин, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, валін та дві амінокислоти: аргінін, цистеїн – для дитячого організму). Кожна амінокислота […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.2. Фізіолого-гігієнічна роль амінокислот Фізіолого-гігієнічна цінність білків харчових продуктів залежить від кількості і співвідношення в них незамінних амінокислот, які не можуть синтезуватися в організмі й повинні надходити тільки з їжею. Незамінних амінокислот (НАК) називають десять (вісім – для дорослого організму: метіонін, триптофан, лізин, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, валін та дві амінокислоти: аргінін, цистеїн – для дитячого організму). Кожна амінокислота […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 1.5. Предмет і завдання дисципліни “Основи фізіології та гігієни харчування” Без знання функціональних закономірностей діяльності людського організму в цілому й окремих його органів і систем, процесів життєдіяльності, що відбуваються в умовах впливу на організм людини природних факторів, неможливо правильно організувати процес харчування. Фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин. Фізіологія харчування – розділ “Фізіології”, що вивчає закономірності […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 3. Вплив харчування на функціонування основних систем організму людини 3.1. Фізіолого-гігієнічні основи нейрогуморальної регуляції функцій організму Організм людини – це цілісна система, у якій регулюється діяльність усіх фізіологічних систем, їхня злагодженість у роботі, зберігається стабільність внутрішнього середовища. Нервова регуляція Життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою. Нервова система регулює діяльність всіх органів і систем, обумовлюючи їхню функціональну єдність, і забезпечує зв’язок організму як цілого з зовнішнім […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіологічна роль важливих незамінних амінокислот Фізіолого-гігієнічна цінність білків харчових продуктів залежить від кількості і співвідношення в них незамінних амінокислот, які не можуть синтезуватися в організмі й повинні надходити тільки з їжею. Незамінних амінокислот (НАК) називають десять (вісім – для дорослого організму: метіонін, триптофан, лізин, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, валін та дві амінокислоти: аргінін, цистеїн – для дитячого організму). Кожна амінокислота […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Метаболізм вуглеводів Продукти гідролізу ліпідів у клітинах слизової оболонки тонкого кишечнику синтезуються у нові, необхідні організму ліпіди. Циркулюють вони у водному середовищі плазми крові у складі ліпопротеїдних та фосфоліпідних структур. Ліпопротеїни є транспортною формою жирів в організмі. Є два типи ліпопротеїнів: низької і високої густини. Ліпопротеїни низької густини містять найбільшу кількість холестерину, здатні переносити й відкладати холестерин […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Метаболізм ліпідів Продукти гідролізу ліпідів у клітинах слизової оболонки тонкого кишечнику синтезуються у нові, необхідні організму ліпіди. Циркулюють вони у водному середовищі плазми крові у складі ліпопротеїдних та фосфоліпідних структур. Ліпопротеїни є транспортною формою жирів в організмі. Є два типи ліпопротеїнів: низької і високої густини. Ліпопротеїни низької густини містять найбільшу кількість холестерину, здатні переносити й відкладати холестерин […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – РОЗДІЛ 1. Харчування людини як медико-біологічна та соціально-економічна проблема Харчування є одним із основних важелів, який створюючи гармонію організму людини і навколишнього середовища, сприяє, певним чином, здоров’ю та здатності організму протидіяти впливу несприятливих факторів. Розуміння значення харчування в життєдіяльності людини, біохімічних процесів перетворень окремих компонентів їжі у структурі тіла, їх вплив на діяльність фізіологічних систем організму є надзвичайно важливим і одним із факторів впливу […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіологічна роль макроелементів 8.1. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин В організмі людини за допомогою сучасних аналітичних методів дослідження виявлено близько 70 хімічних елементів. Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на три групи: А) незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів – О, К, Н, Са, Р, С, S, СІ, Nа, МG Zn, Fе, Сu, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Наслідки надлишку ПНЖК Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Аксіоми біологічного буття і харчування Раціональне харчування висуває певні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі. Правильний режим харчування забезпечує: > апетит; ^ достатнє подрібнення їжі при жуванні; > оптимальне травлення та засвоєння їжі. Режим харчування передбачає дотримання: – певного часу, тривалості та кратності вживання їжі, рекомендованих інтервалів між прийманням їжі; – послідовності вживання страв та приймання їжі; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 8.3. Особливості засвоєння мінеральних речовин, основні джерела та фізіологічні норми їх споживання Мінеральні речовини є важкозасвоюваними, особливо залізо, кальцій, магній. Засвоюваність Кальцію Складає 10-30 %. Покращують засвоєння Са: O присутність вітаміну Б та жовчних кислот; O кисле середовище; O високий вміст білків, лактози; O оптимальне співвідношення з Р і Мg. Погіршують засвоєння Кальцію: O знижена кислотність шлункового соку; O високий вміст у харчовому раціоні жирів, солей К, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль ПНЖК Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Основні постулати теорії адекватного харчування 1. Ідеальним вважається харчування, за якого надходження харчових речовин відповідає їх витратам. 2. їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин (від яких вона може бути очищена) та шкідливих і токсичних сполук. 3. Обмін речовин в організмі обумовлений рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів та деяких солей. 4. Надходження харчових речовин забезпечується внаслідок ферментативного гідролізу складних […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Основні постулати теорії збалансованого харчування (О. О. Покровського) 1. Ідеальним вважається харчування, за якого надходження харчових речовин відповідає їх витратам. 2. їжа складається з аліментарних речовин, баластних речовин (від яких вона може бути очищена) та шкідливих і токсичних сполук. 3. Обмін речовин в організмі обумовлений рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів та деяких солей. 4. Надходження харчових речовин забезпечується внаслідок ферментативного гідролізу складних […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 4.3. Фізіологічні основи нормування білка у раціонах харчування При безбілковій дієті, цілком задовольняючи потреби організму людини в енергії, втрати білка, “коефіцієнт, який характеризується зношуванням”, становить 13-17 грам на добу. Але навіть якщо до раціону включити цю кількість білка, то білкова рівновага не настане, тому що: O по-перше, з невідомих причин споживання білка супроводжується підвищеним виведенням азоту (по кількості виведеного азоту мають уяву про […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.3. Поняття про раціональне харчування та про його закони Енергетичні витрати людини складаються із витрат на: основний обмін; У фізичну і розумову діяльність; У процеси травлення та засвоєння їжі (специфічно-динамічну дію їжі). Основний обмін (ОО) – кількість енергії, яка необхідна організму для його функціонування у стані спокою: На роботу серця і кровозабезпечення, легенів, нирок, ендокринних залоз; У підтримання сталості температури тіла, м’язового тонусу та […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – 10.5. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі Раціональне харчування висуває певні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі. Правильний режим харчування забезпечує: > апетит; ^ достатнє подрібнення їжі при жуванні; > оптимальне травлення та засвоєння їжі. Режим харчування передбачає дотримання: – певного часу, тривалості та кратності вживання їжі, рекомендованих інтервалів між прийманням їжі; – послідовності вживання страв та приймання їжі; – […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Механізми всмоктування Всмоктування – активний фізіологічний процес проникнення перетравлених харчових речовин з порожнини шлунково-кишкового тракту через мембрани в кров, лімфу і міжклітинний простір, а з них у внутрішнє середовище організму. Завдяки цьому процесу здійснюється надходження харчових речовин з їжі до організму. У порожнині рота Всмоктування незначне, оскільки їжа там не затримується, але деякі речовини (лікарські препарати, ефірні […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Причини змін у структурі харчування сучасної людини Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров’ї населення економічно розвинутих країн: O поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, […]...
- Основи фізіології та гігієни харчування – Зубар Н. М. – Фізіолого-гігієнічна роль жирних кислот Жири належать до життєво необхідних компонентів харчового раціону і відіграють важливу роль у життєдіяльності організму (табл. 5.1). Таблиця 5.1. фізіолого-гігієнічні функції жирів Функції Проявлення функції Енергетична Енергетична цінність жирів – 9 ккал/г (37,7 кДж/г); під час окислення 100 г жирів виділяється 107 г води; жири зберігають білки від використання їх як джерела енергії Пластична Утворюючи […]...