Організація і методика аудиту – Кулаковська Л. П. – Вивчення й оцінка внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку запасів

Залежно від мети аудиторського дослідження, завдань, передбачених договором, та власних можливостей аудитор на свій розсуд обирає методику проведення аудиту виробничих запасів. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об’єктивної істини про досліджуваний об’єкт.

Проводити суцільну перевірку недоцільно – це потребує великих матеріальних і трудових затрат. Тому бажано перевірити й оцінити систему внутрішнього контролю та обліку на підприємстві, і, залежно віл отриманих результатів, розширювати коло досліджень чи навпаки, довіритися даним клієнта і провести лише деякі перевірочні процедури, щоб підтвердити довіру до інформації системи внутрішнього контролю.

Вивчення й оцінка внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку запасів

На цьому етапі доцільно провести тестування, в результаті якого з’ясувати:

– чи необхідно проводити суцільну фактичну перевірку;

– чи є необхідним проведення суцільної документальної перевірки окремих напрямів надходження і використання (руху) запасів;

– встановити необхідну кількість аудиторських процедур.

Тестування дає змогу вивчити слабкі та сильні сторони внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку.

Шляхом тестування та інших методів внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку необхідно вивчити такі питання:

Із внутрішнього контролю:

– Чи перевіряється правильність оцінки і обліку запасів службами внутрішнього контролю?

– Чи перевіряється законність і доцільність витрачання запасів?

– Чи порівнюються первинні дані про витрачання запасів із даними обліку про рух запасів із наданими звітами?

– Чи виявляються особи, винні в перевитрачанні сировини і матеріалів?

– Чи перевіряється використання запасів за різними напрямами діяльності?

– Чи проводиться перевірка повноти і своєчасності оприбуткування запасів?

– Чи виконує ревізійна комісія програму внутрішньогосподарського контролю?

– Чи проводиться інвентаризація запасів, коли і скільки разів?

– Чи є посадові інструкції або положення про роботу служб внутрішнього контролю?

– Чи є служба внутрішнього аудиту, ревізійна комісія, постійно діюча інвентаризаційна комісія?

– Чи є програма внутрішньогосподарського контролю?

– Чи відповідає зберігання запасів вимогам щодо належного зберігання: охорона, страхування (технологічні умови, необхідні пристрої, запобігання псуванню) тощо?

– Чи закріплені запаси, що знаходяться на складі і в експлуатації, за особами, відповідальними за їх зберігання і використання?

– Наявність договорів про повну матеріальну відповідальність із працівниками, які безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому запасів, якщо вони обіймають посади, передбачені спеціальним переліком.

– Чи ведеться облік по кожній підзвітній особі?

– Працівників, безпосередньо пов’язаних зі збереженням та відпусканням запасів, зобов’язують брати відпустку, призначають на час відпустки інших осіб, здійснюють передачі, інвентаризації?

– Доступ до комп’ютеризованих записів про запаси є тільки у осіб, для яких це пов’язано з посадовими обов’язками?

– Чи використовуються попередньо пронумеровані документи, чи їх видача реєструється в журналі (книгах), пронумерованому, прошнурованому, скріпленому печаткою?

– Періодичність проведення інвентаризації: раз на рік; частіше?

– Чи відображається в обліку результат інвентаризації?

– Невикористані частини інвентаризаційних описів прокреслюються літерою

– Чи виявлені у звітному періоді факти крадіжки та псування запасів та на яку

Суму?

– Чи списувалися за нормами природний убуток запасів та їх сума?

– Чи ліквідовувалися у звітному періоді запаси та їх сума?

– Чи оприбутковували зайві матеріальні цінності, виявлені в результаті інвентаризації, та на яку суму?

– Чи списувалися неліквідні й залежані ТМЦ та на яку суму?

– Чи проводяться на підприємстві незаплановані (раптові) інвентаризації окремих видів запасів, груп, в окремих місцях зберігання та в підзвіті?

– Чи проводиться звірка даних регістрів бухгалтерського обліку запасів із даними Головної книги?

– Чи здійснюється звірка за відпусканням запасів на підставі лімітно-забірних карт із документами на витрачання?

– Чи проводиться контроль за фактами списань від псування та знищення запасів?

– Чи здійснюється контроль за своєчасністю пред’явлення претензій щодо якості та кількості одержаних записів?

– Чи проводиться контроль за списанням запасів від браку у виробництві?

– Чи звіряються корінці книжки довіреностей із журналом реєстрації довіреностей ф. М-3?

– Чи проводиться контроль за точністю підрахунку первинних документів?

– Ціни, підрахунки в інвентаризаційних описах перевіряються третьою особою?

– Регістри бухгалтерського обліку ведуться особами, обов’язки яких не залежать від обов’язків за вибуття, рух та зберігання запасів?

– Посадові особи періодично виявляють зіпсовані, морально застарілі і т. ін. запаси?

– Наявні запаси, право власності на які належить іншим, вилучаються із підрахунків?

3 організації обліку:

– Чи систематично звіряються дані аналітичного і синтетичного обліку?

– Чи складаються акти про списання МШП, які стали непридатними?

– Чи виділяється ПДВ окремим рядком у розрахункових, товарних і платіжних документах?

– Чи здаються в бухгалтерію звіти про рух запасів згідно з документообігом?

– Чи організований аналітичний облік запасів на необхідному рівні, чи ведуться картки складського обліку?

– Чи використовується розрахунок середнього процента для списання відхилень від вартості матеріалів?

– Чи розроблений наказ про облікову політику в частині рахунків щодо виробничих запасів?

– Чи відображені в обліковій політиці методи оцінки і обліку на рахунках запасів?

– Чи проведена класифікація запасів на відповідні групи для їх обліку?

– Хто веде бухгалтерський облік руху запасів (освіта, бухгалтерський стаж, родинні зв’язки з МВО та розпорядниками)?

– Якими нормативними документами користується бухгалтер даної ділянки?

– Яким чином здійснюється внутрішній контроль виробничих запасів?

– Чи є на підприємстві план (графік) схем документообігу й альбом із переліком і зразками заповнених типових первинних документів?

– Чи обгрунтовано, оптимально і доцільно здійснено вибір організаційних, методичних і технічних аспектів в обліковій політиці?

– Чи є на підприємстві схема постановки обліку руху виробничих запасів на рахунках бухгалтерського обліку?

– Які методи внутрішнього контролю застосовуються для перевірки відхилень фактичного витрачання виробничих запасів від норм (інвентаризація; попартійний розкрій; нормативний облік; контрольний запуск; контрольний обмір тощо)?

– Чи дотримуються терміни проведення інвентаризації запасів і порядок оформлення результатів інвентаризації?

– Чи наявні правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність матеріально відповідальних осіб?

– Чи наявні журнали реєстрації первинних документів, включаючи доручення?

– Чи наявні накази про постійно діючі інвентаризаційні комісії, склад комісій тощо?

Результати тестування перевірки стану внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку виробничих запасів дають можливість вибрати спосіб організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований.

Аудитори, як правило, проводять вибіркову перевірку виробничих запасів, яка є більш ефективною в порівнянні з суцільною.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Організація і методика аудиту – Кулаковська Л. П. – Вивчення й оцінка внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку запасів