Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.3. Субкультура та її функції
Субкультура – сукупність ідей, цінностей, норм поведінки, зразків, смаків, які поділяють члени певної спільноти. У сучасній культурології як вагомий чинник змін у культурі і суспільстві розглядають саме субкультуру, що має ознаки інноваційного потенціалу. Звичайно, йдеться не про формальні об’єднання і взагалі не про “будь-які”. Деякі субкультури е принципово протилежними позитивним соціальним цілям суспільства і не можуть ними визнаватися (наприклад, криміногенні або політично загрозливі, наприклад, нацистські рухи). Субкультури, які пропонують нові соціокультурні цінності та установки, що суперечать фундаментальним і принципам традиційної культури, сприймаються як контркультури.
Досліджуючи субкультури, вчені переконалися, що саме цей феномен дає змогу наблизитися до осягнення культури як важливого рушія, який зумовлює соціальний поступ. Логіка цього процесу полягає у такому: талант як генератор інноваційних ідей здобуває визнання І за допомогою своїх прихильників і завдяки їм пробивається до культурного центру, руйнуючи звичні основи. Саме тому нині проблема субкультур – найвагоміший аргумент у переосмисленні цілісної концепції культури. Безсумнівно, в усі часи становлення і зміни в культурі зумовлювалися безліччю субкультур, впливами І одних і часто непомітними (хоча і войовничими) претензіями інших (їх замовчуваність не заважала їх впливові). Багато чого відкрили у цій прихованій стратеги і оновлення (чи навіть оздоровлення) суспільних поглядів на цілком відомі речі молодіжні рухи XX ст. Західними фахівцями, європейською та американською спільнотами накопичено значний досвід в осмисленні молодіжних субкультур 60-х років та їх впливу на осмислення назрілих нагальних проблем західного суспільства, що стосуються екології, прав меншин, сексуальної поведінки та ін.
1.4. Антропосоціогенез
За сучасними науковими уявленнями людина с продуктом космічної, біологічної та культурної еволюцій. Приблизно 3-4 млрд років тому в результаті космічної еволюції створилися сприятливі умови для виникнення життя, подальший розвиток якого залежав від матеріально-енергетичних космічних впливів, однак суттєвішою стала еволюція біологічна. Змінювалися клімат, ландшафти (неорганічна природа), хоча значну роль перебрали на себе такі механізми зміни органічної природи, як мутація та природний добір. Періодичні зростання іонізуючої радіації (наприклад, у зв’язку із зміною магнітних полюсів Землі, що послаблюють електромагнітне поле, яке захищає біосферу від радіації) теж пов’язують зі збільшенням (принаймні вдвічі) змія фізичних параметрів гомінід. Вітчизняні вчені підтримують гіпотезу, що 3-4 млн років тому у період зміна радіаційної обстановки у Південно-Східній Африці виник новий біологічний вид – австралопітек. Ця мавпа-“потвора” мала спрямлений хребет, слабке волосяне покриття і пересувалася на двох ногах. Як результат, австралопітек усе частіше використовував природі ні знаряддя (палицю, камінь) для захисту і полювання.
Related posts:
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.4. Антропосоціогенез Субкультура – сукупність ідей, цінностей, норм поведінки, зразків, смаків, які поділяють члени певної спільноти. У сучасній культурології як вагомий чинник змін у культурі і суспільстві розглядають саме субкультуру, що має ознаки інноваційного потенціалу. Звичайно, йдеться не про формальні об’єднання і взагалі не про “будь-які”. Деякі субкультури е принципово протилежними позитивним соціальним цілям суспільства і не […]...
- Культурологія: українська та зарубіжна культура – Закович М. М. – 2. “Субкультура” та її функції Типи відтворення і культури – теоретико-методологічні поняття, за допомогою яких можна членувати, диференціювати культуру на її, так би мовити, внутрішньому рівні. Коли ж ідеться про її емпіричне осмислення, вчені звертаються до конкретніших понять, які уможливлюють вивчення реальностей процесу. На цьому шляху теоретиками культури, соціологами, соціальними психологами, етнографами все частіше використовується поняття “субкультура”. Логічним підгрунтям його […]...
- Культурологія – Матвєєва Л. Л. – Поняття масової та елітарної культур. Субкультура і контркультура Поняття масової та елітарної культур. Субкультура і контркультура В попередніх темах ми розглянули такі системи культурної структури, як наука, мистецтво, етика і право. Всі ці системи виділяються як самостійні форми свідомості людини, як окремі сфери, в яких відбувається перебіг людської життєдіяльності. Звісно, не слід забувати, що то є сфери умовні, тобто такі, на які життєдіяльність […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.7. Культурний шок Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, – толерантність і визнання рівноцінності […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 3.1. Перший людський гурт Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ 3.1. Перший людський гурт Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.8. Культурна маргінальність Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, – толерантність і визнання рівноцінності […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.6. Діалог культур Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, – толерантність і визнання рівноцінності […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.5. Культурна інтеграція Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, – толерантність і визнання рівноцінності […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 3.2. Загальні риси первісної культури Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ 3.1. Перший людський гурт Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ 3.1. Перший людський гурт Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Частина II ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУР ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙ Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ 3.1. Перший людський гурт Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.8. Масова культура Можна, напевно, погодитися з тим, що роль молоді у суспільстві виявляється не в тому, скільки керівних посад різного рівня вона охоплює, а у тому впливі, який вона має на суспільну атмосферу, стиль життя, смаки, а також у тому, чи вітається її ентузіазм, спрямований на оновлення і розвиток суспільства. Виникнення масової культури можливе за умови, що […]...
