Кримінальне право України – Вереша Р. В. – Розділ VIII. ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
§ 1. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
Об’єктивна сторона складу злочину завжди пов’язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і протиправної поведінки особи у формі дії або бездіяльності, яка супроводжується певним психічним станом такої особи. Це вольова поведінка, яка завдає або загрожує завдати шкоди тим чи іншим цінностям, які охороняються кримінальним законом. Нагадаємо, що злочином визнається лише суспільно небезпечне діяння людини і не може визнаватися думка або бажання.
Небезпечне діяння (дія або бездіяльність) особи вважається злочином, якщо воно описано у кримінальному законі і тим самим стає своєрідним фундаментом конструкції складу злочину. У диспозиції статей Особливої частини КК майже завжди описані саме ознаки об’єктивної сторони конкретного складу злочину.
Об’єктивна сторона складу злочину – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону злочину. Характерними ознаками об’єктивної сторони, які властиві майже всім складам злочину, вважаються: 1) суспільно небезпечне діяння особи; 2) таке діяння, вчинене певним способом, у певний час, у певному місці із застосуванням певних предметів, знарядь або засобів; 3) таке діяння заподіює або створює загрозу заподіяти суспільно небезпечні наслідки; 4) між суспільно небезпечним діянням і наслідками має бути причинний зв’язок. Але не всі зазначені ознаки об’єктивної сторони входять до кожного складу злочину, а тому й не всі мають значення для кваліфікації.
У теорії кримінального права зазначені вище ознаки поділяються на обов’язкові та факультативні. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину вважаються: суспільно небезпечне діяння, його наслідки (загроза їх настання). Ці ознаки визначені в законі або випливають з його змісту і мають бути встановлені при кваліфікації злочину.
Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину (час, місце, спосіб вчинення злочину, використані знаряддя та засоби вчинення злочину) мають подвійне значення. Для одних складів злочину вони є обов’язковими, якщо зазначені у диспозиції конкретної статті або її частині, для інших – необов’язковими, оскільки вони не вказані у диспозиції статті і не впливають на кваліфікацію злочину. Наприклад, особливість способу дій у багатьох випадках є обов’язковою рисою об’єктивної сторони відповідного злочину. Так, у законі виписано різні способи розкрадання чужого майна: крадіжка – таємне викрадення чужого майна (ч. 1 ст. 185), грабіж – відкрите викрадення майна (ч. 1 ст. 186), шахрайство – це заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довір’ям (ч. 1 ст. 190). В іншому випадку обов’язковою ознакою, скажімо, однієї з форм такого злочину, як державна зрада, є перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (ч. 1 ст. 111).
При викладенні в законі ознак об’єктивної сторони складу злочину використовуються різні форми. Найчастіше у диспозиції вказуються певні ознаки діяння. Наприклад, погроза вбивством, насильством або знищенням майна щодо судді, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з діяльністю судді (ч. 1 ст. 377 КК). Іноді в законі названо лише діяння, зокрема, “ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК), а у диспозиціях так званих матеріальних складів злочину визначається не лише діяння, а й його наслідки. Так, відповідно до ст. 276 КК злочином вважається порушення працівником транспорту правил безпеки руху та експлуатації транспорту, якщо це спричинило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків.
Багатьом складам злочину властиве посягання на той самий об’єкт, та сама форма вини, ті самі ознаки суб’єкта злочину. Об’єктивна сторона кожного складу конкретного злочину майже завжди різна, і тому є головним критерієм розмежування окремих конкретних злочинів. Виявлення усіх ознак об’єктивної сторони складу злочину сприяє встановленню вини особи у вчиненому нею злочині.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)