Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – Кириченко O. A. – 8.3. Навчання та підвищення кваліфікації
У сучасних умовах будь-які навички і знання швидко старіють, тому ключову роль в управлінні персоналом відіграють фахове навчання і розвиток.
На провідних підприємствах навчання і розвиток персоналу є комплексним безперервним процесом. Важливість безперервного навчання підтверджують такі чинники:
– впровадження нової техніки, технологій, виробництво сучасних товарів, збільшення комунікаційних можливостей створюють умови для ліквідації або зміни деяких видів робіт, у зв’язку з чим потрібна кваліфікація не може бути гарантована базовою освітою;
– світ перетворюється в ринок без меж з високим рівнем конкуренції між країнами та між підприємствами. Країни і підприємства, що мають сучасні технології і програми безперервної освіти, лідирують в умовах цієї конкуренції – вони мають можливість у найкоротші терміни відповісти на будь-який “виклик” підвищенням продуктивності праці;
– для підприємства більш ефективним і економічним є збільшення віддачі від уже працюючих співробітників на основі їхнього безперервного навчання, ніж від залучення нових працівників.
Навчання персоналу передусім потрібне в тих випадках, коли: працівник приходить на підприємство; працівника призначають на нову посаду або доручають йому нову роботу; у працівника не вистачає навичок для виконання своєї роботи, а також коли відбуваються серйозні зміни в економіці підприємства, у зовнішньому середовищі.
Навчання і розвиток персоналу включає:
– навчання, що у формі отримання загальної і фахової освіти дає необхідні знання, навички і досвід;
– підвищення кваліфікації, завдання якого – поліпшення фахових знань і навичок;
– навчання в школі управління і керівництва, що дає потрібні знання і підготовку при вступі на керівну посаду і формує рівень керівника;
– перекваліфікація, що, по суті, дає другу освіту.
Мета перекваліфікації – дати можливість працівникам опанувати новий для них фах.
Для розвитку персоналу потрібно:
– підтримувати здібних до навчання працівників;
– поширювати знання і передовий досвід;
– навчати молодих кваліфікованих співробітників;
– усвідомлення управлінським персоналом важливості розвитку співробітників;
– знижувати плинність персоналу.
Фахове і посадове зростання – найважливіший мотив у діяльності більшості працівників. Відсутність можливості зростання часто призводить до зниження трудової активності працівників і погіршення діяльності підприємства. Фахове зростання тісно пов’язане з проблемою кадрового резерву і плануванням кар’єри. Як зразок можна взяти наведену нижче схему службово-посадового і фахового зростання працівника (рис. 8.1).
Рис. 8.1. Службово-посадове і фахове зростання працівника (японська модель)
Принципово важливим є виділення як самостійних і незалежних шляхів фахового зростання – кар’єри керівника і кар’єри спеціаліста. Варто зазначити, що посадове зростання не повинне суперечити кар’єрі спеціаліста. У результаті багато спеціалістів, які прагнуть бути керівниками, повинні істотно підвищувати свій кваліфікаційний рівень.
Для більшості професій необхідно підвищувати кваліфікацію, що включає:
– одержання нових спеціальних знань і навичок;
– застосування отриманих знань і навичок, що не використовувалися раніше;
– підвищення і розширення кваліфікації;
– поліпшення якісних і кількісних показників виконаної роботи;
– адаптацію до мінливих умов виробничого процесу.
У результаті система управління людськими ресурсами, що передбачає управління різноманітними аспектами реалізації кадрової політики, потребує створення відповідної системи підготовки менеджерів людських ресурсів, що об’єднує конкретний фах і спеціалізацію, а також різноманітні кваліфікаційні рівні. Таке навчання спеціалістів є багаторівневою системою безперервної освіти, що включає фахову підготовку, перепідготовку і постійне підвищення кваліфікації кадрів у певному виді управлінської діяльності.
Складність процесу управління людьми у сфері зовнішньоекономічної діяльності полягає в тому, що менеджеру потрібно не тільки раціонально використовувати фаховий потенціал своїх працівників, а й сприяти його зростанню. На особливу увагу заслуговують працівники, від яких залежать розробка і реалізація політики підприємства у всіх сферах діяльності, стратегічне мислення і, нарешті, результативність управління підприємством у цілому.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)