Культурологія – Безвершук Ж. О. – 3.7. Етапи розвитку культури давніх слов’ян
У сучасній науці розрізняють такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов’ян: мізинський, Трипільський і черняхівський. Висловлюється думка, що вже епоха пізнього палеоліту (близько 25 тис. років до н. е.) засвідчує на території сучасної України певний рівень культури. Так, під час розкопок села Мізинь (Чернігівська область), а також на Київщині, Полтавщині та Тернопільщині виявлено житла стародавніх мисливців з дерева і кісток мамонта. Найвищі здобутки культури доби неоліту демонструють розкопки трипільської культури (V-III тис. до н. е.). її назва походить від села Трипілля біля Києва, де київський археолог В. Хвойка провів розкопки, під час яких були знайдені своєрідні поселення у формі кола без оборонних споруд, де люди жили великими родами, які очолювали жінки (Матріархат), вели господарство колективно, головним джерелом їх існування було хліборобство і скотарство, допоміжним – мисливство і рибальство. Також було встановлено, що поряд із високою культурою землеробства і скотарства значного рівня досяг яскравий декоративний розпис керамічних виробів побутового призначення.
Друга найдавніша – Катакомбна – культура на території України була виявлена на початку XX ст. після розкопок курганів у басейні Сіверського Дінця.
Слов’янська культура (у тому числі й українська) у цю добу була досить сильно пов’язана з культурами сусідніх етносів. Уже в епоху бронзи (кінець IV – початок І тис. до н. е.) маси людей були охоплені міграцією. У результаті виникає нечіткість меж тогочасної культури, з’являються нові її елементи різного походження. Вважається, що індоєвропейці принесли на територію сучасної України патріархат, культ Сонця, флективну мову (для якої властиве утворення граматичних форм слів шляхом зміни їх закінчень або звуків основи).
Related posts:
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 3.2. Загальні риси первісної культури Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ 3.1. Перший людський гурт Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ 3.1. Перший людський гурт Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 1 БАЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані саме культурології. Як інтегральна гуманітарна дисципліна вона має унікальну здатність відповісти на цей інтелектуальний запит, простежуючи і витлумачуючи досвід кожної культурно-історичної […]...
- Культурологія: українська та зарубіжна культура – Закович М. М. – 2. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян Предки українців проживали на досить великій території, яка має давню історію. Стародавні слов’яни мали тісні зв’язки з різними народами стародавнього світу та їх культурами. Сучасна наука розрізняє такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов’ян: л-іізипський, трипільський і черняхівський. Деякі вчені висловлюють думку про те, що вже епоха пізнього палеоліту (близько 25 тис. рр. до н. […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.2. Морфологія і динаміка культури Морфологія культури – це структурний аналіз культури як соціального феномену, дослідження закономірностей формоутворення культурних явищ. Структура культури складна і багатогранна, а елементами, що її утворюють, є освіта, наука, релігія, міфологія, мораль, право, політика, мистецтво. Характерно, що хоча у розвиненій культурі наявні усі ці елементи, в окремі епохи домінує один із них, наприклад, у стародавніх цивілізаціях […]...
- Культурологія: українська та зарубіжна культура – Закович М. М. – IІІ. Походження і основні етапи розвитку культури 1. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. 2. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. 3. Генезис та етапи культурної еволюції. 4. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції. 5. Культура і цивілізація. 6. Культурно історичні епохи. 1. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу Питання про виникнення людини х вил юс людство здавна. У XIX ст. […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Треченто – зародження нової культури Треченто (з італ. – букв, триста) – італійська назва на позначення XIV ст. – першого періоду італійського Відродження, що визначив напрям, програму і дав перші зразки нової-культури. Данте, Петрарка, Боккаччо одними з перших захопилися античним світом, і саме їх зусиллями гуманізм стає “модним” рухом. Провідними художніми школами у мистецтві були флорентійська і сієнська. Флоренція першою […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.6. Основні наукові концепції походження і сутності