Операційний менеджмент – Михайловська О. В. – 3. Рамки операційної стратегії на виробництві. Розвиток операційної стратегії і проблеми конкурентоспроможності

Слід зауважити, що якісне засвоєння сутності того, чим є операційна стратегія організації дає своєрідний ключ до розуміння змістовного наповнення та логіки всіх інших питань. Це зумовлено тим, що саме операційна стратегія розглядається як один з першочергових чинників у конкурентній боротьбі та як запорука досягнення організацією довготривалого ринкового успіху.

Для поглибленого вивчення цього аспекту операційного менеджменту студенту можна порадити самостійно відшукати публікації щодо концепції, відомої на Заході під назвою “виробнича стратегічна парадигма”. При цьому, в пригоді можуть стати відомості про розробників цієї концепції та стислий виклад їх змісту, наведений у підручнику Р. Чейза, Н. Д. Еквалайната Р. Ф. Якобса [52,с.28|. Для того щоб мати уявлення про рамки операційної стратегії, розвиток операційної стратегії та проблеми конкурентоспроможності в інформаційний час слід працювати із виданнями, які охоплюють проблематику не скільки операційного, скільки інноваційного менеджменту – адже саме там, скоріше можливо відшукати нетрадиційні трактування змісту сучасної операційної стратегії (48|.

У процесі самостійного вивчення даної теми, важливо зазначити, що операційна стратегія не може реалізовуватися ізольовано, вона повинна бути пов’язана зі споживачами (по вертикалі) і з іншими елементами структури підприємства (по горизонталі). На рис. 3.5 наочно відображена структура взаємозв’язків між запитами споживачів, їхніми пріоритетами щодо технічних характеристик і вимогами до виробничих процесів, а також виробничими й іншими ресурсними можливостями підприємства, призначеними для задоволення цих вимог.

Операційний менеджмент   Михайловська О. В.   3. Рамки операційної стратегії на виробництві. Розвиток операційної стратегії і проблеми конкурентоспроможності

Рис. 3.5. Структура операційної стратегія: від потреб клієнта до виконання замовлення

Дана структура відображає бачення менеджерами вищого рівня стратегії компанії, з якої загалом визначаються цільовий ринок фірми, її виробнича структура, а також її ключове (визначальне) виробництво і операційні можливості.

Слід зазначити, що вибір цільового ринку може виявитися дуже складним завданням, однак вирішити його необхідно. Досить сказати, що в результаті такого рішення фірма може цілком змінити напрямок своєї діяльності, скажемо, відмовитися від сегмента ринку, що не приносить доходу, або його занадто складно обслуговувати внаслідок обмежених можливостей.

Ключовими операційними можливостями, чи сферою компетенції, називають навички і прийоми, що відрізняють виробничу чи сервісну фірму від її конкурентів.

Слід зазначити, звичайний процес реалізації стратегії протікає в такий спосіб: запити споживачів щодо нової продукції чи тої, що вже випускається, приводять до формування пріоритетів, які потім стають обов’язковими для операцій. На рис. 3.5 наочно відображено, що ці пріоритети поєднуються у своєрідну “папку” можливостей підприємства, оскільки операції не можуть задовольнити купівельні потреби без проведення науково-дослідних і конструкторських робіт, без зв’язку зі збутом, а також без прямої чи опосередкованої підтримки фінансового, кадрового та інформаційного менеджменту. Визначивши вимоги до робочих характеристик, виробничий підрозділ фірми використовує усі свої потенційні можливості (а також можливості своїх постачальників) для того, щоб ці вимоги виконати. Можливості компанії включають технологію, системи і персонал. У кожній з цих трьох галузей використовуються такі фундаментальні концепції й інструменти, як інтегрована виробнича система (СІМ), загальне управління якістю (TQM) і принцип “точно в термін” (J ІТ). Компаніям, що працюють у новому сучасному контексті напруженої глобальної конкуренції, необхідно не тільки нарощувати кількість нових технологій, але й реструктурувати всю систему освоєння нової продукції таким чином, щоб вона відрізнялася і була б більш ефективною в порівнянні з тими системами, що використовуються будь-якими їх конкурентами 1521.

У процесі самостійного вивчення, слід звернути увагу студента на розвиток операційної стратегії.

Основні цілі розвитку операційної стратегії полягають:

1 У правильному визначенні (на основі найважливіших пріоритетів, що, як правило, з’ясовуються у результаті проведення маркетингових досліджень) конкретних вимог до операцій.

2. У розробці планів, які гарантують, що операційні можливості (і можливості підприємства) виявляться достатніми для виконання цих вимог

Слід запам’ятати, що у кожного конкурентоспроможного товару ціна реалізації нижча споживчої цінності. Для споживача неоплачена частина споживчої цінності дорівнює отриманій ним від використання товару додаткового прибутку. Для постачальника вона відповідає “запасу конкурентоспроможності” його продукції.

Вивчаючи тему, студент має насамперед усвідомити причини низької конкурентоспроможності українського виробництва.

Операційний менеджмент   Михайловська О. В.   3. Рамки операційної стратегії на виробництві. Розвиток операційної стратегії і проблеми конкурентоспроможності

Для розуміння місця, ролі та значення в забезпеченні конкурентоспроможності фірми таких “м’яких” складових забезпечення її усталеного функціонування, як управління інформаційними та людськими ресурсами, студентові достатньо буде опрацювати модулі 16-17, які входять до складу 17 модулів програми “Управління розвитком організації” розгубленої спільними зусиллями Державного університету управління та Національного фонду підготовки фінансових та управлінських кадрів [39]; [108].

З метою поглиблення знань щодо можливих конкурентних переваг фірми та її конкурентних стратегій, а також щодо значення виробництва у процесі досягнення конкурентних переваг студенту необхідно опрацювати матеріали, в яких із достатнім ступенем повноти розкрито цей аспект, а також наголошено, що якість та ефективність операційної діяльності є на сьогодні запорукою успіху у конкурентній боротьбі. Студент може ознайомитися з працями Азоєва Г. Л.[4], АзоєваГ. Л., Челенкова А. П. [5], Книш М. І. [75], Книш М. І., Перекатова Б. А., Тютикова Ю. П. [76], Клейнера Г. Б. та ін. [73].

Порада-рекомендація

Операційний менеджмент   Михайловська О. В.   3. Рамки операційної стратегії на виробництві. Розвиток операційної стратегії і проблеми конкурентоспроможності


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Операційний менеджмент – Михайловська О. В. – 3. Рамки операційної стратегії на виробництві. Розвиток операційної стратегії і проблеми конкурентоспроможності