Менеджмент підприємства – Хомяков В. І. – 5.8.2. Методи та приклади прийняття рішень з урахуванням фактора часу
МЕТОД ПРИВЕДЕННЯ ВАРТОСТІ ДО СУЧАСНОГО МОМЕНТУ ЧАСУ
Приведена до сучасного моменту часу вартість (чиста теперішня вартість) визначається як сума всіх грошових потоків, що генеруються проектом, приведена до початкового моменту часу. Грошові потоки – це чисті доходи плюс амортизація. Норма дисконтування (е) при цьому використовується як ціна капіталу після сплати податків.
Рисунок 5.36. Загальна схема до розрахунку приведених до сучасного моменту коштів
Приклад 5.9. Машина була придбана за 10000 грн., служила 5 років і була продана за 2000 грн. Щорічні експлуатаційні витрати становили Сt, = 2500 грн. (див. рисунок 5.37). Визначити приведену до вихідного моменту часу суму потоків коштів при е = 10%.
Рисунок 5.37. Схема потоків до прикладу 5.9
МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЩОРІЧНИХ ПРИВЕДЕНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ
Рисунок 5.38. Схема до розрахунку для прикладу 5.10
Розв’язання.
1) Приведемо кошти (J) до щорічного потоку:
Після визначення приведених потоків за формулою (н) або щорічних приведених потоків, по кожному з варіантів обирається той, який дає найбільше додатне або найменше від’ємне значення.
Приклад 5.11. Нехай маємо дві можливості інвестицій. У кожний варіант можуть бути інвестовані різні суми грошей. Кожна гривня, інвестована в перший проект, дає приведену до сучасного моменту суму в 1,2 грн., а кожна гривня, інвестована в другий проект, дає 1 грн., приведену до сучасного моменту часу. Загальний наявний капітал для інвестицій становить 100 млн грн. У проект 1 може бути інвестовано не більше 80 млн грн., а в проект 2 – не більше 60 млн грн. Потрібно знайти таке співвідношення інвестицій, яке забезпечує максимальне значення чистої приведеної до сучасного моменту вартості (#о). Математично задача формулюється так: маємо цільову функцію:
Графічне розв’язання задачі зображене на рисунку 5.39.
Рисунок 5.39. Графічне розв’язання прикладу 5.11
Як видно з рисунка, оптимальний розв’язок знаходиться в точці С, що відповідає інвестиціям у проект 1 в розмірі 80 млн грн., а в проект 2-20 млн грн. При цьому забезпечується максимально можлива сума приведених до сучасного моменту позитивних грошових потоків (H0 = 116 млн грн.).
Переваги і вади. Методика визначення чистої теперішньої вартості (ЧТВ) має три основні переваги.
Перша: всі розрахунки ведуться, виходячи з грошових потоків, а не з чистих доходів. Грошові потоки враховують амортизаційні відрахування як джерело коштів. Це важливо тому, що амортизаційні відрахування не є витратами “готівки” того року, в якому враховується знос.
Друга: методика ЧТВ враховує зміну вартості грошей з часом. Зміна вартості грошей для проекту віддзеркалюється в дисконтній ставці, яку дуже ретельно має вибрати фінансовий менеджер. Загалом дисконтна ставка тяжіє до зростання, якщо позики обмежені і очікується підвищення процентів за позики.
Третя: ухвалюючи проекти лише з позитивним ЧТВ, компанія буде нарощувати свій капітал за рахунок цих проектів. Приріст капіталу компанії – це, фактично, підвищення ціни акцій компанії. З огляду на те, що завданням сучасних фінансів є постійне збагачення акціонерів, методику ЧТВ слід вважати найсучаснішим способом оцінки доцільності інвестицій.
Проте ця методика має й певні вади. Вона передбачає, що менеджери можуть детально прогнозувати грошові потоки на наступні роки. Насправді ж, що далі певна дата, то важче оцінити майбутні грошові потоки. На них впливають обсяги продажу продукції, ціна робочої сили, матеріалів, накладні витрати, проценти за позику, урядова політика, демографічні зміни тощо. Переоцінка або недооцінка майбутніх грошових потоків може спричинити схвалення проекту, який слід було б відхилити, і навпаки. До того ж, метод ЧТВ передбачає, як правило, що дисконтна ставка незмінна впродовж усього періоду реалізації проекту. Насправді ж, процентна ставка змінюється з року в рік. Можна прогнозувати річні процентні ставки, потім за цими ставками дисконтувати річний дохід за кожен рік. Непогане рішення, але ймовірність процентних ставок на наступні 5 або 10 років така ж, як і при підкиданні вгору монети 5 або 10 разів. Та, попри ці вади, методика ЧТВ є найкращою для оцінки доцільності інвестицій [55].
(2 votes, average: 4,00 out of 5)