культури Культурна еволюція – це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і природному доборі, то культурна (хоча багато в чому і схожа на неї) має значні відмінності: інформація, зокрема, передається не через розмноження за допомогою ДНК, а шляхом наслідування, навчання і оволодіння знаннями і навичками. Для цього […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 9.3. XIX ст.: на завершенні “фаустівської культури” XIX ст. здається довшим, ніж попередні, оскільки його вирізняє надзвичайний соціальний та духовний динамізм – наполеонівські війни, зміна старих режимів в Європі; насичена новими теоріями ідейна атмосфера. Діалектика Г. Гегеля, еволюційна теорія Ч. Дарвіна внесли в картину світу ідею постійного руху, оновлення, розвитку. Парадигма XIX ст. – гідронімічні образи: ріки, течії, колообігів, тиховоддя (література невипадково […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури 6.1. Основні завдання і напрями середньовічної культури Духовною підставою радикальної культурної переорієнтації Європи стало християнство. Виникнувши у І ст. у Палестині, воно залишалось “єрессю” всередині іудаїзму. Однак у V ст. євреї, перші носії нової релігії, були єдиним нехристиянським народом серед християнського світу, а в XIII ст. уся Європа вже сповідувала релігію Христа. Після схизми (поділу […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Література Теоретичні аспекти культурології: 1) в; 2) г; 3) а; 4) б; 5) а-2, б-3, в-4, г-5, д – 1; 6) в; 7) б; 8) б; 9) б; 10) в; 11) д; 12) г; 13) б; 14) а; 15) а; 16) в; 17) в; 18) в; 19) в, г, д; 20) б; 21) а, б, в, […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Відповіді до тестів Теоретичні аспекти культурології: 1) в; 2) г; 3) а; 4) б; 5) а-2, б-3, в-4, г-5, д – 1; 6) в; 7) б; 8) б; 9) б; 10) в; 11) д; 12) г; 13) б; 14) а; 15) а; 16) в; 17) в; 18) в; 19) в, г, д; 20) б; 21) а, б, в, […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 4.6. Стародавня Америка Культура високорозвинених давніх цивілізацій на території доколумбової Америки на момент її відкриття іспанцями у 1492 р. існувала у двох порівняно невеликих областях західної півкулі – у Мезоамериці та Андах. Тут жило дві третини всього населення континенту, хоча за розмірами ця територія становила лише 6,2 % загальної його площі. Саме тут були центри американського землеробства, а […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Еллінізм Подальшого розвитку давньогрецьке мистецтво набуло на етапі еллінізму, який е умовною назвою періоді в Історії грецької культури та культури на територіях Східного Середземномор’я, Передньої Азії та Причорномор’я з часу завоювання їх А. Македонським (334- 324 рр. до н. е.) до 30 р. н. е., коли Рим підкорив Єгипет. Еллінізм характеризується поширенням грецької цивілізації на простір […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 3.1. Перший людський гурт Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ 3.1. Перший людський гурт Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років […]...
- Культурологія – Шейко В. М. – Магічне бачення світу як основа розвитку культури Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела – гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов висновку, що основою культури є гра як природна здатність. На думку Й. Хейзінги, якщо проаналізувати будь-яку людську діяльність до самих меж нашого пізнання, то вона виявиться не більше, ніж грою. Ось чому він вважав, що […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Частина II ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУР ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙ Розділ 3. Риси первісної культури. Розділ 4. Стародавні цивілізацій Розділ 5. Античний світ. Розділ 6. Середньовіччя. Захід. Розділ 7. Середньовіччя. Схід. Розділ 8. Відродження. Розділ 9. Новий час. Розділ 10. Новітня доба. Розділ 3. РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ 3.1. Перший людський гурт Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Передмова У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані саме культурології. Як інтегральна гуманітарна дисципліна вона має унікальну здатність відповісти на цей інтелектуальний запит, простежуючи і витлумачуючи досвід кожної культурно-історичної […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.1. Культура і цивілізація У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані саме культурології. Як інтегральна гуманітарна дисципліна вона має унікальну здатність відповісти на цей інтелектуальний запит, простежуючи і витлумачуючи досвід кожної культурно-історичної […]...