- Культурологія – Шейко В. М. – 7.1. Субкультури та їхні соціальні функції Масова культура є одним із найяскравіших виявів соціокультурного буття сучасних розвинених суспільств. Водночас вона залишається порівняно малоусвідомленим феноменом з погляду загальної теорії духовної культури. Цікаві теоретичні основи дослідження соціальних функцій культури (у тому числі й масової) були розроблені останніми роками1. Відповідно до цієї концепції в морфологічній будові культури можна виділити дві сфери: – повсякденну культуру, […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 3.7. Етапи розвитку культури давніх слов’ян У сучасній науці розрізняють такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов’ян: мізинський, Трипільський і черняхівський. Висловлюється думка, що вже епоха пізнього палеоліту (близько 25 тис. років до н. е.) засвідчує на території сучасної України певний рівень культури. Так, під час розкопок села Мізинь (Чернігівська область), а також на Київщині, Полтавщині та Тернопільщині виявлено житла стародавніх […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.4. Культурна самобутність 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.3. Культурна ідентифікація 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Передмова У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані саме культурології. Як інтегральна гуманітарна дисципліна вона має унікальну здатність відповісти на цей інтелектуальний запит, простежуючи і витлумачуючи досвід кожної культурно-історичної […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.2. Культурна картина світу 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.1. Культурологія 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 2 КАТЕГОРІЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Література Теоретичні аспекти культурології: 1) в; 2) г; 3) а; 4) б; 5) а-2, б-3, в-4, г-5, д – 1; 6) в; 7) б; 8) б; 9) б; 10) в; 11) д; 12) г; 13) б; 14) а; 15) а; 16) в; 17) в; 18) в; 19) в, г, д; 20) б; 21) а, б, в, […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.2. Морфологія і динаміка культури Морфологія культури – це структурний аналіз культури як соціального феномену, дослідження закономірностей формоутворення культурних явищ. Структура культури складна і багатогранна, а елементами, що її утворюють, є освіта, наука, релігія, міфологія, мораль, право, політика, мистецтво. Характерно, що хоча у розвиненій культурі наявні усі ці елементи, в окремі епохи домінує один із них, наприклад, у стародавніх цивілізаціях […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.1. Культура і цивілізація У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані саме культурології. Як інтегральна гуманітарна дисципліна вона має унікальну здатність відповісти на цей інтелектуальний запит, простежуючи і витлумачуючи досвід кожної культурно-історичної […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Відповіді до тестів Теоретичні аспекти культурології: 1) в; 2) г; 3) а; 4) б; 5) а-2, б-3, в-4, г-5, д – 1; 6) в; 7) б; 8) б; 9) б; 10) в; 11) д; 12) г; 13) б; 14) а; 15) а; 16) в; 17) в; 18) в; 19) в, г, д; 20) б; 21) а, б, в, […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Еллінізм Подальшого розвитку давньогрецьке мистецтво набуло на етапі еллінізму, який е умовною назвою періоді в Історії грецької культури та культури на територіях Східного Середземномор’я, Передньої Азії та Причорномор’я з часу завоювання їх А. Македонським (334- 324 рр. до н. е.) до 30 р. н. е., коли Рим підкорив Єгипет. Еллінізм характеризується поширенням грецької цивілізації на простір […]...
