Операційний менеджмент – Михайловська О. В. – Етап четвертий (IV)

У процесі самостійного вивчення даного питання слід звернути увагу на принципово важливе значення для розуміння ситуаційності застосування засобів і методів операційного менеджменту залежно від життєвого циклу, періоду та режиму функціонування операційної системи. Склад етапів життєвого циклу операційної системи є досить специфічним, що зумовлено особливостями функціонування цього типу системи. Для вивчення даного питання рекомендується звернутися до підручника О. Яременка [54,с.43-47]. Для поглиблення знань можна звернутися до 15-го модуля багатомодульної програми для менеджерів [29, с. 66-72].

Слід зазначити, що будь-яка операційна система – банківська, освітня, інформаційна і т. п. не вічна: вона виникає, переживає період становлення і розвитку, розквіту і, на решті, занепад і загибель. На зміну їй приходять нові, більш сучасні, більш пристосовані до навколишнього середовища системи.

Варто звернути увагу на те, що ефективність складних операційних систем, як правило, розвивається своєрідними еволюційними циклами, кожний з яких добре проявляється так званою Б-подібною кривою. Дана крива ніби окреслює еволюційні цикли, які відповідають кількісній, айв окремих випадках і якісній зміні параметрів системи, при незмінних принципах її побудови. Локальні цикли “життя” операційної системи також добре описуються Б-подібними кривими, приблизний вигляд яких показано на рис. 3.7. [43].

У процесі самостійного вивчення, студенти необхідно розглянути етапи життєвого циклу операційної системи.

Операційний менеджмент   Михайловська О. В.   Етап четвертий (IV)

Рис. 3.7 Етапи життєвого циклу операційної системи

Операційний менеджмент   Михайловська О. В.   Етап четвертий (IV)

Рис. 3.8 Графічна інтерпретація локального циклу

Вони описують збільшення ефективності операційної системи за рахунок зміни окремих параметрів системи, можливо вхідних, вихідних, внутрішніх, або одночасно декількох. Кожний з еволюційних локальних циклів проходить на часовому інтервалі від виникнення нового принципу побудови системи до його вичерпування. Час проектування конкретної системи невеликий в порівнянні з еволюційним циклом, тому інтервал зміни параметрів малий і визначається обмеженнями, які витікають з рівня розвитку науки і техніки на момент проектування [43].

Слід наголосити, що дані обмеження ніби “вирізують” певний відрізок на S-подібній кривій. І вже в залежності від вирізаної частини крива може бути випуклою або ввігнутою (початкова частина), наближатися до лінійної (середня), або увігнутої (кінцева), або добре проявляється ними. Таким чином, в процесі розвитку операційної системи слід виділити етапи життєвого циклу, які характеризують поточну ефективність будь-якої операційної системи (див. рис. 3.8).

Етап перший (І) – зародження і формування операційної системи

Він характеризується порівняно низькою ефективністю Е, і відносно низькими темпами Ті зростання (слабкий підйом кривої).

Головна причина низької ефективності – слабо передані ефекти координації й інтеграції, тобто на цьому етапі ще не сформовані всі необхідні основні й допоміжні ланки, а координація між сформованими ще недостатня.

На цьому етапі вимагається особлива, переважно централізована система менеджменту, яка передбачає виняткову концентрацію повноважень і відповідальності.

Етап другий (II) – швидкий ріст ефективності

Віддача, тобто поточна ефективність тут зростає за рахунок зняття обмежень координації ланок, підрозділів та їх функцій.

Операційна система сформувалась як цілісність. На другому етапі змінюються вимоги до операційних систем. Надмірна концентрація повноважень й відповідальності звільняє місце їх збалансованому розподілу. Головна передумова управління операційною системою – це раціональна внутрішня структура, правильна організація інформаційних потоків і чітка спеціалізація підрозділів й ланок, яка виражається як розподіл зон відповідальності.

Етап третій (III) – період стабільності

Який характеризується практично найвищими значеннями ефективності функціонування операційної системи (Е2 і Е3), незмінністю (постійністю) вихідних параметрів системи, низькою ймовірністю відмов, високими показниками життєвості й чутливості й т. п. Тут резерви ефективності (Е3 ” const > Е2) пов’язані з керуванням витратами, раціональною системою стимулювання з частковими технологічними покращеннями й перенавчанням персоналу.

Період (лабільності-найдовший період існування операційної системи. Він прямо пропорційно залежить від стилю управління операційного менеджера, наявності й якості вхідних ресурсів, маркетингової служби. В реальному житті даний період є найтяжчим у плані тривалого зберігання цілі організації, її стратегії й тактики.

Етап четвертий (IV)

Він включає дві частини – А і Б.

Ділянка А – стадія спаду ефективності, на яку йдуть “сигнали тривоги” про втрату досятнутих значень Е2 (Е3) й інших параметрів системи. Тут вирішується проблема вибору – ліквідації або модернізації операційної системи, або зміни дислокації.

Ділянка Б – приріст ефективності. Значення приросту &;Е в цей період незначне і пов’язане в основному зі згортанням діяльності.

Зниження ефективності на даному етапі зумовлено двома групами факторів:

1) зміною зовнішніх умов функціонування, наприклад, зниження цін (розширення маркетингового поля), зниженням об’єму реалізації, зростанням конкурентів та ін.;

2) внутрішніми деструктивними процесами, які пов’язані з падінням дисципліни й відповідальності, погіршенням відносної “якості персоналу”, фізичним і моральним старінням обладнання й т. п.

Необхідно запам’ятати, що з аналізу Б-подібної кривої життєвого циклу випливає, що при проектуванні операційної системи “від нуля” перший етап можна суттєво скоротити на відміну від періоду переходу її в нову якість, або модернізації.

На другому і четвертому етапах життєвого циклу дуже важливо забезпечити формування гнучкого, схильного до інновацій менеджменту, який може дозволити якомога раніше вийти на обгрунтування рішень про подальшу долю системи.

Дуже часто на цих стадіях виникає необхідність зміни попереднього керівництва на нове, яке може неупереджено й об’єктивно судити про перспективи даної операційної системи.

Система управління операціями, яка є, таким чином, гнучкою повинна грунтуватися на Б-подібній кривій життєвого циклу.

Варто зазначити, з позиції S-подібної кривої можна виділити певний клас операційних систем, які володіють надзвичайно високим запасом змінності, тобто спроможних до переходу на нові ділянки цієї кривої без ліквідації бізнесу. В області консервативного бізнесу – це банківські системи, освітні системи й особливо інформаційні системи [43].

Слід зазначити, що підхід до розгляду сутності операційного менеджменту з позиції концепції життєвого циклу операційної системи дає можливість зрозуміти сутність складових елементів і внутрішньо системних зв’язків цієї концепції. Для поглибленого вивчення цього аспекту управлінської та економічної теорії студенту можна порадити джерело, в якому викладено базові положення теорії життєвого циклу системи, підручник Яковенка Е. Г., Басе М. І., Махрова Н. В. [188].


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Операційний менеджмент – Михайловська О. В. – Етап четвертий (IV)