Організація і методика аудиту – Кулаковська Л. П. – Списання виробничих запасів
Особлива увага приділяється дослідженню операцій зі списання запасів.
Списання запасів із балансу згідно з П(с)БО 9 може відбуватись у таких випадках: відпускання у виробництво; реалізація за грошові кошти; передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача; списання у зв’язку з невідповідністю критерію активу; списання через втрати від стихійного лиха; списання нестач у межах норм і понад норми природного убутку.
При списанні матеріалів у виробництво необхідно провести документальну перевірку, яка допоможе встановити:
А) відповідність норм у документах на списання нормативним даним (аналітичні тести);
Б) відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню цієї сировини за нормами.
Результати такого зіставлення можуть бути трьох варіантів:
– фактична кількість списаної сировини та матеріалів відповідає нормам;
– фактична кількість списаної сировини більша від норми;
– фактична кількість списаної сировини менша від норми.
Якщо списано більше, ніж передбачено нормами, то необхідно визначити причини, отримавши пояснення від технологів, начальника цеху. Причинами перевитрат можуть бути:
– погана якість сировини (тоді необхідно встановити, від кого вона надійшла, хто укладав договір від клієнта, за якою ціною була закуплена сировина, встановити, чи можна було закупити подібну сировину в іншого постачальника і за якою ціною. Запропонувати заходи щодо покращання стану клієнта);
– значна кількість сировини йде у відходи через недосконалість технології та обладнання.
В обох випадках документальний контроль бажано підтвердити результатами фактичної перевірки:
– експертною оцінкою сировини, якщо така є в наявності;
– контрольним запуском сировини у виробництво (за участю спеціалістів, технологів, експертів).
Крім того, широко застосовуються такі прийоми, як опитування та підтвердження, якщо списано сировини менше, ніж передбачено нормами. Причини можуть бути такі:
– використання нового обладнання і норм на списання сировини (передбачених для обладнання, яке використовувалося раніше і було менш ефективним);
– недостатня кількість сировини для випуску тієї кількості продукції, яка була оприбуткована (можливі приписки, що мотивуються отриманням премій);
– випуск низькоякісної продукції через недовкладення відповідної сировини (прийоми: документальна перевірка; тести узгодженості, зустрічні перевірки документів);
– перевірити відповідність відображеної в документах сировини тій, що фактично використана у виробництві на предмет підміни (прийоми: опитування, спостереження).
Окремо виділяється аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів. При перевірці даного об’єкта контролю аудитор повинен звернути увагу на порядок списання або погашення вартості МШП. У ході перевірки необхідно визначити склад, кількість та вартість МШП на підприємстві за допомогою перевірки оборотних відомостей та інших облікових регістрів, у яких відображається назва, кількість та вартість МШП; перевірити правильність розмежування в обліку малоцінних оборотних активів.
Планом рахунків для обліку МШП, які знаходяться у класі запасів, передбачений рахунок 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”.
Інструкцією № 291 уточнено, що на рахунку 22 відображаються такі МШП, як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.
Існують певні особливості в обліку МШП:
– на рахунку 22 обліковуються тільки МШП на складі (тому рахунок 22 не має субрахунків);
– при відпусканні МШП зі складу в експлуатацію їх вартість списується з рахунка 22 на рахунки обліку витрат, (рахунки класу 9 “Витрати діяльності”). Таке списання, в свою чергу, передбачає тільки кількісний облік МШП, які знаходяться в експлуатації;
– на МШП, які обліковуються на рахунку 22, не нараховується знос. Малоцінні та швидкозношувані предмети, термін експлуатації яких перевищує
Один рік або операційний цикл, відображаються у складі необоротних активів на субрахунку 112 “Малоцінні матеріальні активи” з нарахуванням амортизації.
Особливу увагу необхідно приділити визначенню складу необоротних малоцінних активів, які служать понад один рік.
Аудитор повинен встановити правильність обліку вартості оборотних та необоротних малоцінних предметів, а також можливостей контрольної функції бухгалтерського обліку за збереженістю та ефективністю використання даних видів активів підприємства.
Необхідно також окремо перевірити правильність відображення в обліку операцій зі списання вартості МШП. Тут часто допускають помилки, які призводять до викривлення фінансової звітності.
Зворотні відходи, лом, одержані від вибуття предметів з експлуатації, оцінюються за ціною можливого використання та оприбутковуються на рахунок 20 “Виробничі запаси” субрахунок 209 “Інші матеріали”. У зв’язку з цим необхідно перевірити наявність актів списання МШП, накладних, прибуткових ордерів на оприбуткування зворотних відходів та обгрунтованість їх оцінки.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)