Культурологія – Безвершук Ж. О

У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані

У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані

Субкультура – сукупність ідей, цінностей, норм поведінки, зразків, смаків, які поділяють члени певної спільноти. У сучасній культурології як вагомий чинник змін у культурі і суспільстві розглядають саме субкультуру, що має ознаки інноваційного потенціалу. Звичайно,

Культурна еволюція – це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і природному доборі, то культурна (хоча багато в чому і схожа на неї) має значні

2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні

2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні

2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні

Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його

Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його

Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3.

Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3.

Дав людини періоду дикості навколишній світ міг здаватися ворожим, але не був незрозумілим: оскільки життя за первіснообщинних умов мало своєю віссю кровно родинні відносини (племена, роди), то весь світ (небо, сонце, води, тварини тощо)

Мистецтво, однією з важливих функцій якого є фіксація і передавання наступним поколінням набутого соціального досвіду, певних знань і розумінь, досягло в первісні часи високого рівня. Від епохи палеоліту (40-12 тис. до н. е.) залишилися

У сучасній науці розрізняють такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов’ян: мізинський, Трипільський і черняхівський. Висловлюється думка, що вже епоха пізнього палеоліту (близько 25 тис. років до н. е.) засвідчує на території сучасної України

4.1. Спільне в культурі стародавнього світу Без досягнень, стародавніх цивілізацій сучасний світ немислимий у жодній своїй ланці. Ця далека доба, вийшовши із мало диференційованої, більше того практично однакової в усіх регіонах первісності, сформувала абсолютно

Шість тисячоліть тому в родючій долині Нілу виникли державні утворення, об’єднані у IV – на початку ІІІ тис. до н. е. в єдину державу. На характер буття і культуру Єгипту вплинули природна територіальна замкненість

Уже в стародавні часи про Індію говорили як про країну мудреців”. Розквіт індійської культури припав на період об’єднання Індії за династії Маур’їв (IV – II ст. до н. е.). Велику роль у духовному житті

5.1. Великий культурний прорив Еллади Грецькі боги Грецька культура, починаючи з доби Ренесансу в Європі, сприймалася як історичне диво. Адже вона залишила, крім усього іншого, таку величезну кількість понять і термінів (фізичних, метафізичних, політичних,

5.1. Великий культурний прорив Еллади Грецькі боги Грецька культура, починаючи з доби Ренесансу в Європі, сприймалася як історичне диво. Адже вона залишила, крім усього іншого, таку величезну кількість понять і термінів (фізичних, метафізичних, політичних,

Архаїчна Греція (VIII-VI ст. до н. е.), на думку де| яких дослідників, – час найбільш інтенсивного розвитку античного суспільства. В цей період виникли класичне рабство, система грошового обігу і ринку, поліс, концепція суверенітету народу

Римський пантеон Давньоримська культура завершує античність. Рим за переказом, був заснований у VIII ст. до н. е. нащадками Енея – Ромулом і Ремом. Після царського періоду (VШ-VI ст. до н. е.) Рим був аристократичною

Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості укорінений у давньоримській міфології. Практики-римляни часто протиставляються естетам-грекам у римській літературі. Але хоча вони за естетизм греків формально

Ідея рішучих поворотів в історичному поступі висловлювалася і раніше як богословами, так і філософами — від Августина до Г. Гегеля. Термія “осьова доба”, який запропонував німецький філософ К. Ясперс стосовно періоду з VIII до

6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури Духовною підставою радикальної культурної переорієнтації Європи стало християнство. Виникнувши у І ст. у Палестині, воно залишалось “єрессю” всередині іудаїзму. Однак у V ст. євреї, перші носії нової

У Західній Європі розквіт культури спостерігався з кінця X ст. І першою його “ластівкою” стала архітектура, яку в 20-х роках XIX ст. назвали романською (від слова “римський”). Романський стиль – перший загальноєвропейський стиль, що