Культурологія – Безвершук Ж. О. – 6.4. Карнавальна культура

Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура. В середні віки сміх витіснявся звідусіль, офіційна культура визнавала тільки серйозний тон. Серйозність

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 6.5. Диво готики

Російський учений М. М. Бахтін на означення особливого пласту народної культури, яка існує поза офіційною серйозною сферою, ввів термін сміхова культура. В середні віки сміх витіснявся звідусіль, офіційна культура визнавала тільки серйозний тон. Серйозність

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 6.6. Київська Русь

УIX-XII ст. багата і самобутня культура розвинулась на давній східнослов’янській основі. Скандинави називали Русь “країною міст” – Гардарікою. Впровадження християнства, яке прийшло у Київську Русь у візантійській редакції, дало значний поштовх політичному, економічному та

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 7 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. СХІД

7.1. Арабо-мусульманська цивілізація У середні віки значного розквіту набула культура створена арабами та іншими народами Близького та Серед нього Сходу, Північної Африки та Південно-західної Європи. Цьому сприяло утворення в Аравії у VII ст. теократичної

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 7.1. Арабо-мусульманська цивілізація

7.1. Арабо-мусульманська цивілізація У середні віки значного розквіту набула культура створена арабами та іншими народами Близького та Серед нього Сходу, Північної Африки та Південно-західної Європи. Цьому сприяло утворення в Аравії у VII ст. теократичної

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 7.2. Конфуціансько-даосистська цивілізація

У середні віки – період значних досягнень у науці та мистецтві Китаю – духовне життя китайського суспільства протікало під впливом дзен-будизму, який виник у Китаї в VI ст. від зближення буддизму з даосизмом (найбільшого

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 7.3. Індуїстсько-буддійська цивілізація

Індійська культура середніх віків – одна з оригінальних і величних культур, що сформувалася на грунті тисячолітньої духовної та культурної традиції. Вона увібрала світоглядні принципи брахманізму, буддизму та індуїзму. Для неї характерне злиття релігії та

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 8 ВІДРОДЖЕННЯ

На кінець середньовіччя вільна думка людини, вважаючи обтяжливою для себе церковну опіку, повернула до пізнання того, що їй було найближче, – до реального світу й особливо людини у всіх виявах її фізичної та духовної

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 8.1. Італійський Ренесанс

На кінець середньовіччя вільна думка людини, вважаючи обтяжливою для себе церковну опіку, повернула до пізнання того, що їй було найближче, – до реального світу й особливо людини у всіх виявах її фізичної та духовної

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Треченто – зародження нової культури

Треченто (з італ. – букв, триста) – італійська назва на позначення XIV ст. – першого періоду італійського Відродження, що визначив напрям, програму і дав перші зразки нової-культури. Данте, Петрарка, Боккаччо одними з перших захопилися

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Кватроченто – рання зрілість Відродження

Треченто (з італ. – букв, триста) – італійська назва на позначення XIV ст. – першого періоду італійського Відродження, що визначив напрям, програму і дав перші зразки нової-культури. Данте, Петрарка, Боккаччо одними з перших захопилися

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Чинквеченто – художні шедеври доби і криза гуманістичних ідеалів

Чинквеченто (Високий Ренесанс) – період доби Відродження (кінець XV – перша третина XVI ст.), епоха найвищих його досягнень, а наприкінці – час кризи гуманістичних ідеалів. Роздрібнена Італія в кінця XV ст. потерпає від низки

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 8.2. Північне Відродження

Культура Нідерландів, Німеччини, Франції, Англії XV-XVI ст. – Північний Ренесанс, який “запізнився щодо італійського на півтора – два століття. До того ж культура у цих країнах була релігійнішою, більше пов’язаною з готикою і, природно,

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 9 НОВИЙ ЧАС

9.1. Реформація та її вплив на культуру Нова доба сприйняла від Ренесансу уявлення про цінність індивідуальності та зачатки індивідуалізму; філософське і релігійне вільнодумство; політичну ідеологію “макіавеллізму”; довіру до розвивальної освіти; вимогливість до смислів і

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 9.1. Реформація та її вплив на культуру

9.1. Реформація та її вплив на культуру Нова доба сприйняла від Ренесансу уявлення про цінність індивідуальності та зачатки індивідуалізму; філософське і релігійне вільнодумство; політичну ідеологію “макіавеллізму”; довіру до розвивальної освіти; вимогливість до смислів і

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Барокова культура та її специфіка