- Соціологія: 100 питань 100 відповідей – Подольська Є. А – Які існують культурні форми? Що таке субкультура? У більшості європейських суспільств до початку XX ст. культура сформувалася в двох формах: Висока культура – витончене мистецтво, класична музика і література – створювалася і споживалася елітою; Народна культура, що включала казки, фольклор, пісні і міфи; вона належала бідним. Продукти кожної з цих культур рідко виходили за межі аудиторії, для якої вони призначалися. З розвитком […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Частина І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані саме культурології. Як інтегральна гуманітарна дисципліна вона має унікальну здатність відповісти на цей інтелектуальний запит, простежуючи і витлумачуючи досвід кожної культурно-історичної […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Римське мистецтво Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості укорінений у давньоримській міфології. Практики-римляни часто протиставляються естетам-грекам у римській літературі. Але хоча вони за естетизм греків формально зневажали, їх культуру “увібрали” в усіх її компонентах. У Римі цінували вчених, поетів, акторів грецького походження, а грецька скульптура (в оригіналах […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.8. Постмодернізм Починаючи з другої половини XX ст., усе більш чітко окресленою стає ситуація в західній культурі, яку назвали постмодернізмом. Нині постмодернізм визначають як: 1) домінуючий культурний менталітет (подібно до раціоналізму у XVIII ст.); 2) художній стиль у західному мистецтві й архітектури Попередниками сучасного філософського постмодернізму є низка мислителів кінця XIX – початку XX ст. (С. Кьєркегор, […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.5. Культурогенез Культурна еволюція – це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і природному доборі, то культурна (хоча багато в чому і схожа на неї) має значні відмінності: інформація, зокрема, передається не через розмноження за допомогою ДНК, а шляхом наслідування, навчання і оволодіння знаннями і навичками. Для цього […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 1 БАЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані саме культурології. Як інтегральна гуманітарна дисципліна вона має унікальну здатність відповісти на цей інтелектуальний запит, простежуючи і витлумачуючи досвід кожної культурно-історичної […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Галантність і скептицизм рококо Рококо – стилістичний напрям в європейському мистецтві першої половини і середини XVIII ст.; породження суто світської культури (або ще вужче – культури придворної, аристократичної). Ця художня система прийшла на зміну “класичним котурнам” і “бароковій патетиці” та створила камерне, інтимне, щире, пов’язане з побутом мистецтво, світ мініатюрних форм. Поява рокайльного стилю припадає на період зміни епох […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.7. “Цивілізація молодих” Справжнім святом молодих стала рок-музика, специфічне в якій – домінуюча роль ритму, електронні ефекти, своєрідна манера вокалізації. Рок-музика виникла як молодіжна контркультура, яка була необхідна для того, щоб виразити певну позицію і певні цінності. Основним у цьому феномені, як досить швидко стало зрозуміло, є не стільки музика, скільки протистояння “їм” – “істеблішменту”, респектабельному конформізму, енергії […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Прагматичний геній римлян Особливості давньоримської культури визначили риси її. творців: тверезість їх світосприймання, практичний склад розуму. Утилітаризм римської свідомості укорінений у давньоримській міфології. Практики-римляни часто протиставляються естетам-грекам у римській літературі. Але хоча вони за естетизм греків формально зневажали, їх культуру “увібрали” в усіх її компонентах. У Римі цінували вчених, поетів, акторів грецького походження, а грецька скульптура (в оригіналах […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.9. Інкультурація особистості Важливою проблемою для кожної людини є здатність орієнтуватися у культурному середовищі. Інкультурація і полягає в тому, щоб поступово виробити навички, манери, норми поведінки, характерні для такого типу культури, відповідного історичного періоду. У цьому процесі людина підпорядковується культурним стереотипам, зафіксованим передусім у мові. Інкультурація впливає на ціннісні орієнтири, ідеали, процедури розвитку творчої діяльності, систему колективних знань, […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Європейське Просвітництво як генератор цивілізаційних засад Просвітництво – доба філософів, соціологів, економістів, літераторів, які досить радикально вплинули па духовні орієнтири Європи і стали ідеологами буржуазно-демократичних змін. Просвітники виступали проти абсолютизму і втручання церкви у політичне життя, проти станових привілеїв, кріпосництва; обстоювали рівність усіх людей, загальне право на освіту і культуру, свободу совісті (релігійної). Запорукою прогресу вважали поширення знань, культури, ідей добра […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 4.6. Стародавня Америка Культура високорозвинених давніх цивілізацій на території доколумбової Америки на момент її відкриття іспанцями у 1492 р. існувала у двох порівняно невеликих областях західної півкулі – у Мезоамериці та Андах. Тут жило дві третини всього населення континенту, хоча за розмірами ця територія становила лише 6,2 % загальної його площі. Саме тут були центри американського землеробства, а […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 6.5. Диво готики Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура. В середні віки сміх витіснявся звідусіль, офіційна культура визнавала тільки серйозний тон. Серйозність стверджувалась як єдина форма для вираження істини, добра і взагалі всього істотного та важливого. Християнство засуджувало сміх. Звісно, сміх у середні […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Іспанська школа Найяскравіший період в образотворчому мистецтві припадає на 80-ті роки XVI ст. – 80-ті роки XVII ст. -“золоте століття іспанського живопису”. Підвалини іспанської духовності заклала доба реконкісти – довготривалої та надзвичайно важкої національно-визвольної боротьби іспанців проти арабів. Вона тривала 800 років і визначила своєрідність історичного розвитку нації, її закони і звичаї, характер народу, його моральні норми […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Словник Акмеїзм (з грец. – вершина, вищий ступінь чогось, квітуча пора) – літературний напрям у Росії, що виник приблизно у 1912-1913 рр. та існував до 1922 р. Його засновниками були поети М. Гумільов і С. Городецький, до яких примкнули А. Ахматова, М. Кузьмін, В. Нарбут, О. Мандельштам та ін. Усі вони увійшли до складу об’єднання “Цех […]...