- Культурологія – Матвєєва Л. Л. – Тема 13. Специфіка та глобалізаційні тенденції сучасного етапу розвитку культури Тема 13. Специфіка та глобалізаційні тенденції сучасного етапу розвитку культури Загальна специфіка нового культурного етапу Одним з рубіжних в історії європейської цивілізації XX ст. н. е. стало навіть з суто технологічної точки зору: після кам’яного віку та віку металів приходить нова епоха, яка може бути названа віком синтетичних матеріалів. Ця глобальна подія до того ж […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.7. Культурний шок Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, – толерантність і визнання рівноцінності […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.9. Інкультурація особистості Важливою проблемою для кожної людини є здатність орієнтуватися у культурному середовищі. Інкультурація і полягає в тому, щоб поступово виробити навички, манери, норми поведінки, характерні для такого типу культури, відповідного історичного періоду. У цьому процесі людина підпорядковується культурним стереотипам, зафіксованим передусім у мові. Інкультурація впливає на ціннісні орієнтири, ідеали, процедури розвитку творчої діяльності, систему колективних знань, […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.5. Культурна інтеграція Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, – толерантність і визнання рівноцінності […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.8. Культурна маргінальність Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, – толерантність і визнання рівноцінності […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.6. Діалог культур Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв’язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, – толерантність і визнання рівноцінності […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Частина І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ У наш час від гуманітарних наук очікуються осмислення “світу людини”, причому в усій повноті життєвого досвіду – для його виправдання, його прояснення і збагачення”. Ці слова відомого філософа Г.-Г. Гадамера чи не найбільше адресовані саме культурології. Як інтегральна гуманітарна дисципліна вона має унікальну здатність відповісти на цей інтелектуальний запит, простежуючи і витлумачуючи досвід кожної культурно-історичної […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Тести Акмеїзм (з грец. – вершина, вищий ступінь чогось, квітуча пора) – літературний напрям у Росії, що виник приблизно у 1912-1913 рр. та існував до 1922 р. Його засновниками були поети М. Гумільов і С. Городецький, до яких примкнули А. Ахматова, М. Кузьмін, В. Нарбут, О. Мандельштам та ін. Усі вони увійшли до складу об’єднання “Цех […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Словник Акмеїзм (з грец. – вершина, вищий ступінь чогось, квітуча пора) – літературний напрям у Росії, що виник приблизно у 1912-1913 рр. та існував до 1922 р. Його засновниками були поети М. Гумільов і С. Городецький, до яких примкнули А. Ахматова, М. Кузьмін, В. Нарбут, О. Мандельштам та ін. Усі вони увійшли до складу об’єднання “Цех […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.3. Культурна ідентифікація 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.4. Культурна самобутність 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Італійська школа У світі, який похитнувся, центральною проблемою став пошук того, що допоможе людині “встояти”. Перша точка опертя – Бог як першопричина і мета людського існування, тому культура, що виникала, була екзальтовано релігійною. Друга – розум – містилася у філософії Р. Декарта: “Мислю – отже, існую” (Coqito ergo sum). Мислення, міркування долали бурю, підняту в душі. І […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 7.1. Арабо-мусульманська цивілізація 7.1. Арабо-мусульманська цивілізація У середні віки значного розквіту набула культура створена арабами та іншими народами Близького та Серед нього Сходу, Північної Африки та Південно-західної Європи. Цьому сприяло утворення в Аравії у VII ст. теократичної держави, яка в результаті завоювань у середині VIII ст. перетворилась на величезну імперію – Халіфат. Засвоївши культурні здобутки завойованих народів, а […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 7 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. СХІД 7.1. Арабо-мусульманська цивілізація У середні віки значного розквіту набула культура створена арабами та іншими народами Близького та Серед нього Сходу, Північної Африки та Південно-західної Європи. Цьому сприяло утворення в Аравії у VII ст. теократичної держави, яка в результаті завоювань у середині VIII ст. перетворилась на величезну імперію – Халіфат. Засвоївши культурні здобутки завойованих народів, а […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 4.2. Стародавня Месопотамія 4.1. Спільне в культурі стародавнього світу Без досягнень, стародавніх цивілізацій сучасний світ немислимий у жодній своїй ланці. Ця далека доба, вийшовши із мало диференційованої, більше того практично однакової в усіх регіонах первісності, сформувала абсолютно різні моделі світобачення і світовпорядкування. Успадкувавши від минулого міфологічні способи мислення і дії, народи, що склалися із племен, розвинули свої міфологічні […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.2. Культурна картина світу 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Барокова культура та її специфіка У світі, який похитнувся, центральною проблемою став пошук того, що допоможе людині “встояти”. Перша точка опертя – Бог як першопричина і мета людського існування, тому культура, що виникала, була екзальтовано релігійною. Друга – розум – містилася у філософії Р. Декарта: “Мислю – отже, існую” (Coqito ergo sum). Мислення, міркування долали бурю, підняту в душі. І […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 2.1. Культурологія 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 2 КАТЕГОРІЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ 2.1. Культурологія Культурологія – наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією, соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 4.4. Стародавній Китай Давньокитайська культура заклала основи культурної традиції, що простежується протягом багатовікової історії Китаю аж до новітнього часу. Протягом близько семи тисячоліть, починаючи з неоліту, вибудовується “китайський світ”. Майже третина цього часу припадає на цивілізацію. У II тис. до н. е. на території племені інь сформувалася рабовласницька держава Інь. У XI ст. до н. е. П завоювало […]...
- Культурологія – Безвершук Ж. О. – 1.5. Культурогенез Культурна еволюція – це еволюція поведінки і здібностей людей. Якщо біологічна еволюція грунтується на мутаційній мінливості, боротьбі за існування і природному доборі, то культурна (хоча багато в чому і схожа на неї) має значні відмінності: інформація, зокрема, передається не через розмноження за допомогою ДНК, а шляхом наслідування, навчання і оволодіння знаннями і навичками. Для цього […]...