Менеджмент підприємства – Хомяков В. І. – 5.12. Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу
Вартість капіталу (ВК) – дохід, який фірма має платити інвесторам, щоб спонукати їх купувати акції або облігації фірми.
Оптимальна можлива вартість – дохідність найкращої інвестиції, яку ще не було вибрано.
Люди мають вирішувати, куди вкладати заощаджені кошти. Мета – одержати найвищу можливу віддачу. Щоб визначити, які активи прибуткові, а які ні, інвесторам потрібне мірило, щоб їх порівнювати. Таким мірилом може бути необхідна ставка доходу (НСД). НСД – мінімальні майбутні надходження, на які погодиться інвестор, що вибирає, куди вкласти гроші.
Виходячи з особистих уподобань і умов ринку, інвестори встановлюють сподівану дохідність кожного з активів, які вони можуть купити.
Сподівані доходи – це майбутні надходження інвесторам за те, що вони ризикують вкладати гроші. Якщо сподіваний дохід цінних паперів не досягає НДС, гроші не будуть вкладені. Якщо певні активи принесуть доходи вищі, ніж визначені необхідною ставкою, активи будуть куплені. Наприклад, припустимо, що інвестор вираховує необхідну ставку доходу від інвестицій 10%. Якщо трапиться купити цінні папери із сподіваною дохідністю 9%, інвестор відмовиться їх придбати. І навпаки, цінні папери будуть куплені, якщо вони приносять 10%, 11% і більше.
Завдання фінансового менеджера – досягти найвищої ефективності та прибутковості активів і водночас підтримувати на найнижчому рівні вартість капіталів, які залучає фірма з різних фінансових джерел.
Таким чином, вартість капіталу – це рівень доходу, який фірма має сплатити інвесторам, щоб спонукати їх ризикувати своїми грошима і купувати облігації, привілейовані і звичайні акції, випущені фірмою.
Фактори, що визначають вартість капіталу, включають ризикованість доходів, вагу заборгованості в структурі капіталу, фінансову міцність фірми і те, як інвестори оцінюють цінні папери фірми.
Вартість капіталу визначає вартість фірми. У фінансах вартість капіталу – це те ж саме, що й ставка дисконту. Висока дисконтна ставка звичайно означає низьку оцінку цінних паперів, а низька ставка дисконту означає високу оцінку акцій і облігацій фірми. Оскільки продаж цих цінних паперів забезпечує фірму фондами для інвестицій, вартість фінансування зростає, коли ціна цінних паперів низька, і падає, коли їх ціна висока.
Вартість капіталу – це міра для визначення рівня доходів фірми від цінних паперів.
ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ ЯК МІРА ПРИБУТКОВОСТІ
Роль вартості капіталу у прийнятті рішення про інвестиції можна пояснити інакше. Коли фірма випускає цінні папери, вона обіцяє сплатити доходи власникам ЇЇ облігацій і акціонерам. Цей платіж і є витратами. Фонди, що залучаються випуском акцій і облігацій, інвестуються на збільшення доходу фірми. Цей дохід (його звичайно називають грошовим потоком) вимірюється шляхом підрахунку теперішньої вартості шляхом доходів від інвестицій та порівнянням цих доходів з вартістю інвестицій.
Прибутковість інвестицій – це теперішня вартість грошових потоків за вирахунком витрат на інвестиції.
Оскільки ВСД – це ставка доходу від інвестицій, то визначити, будуть інвестиції прибуткові чи ні, досить легко простим порівнянням ВСД з вартістю капіталу. Коли ВСД перевищує вартість капіталу, то фірма одержує більше, ніж втрачає для залучення коштів. І навпаки, коли ВСД від інвестицій опускається нижче вартості капіталу, це означає, що фірма одержує менше, ніж витрачає для залучення коштів, і тоді не варто інвестувати. Вартість капіталу можна також розглядати як премію за ризик, яку інвестори на ринку пов’язують з фірмою або цінними паперами. Премія за ризик – це додаткова необхідна ставка доходу, яку мають заплатити понад безпечну ставку. Чим вища премія за ризик, тим ризикованіша фірма або цінні папери. І навпаки, чим нижча премія за ризик, тим менше ризикована фірма або активи.
Таблиця 5.49. Премія за ризик та вартість капіталу
Фірма А | Фірма Б | Фірма В | |
ВСД, % | 10 | 10 | 10 |
Вартість капіталу (ВК), % | 10 | 8 | 6 |
Безпечна ставка, % | 3 | 3 | 3 |
Премія за ризик | 7 | 5 | 3 |
Як показано в таблиці, фірмі А покладено вишу премію за ризик, ніж фірмам Б і В. Очевидно, що чим вища премія за ризик, тим дорожче обходиться фірмі випуск облігацій та акцій.
Коли інвестори надають фірмі кошти для її інвестицій, вони хочуть бути певними, що їм належно заплатять за ризик, який вони беруть на себе. Наприклад, якщо дохідність облігацій з середнім рівнем ризику становить 10%, фірмі з високим ризиком, можливо, доведеться сплачувати інвесторам 12%, щоб продати свої облігації.
Багато фірм з високим рівнем ризику не мають чим привернути до себе увагу інвесторів (наприклад, здійснивши прорив у технології виробництва). У таких фірм можуть бути низькі темпи приросту або їх можуть вважати небезпечними для інвестування. Акції таких фірм, звичайно, ціняться менше, ніж акції стабільніших компаній. Як наслідок, цим фірмам доводиться випускати більше акцій, щоб залучити необхідні капітали, а відтак, у них вища вартість фінансування. І навпаки, зовсім інше становище у фірмі з низьким ризиком.
Вартість капіталу за рахунок короткострокових та довгострокових джерел визначається ринком. Кожне джерело має свою особисту вартість капіталу. Нижче розглянемо методику визначення цих вартостей.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)