У світі, який похитнувся, центральною проблемою став пошук того, що допоможе людині “встояти”. Перша точка опертя – Бог як першопричина і мета людського існування, тому культура, що виникала, була екзальтовано релігійною. Друга – розум

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Італійська школа

У світі, який похитнувся, центральною проблемою став пошук того, що допоможе людині “встояти”. Перша точка опертя – Бог як першопричина і мета людського існування, тому культура, що виникала, була екзальтовано релігійною. Друга – розум

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Іспанська школа

Найяскравіший період в образотворчому мистецтві припадає на 80-ті роки XVI ст. – 80-ті роки XVII ст. -“золоте століття іспанського живопису”. Підвалини іспанської духовності заклала доба реконкісти – довготривалої та надзвичайно важкої національно-визвольної боротьби іспанців

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Фламандська школа

У XVII ст. нідерландське мистецтво поділилося на дві школи – фламандську і голландську – у зв’язку з поділом самих Нідерландів у результаті революції на дві частини: Голландію та Фландрію (нинішня Бельгія). Історичний їх розвиток

Культурологія – Безвершук Ж. О. – “Малі голландці”

У XVII ст. нідерландське мистецтво поділилося на дві школи – фламандську і голландську – у зв’язку з поділом самих Нідерландів у результаті революції на дві частини: Голландію та Фландрію (нинішня Бельгія). Історичний їх розвиток

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Українське “козацьке” бароко

Яскравою, хоча і своєрідною була українська барокова культура, час розквіту якої припав на кінець XVI – першу половину XVIII ст. Як і європейське, українське бароко характеризувалося поєднанням світських мотивів і релігійних образів, тяжіло до

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 9.2. Блиск класицизму і просвітницький раціоналізм

“Вища верства” у добу абсолютизму Часом абсолютної” необмеженої монархічної влади в Західній Європі були XVI-XVII ст. та країнами, де абсолютизм виявився у класичній формі, в Європі була Франція, в Азії – Японія. Абсолютна безконтрольність

Культурологія – Безвершук Ж. О. – “Вища верства” у добу абсолютизму

“Вища верства” у добу абсолютизму Часом абсолютної” необмеженої монархічної влади в Західній Європі були XVI-XVII ст. та країнами, де абсолютизм виявився у класичній формі, в Європі була Франція, в Азії – Японія. Абсолютна безконтрольність

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Класицистична філософія життя і мистецтва

Класицизм виник па гребені суспільного піднесення французької нації та французької держави, оскільки саме у XVII ст. сформувалася єдина французька держава, що стала наймогутнішою абсолютистською монархією у Західній Європі. З цього часу і до кіпця

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Галантність і скептицизм рококо

Рококо – стилістичний напрям в європейському мистецтві першої половини і середини XVIII ст.; породження суто світської культури (або ще вужче – культури придворної, аристократичної). Ця художня система прийшла на зміну “класичним котурнам” і “бароковій

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Європейське Просвітництво як генератор цивілізаційних засад

Просвітництво – доба філософів, соціологів, економістів, літераторів, які досить радикально вплинули па духовні орієнтири Європи і стали ідеологами буржуазно-демократичних змін. Просвітники виступали проти абсолютизму і втручання церкви у політичне життя, проти станових привілеїв, кріпосництва;

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 9.3. XIX ст.: на завершенні “фаустівської культури”

XIX ст. здається довшим, ніж попередні, оскільки його вирізняє надзвичайний соціальний та духовний динамізм – наполеонівські війни, зміна старих режимів в Європі; насичена новими теоріями ідейна атмосфера. Діалектика Г. Гегеля, еволюційна теорія Ч. Дарвіна

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Романтизм: культ “генія” і “героя”

XIX ст. здається довшим, ніж попередні, оскільки його вирізняє надзвичайний соціальний та духовний динамізм – наполеонівські війни, зміна старих режимів в Європі; насичена новими теоріями ідейна атмосфера. Діалектика Г. Гегеля, еволюційна теорія Ч. Дарвіна

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Феномен інтелігенції у XIX ст

Інтелігенція – нове явище цивілізаційного характеру, соціальний прошарок, який становлять люди, для яких розумова праця є джерелом існування. Формування інтелігенції відбувалося протягом усього Нового часу, більш-менш масовою верствою вона стала у другій половині XIX

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Метод реалізму – “життя, яким воно є”

Раціоналістичний струмінь внесло в культуру й утвердження історизму – принципу діалектичного підходу до вивчення дійсності, який зобов’язує розглядати всі явища в їх виникненні й розвитку, зумовленості історичними фактами. Історизм вимагає розуміння істини як нескінченного

