Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України – Мельник М. П. – Стаття 128. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи ЇЇ представникові або представникові юридичної особи під розписку.
У виклику до суду, який направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, згідно із частинами п’ятою і шостою цієї статті, зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів.
У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи Інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та негайно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
У разі відмови особи отримати виклик до суду чи Інші документи, що підлягають врученню за дорученням Іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду, представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, часта місце судового засідання, якій мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, часта місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з’явилися до суду – у день такого судового засідання.
Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв’язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими в ході виконання доручення, які засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою. (див. коментар до статей 126,127 ГПК України)
Іноземне доручення про вручення документів на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 р., а також документи, що підлягають врученню в Україні, від запитуючої держави одержує Мін’юст, який надсилає його для виконання Головному управлінню юстиції і визначає з урахуванням прохання, висловленого у дорученні, спосіб його виконання. Головне управління юстиції, отримавши доручення про вручення документів на підставі Конвенції про вручення за місцем проживання, указаним у дорученні про вручення документів, надсилає особі, якій необхідно вручити документи (адресату), відповідне повідомлення простим листом із зазначенням строку, у який особі пропонують з’явитись до Головного управління юстиції для одержання документів.
При з’явленні даної особи або її представника до Головного управління юстиції їй пропонують одержати документи і здійснюють вручення, якщо особа погоджується їх одержати. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника. Якщо немає прохання про інший спосіб, особа, яка отримала документи, ставить підпис на підтвердженні про вручення. Підпис особи засвідчується підписом посадової особи Головного управління юстиції, яка здійснила вручення документів, та скріплюється печаткою Головного управління юстиції. У випадку відмови адресата або його представника одержати документи, доручення надсилається до суду України для організації виконання згідно з процесуальним законодавством.
Суд України викликає особу, щодо якої необхідно вчинити процесуальні дії, і пропонує отримати один з пакетів документів. Один примірник частини формуляра доручення про вручення, що містить короткий виклад суті документа, який підлягає врученню, вручається разом з таким документом. Суд України може вручити документи також іншим способом, визначеним в іноземному дорученні.
Суд України направляє підтвердження про вручення і формуляри доручення разом з другим примірником документів до Головного управління юстиції.
Якщо документи не були вручені, в підтвердженні про вручення документа зазначаються заходи, що були вжиті, та причини, які завадили виконанню доручення, додаються докази викликів особи для отримання документів. Підтвердження про вручення підписується уповноваженою посадовою особою Головного управління юстиції та засвідчується гербовою печаткою.
Заповнений формуляр разом з другим примірником документів Головне управління юстиції направляє до Мін’юсту, який надсилає їх до іноземного компетентного органу запитуючої держави. Головне управління юстиції може надсилати формуляр з документами, що до нього додаються, безпосередньо до запитуючого органу, якщо заперечення проти цього не висловлено у заявах відповідної держави до Конвенції про вручення, з повідомленням про це Мін’юсту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)