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Початок доби модернізму

Захоплення ідеями Л. Шопонгауера і Ф. Ніцше надавало антифілісторського характеру інтелектуальним та художнім шуканням останньої третини XIX ст. Однак філософський ірраціоналізм, властивий і А. Шопенгауеру, і Ф. Ніцше, вважаючи дійсність хаотичною, позбавленою закономірності, підпорядкованою

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Розділ 10 НОВІТНЯ ДОБА

10.1. На зламі XIX та XX ст. Стиль модерн Час, про який йтиметься далі, називають новітньою добою, оскільки, порівняно з Новим часом, це зовсім інша культурна епоха. XX ст. зазнало стільки глобальних потрясінь, стільки

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.1. На зламі XIX та XX ст. Стиль модерн

10.1. На зламі XIX та XX ст. Стиль модерн Час, про який йтиметься далі, називають новітньою добою, оскільки, порівняно з Новим часом, це зовсім інша культурна епоха. XX ст. зазнало стільки глобальних потрясінь, стільки

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.2. Література і театр першої половини XX ст

Уся історія мистецтва XX ст. – це розповідь про невпинні пошуки нової точки опори. Якщо світ став ворожою силою, природно було звернутися до одинаків, здатних витримати цей тиск ззовні. Ще в англійського письменника Дж.

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.3. Епоха авангарду

Хоча стиль модерн охопив навіть початок XX ст., почалося воно як нова культурна епоха з авангарду. Нині вже багато хто вважає, що саме художники першими відчувають кризи і повороти історії та першими починають реагувати

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.4. Осмислення катастрофізму доби

Середина XX ст. – роки війни і післявоєнної відбудови, час осмислення катастрофізму епохи. Саме тоді обмірковували не тільки політичні та соціальні чинники, а й людський фактор: чому людина виявляється здатною на неймовірну жорстокість, підвладність

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.5. Екзистенція людини як предмет дослідження

Як представники соціально-філософської доктрини екзистенціалісти дивилися на катастрофізм XX ст. з іншого ракурсу. Не тільки бурхливі випробування XX ст., а й втрата ліберально-прогресистських ілюзій загострили питання про становище людини у світі. Цей напрям сучасної

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.6. Література і театр середини XX ст

Ідея стоїцизму мужньої особистості, яка сміливо не погоджується з тиском обставин, найповніше втілилась у творах А. Камю: притчі-хроніці “Чума” та ессе “Міф про Сізіфа”. Чума у А. Камю була прообразом чумної навали фашизму. Життя

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.7. “Цивілізація молодих”

Справжнім святом молодих стала рок-музика, специфічне в якій – домінуюча роль ритму, електронні ефекти, своєрідна манера вокалізації. Рок-музика виникла як молодіжна контркультура, яка була необхідна для того, щоб виразити певну позицію і певні цінності.

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.8. Масова культура

Можна, напевно, погодитися з тим, що роль молоді у суспільстві виявляється не в тому, скільки керівних посад різного рівня вона охоплює, а у тому впливі, який вона має на суспільну атмосферу, стиль життя, смаки,

Культурологія – Безвершук Ж. О. – 10.8. Постмодернізм

Починаючи з другої половини XX ст., усе більш чітко окресленою стає ситуація в західній культурі, яку назвали постмодернізмом. Нині постмодернізм визначають як: 1) домінуючий культурний менталітет (подібно до раціоналізму у XVIII ст.); 2) художній

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Словник

Акмеїзм (з грец. – вершина, вищий ступінь чогось, квітуча пора) – літературний напрям у Росії, що виник приблизно у 1912-1913 рр. та існував до 1922 р. Його засновниками були поети М. Гумільов і С.

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Тести

Акмеїзм (з грец. – вершина, вищий ступінь чогось, квітуча пора) – літературний напрям у Росії, що виник приблизно у 1912-1913 рр. та існував до 1922 р. Його засновниками були поети М. Гумільов і С.

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Відповіді до тестів

Теоретичні аспекти культурології: 1) в; 2) г; 3) а; 4) б; 5) а-2, б-3, в-4, г-5, д – 1; 6) в; 7) б; 8) б; 9) б; 10) в; 11) д; 12) г; 13)

Культурологія – Безвершук Ж. О. – Література

Теоретичні аспекти культурології: 1) в; 2) г; 3) а; 4) б; 5) а-2, б-3, в-4, г-5, д – 1; 6) в; 7) б; 8) б; 9) б; 10) в; 11) д; 12) г; 13)