Криміналістика – Сабадаш В. П. – Тема № 13. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ
Тема № 13. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ
1. Криміналістична тактика як розділ криміналістики – це система науково обгрунтованих положень, рекомендацій щодо організації та планування досудового (судового) слідства. Основним завданням криміналістичної тактики є розробка рекомендацій для максимально ефективного проведення слідчих дій, операцій, спрямованих на збір, аналіз доказової інформації.
Криміналістична тактика складається з:
1) системи загальних положень;
2) теорії організації та планування розслідування;
3) теорії слідчих ситуацій;
4) вчення про криміналістичні версії;
5) тактики проведення процесуальних (слідчих) дій;
6) вчення про тактичні прийоми, комбінації, операції.
2. Тактичний прийом – це вибір найбільш раціональної лінії поведінки при проведенні процесуальної (слідчої) дії, спрямований на вирішення задач конкретної слідчої ситуації.
Критерії допустимості тактичних прийомів:
O законність;
O наукова обгрунтованість;
O вибірковість;
O моральність.
Класифікація тактичних прийомів (за В. Ю. Шепітько): 1) за видом процесуальної дії: тактичні прийоми огляду місця події (аналіз окремих слідів на місці події; моделювання події, що відбулася; аналіз ознак знищення слідів тощо); допиту (постановка різних видів запитань; пред’явлення речових і письмових доказів; оголошення показань окремих осіб тощо); обшуку (аналіз ознак предмета пошуку; постановка обшукуваному уточнюючих запитань тощо) та інших слідчих дій;
2) за діапазоном використання: тактичні прийоми, які використовуються при проведенні тільки окремих слідчих (судових) дій (допит на місці події; орієнтація на професійні навички обшукуваного тощо); тактичні прийоми, які використовуються в багатьох процесуальних діях (постановка тих чи інших запитань; аналіз слідів, предметів, їх ознак);
3) за об’єктом спрямованості (сферою реалізації): тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на людину (оголошення висновків експертиз або результатів слідчих дій; роз’яснення важливості правдивих показань; постановка контрольних запитань тощо); тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріального середовища (аналіз слідів, предметів; уявна реконструкція окремих елементів події; моделювання з метою відтворення події; зіставлення слідів, виявлених на місці події, тощо);
4) за ситуаційною варіантністю (тактичні прийоми, які диференціюються залежно від ситуації процесуальної дії): постановка контрольних запитань, пред’явлення доказів, оголошення показань інших осіб у ситуаціях, коли на допиті повідомляються неправдиві показання тощо;
5) за характером інформації: тактичні прийоми, які грунтуються на словесній інформації (роз’яснення значення щиросердного каяття; постановка тих чи інших запитань); тактичні прийоми, які базуються на матеріалізованій інформації (демонстрація доказів); тактичні прийоми, засновані на логіко-розумовій інформації (аналіз окремих слідів; моделювання події, що відбулася, тощо).
3. Тактична комбінація – це поєднання тактичних прийомів або слідчих дій для вирішення конкретних криміналістичних завдань в умовах відповідної слідчої ситуації.
Види тактичних комбінацій:
O проста (поєднання тактичних прийомів у рамках однієї слідчої дії);
O складна (сукупність слідчих дій, що проводяться при розслідуванні конкретної кримінальної справи).
4. Слідча ситуація – це статична на певний проміжок часу соціально-правова реальність, в умовах якої відбувається діяльність із розкриття та розслідування злочинів.
Значення слідчої ситуації:
O визначає особливості планування розслідування;
O впливає на висування криміналістичних версій;
O впливає на послідовність проведення слідчих дій;
O визначає організацію взаємодії органів досудового слідства та дізнання.
Класифікація слідчих ситуацій:
1) за належністю до конкретного злочину або до певного виду злочинів:
– конкретна (реальна) слідча ситуація;
– типова;
2) за ступенем інформаційної визначеності:
– проста (сприятлива);
– складна (несприятлива);
3) за конфліктністю:
– конфліктна;
– безконфліктна;
4) залежно від етапу розслідування:
– слідчі ситуації початкового етапу розслідування;
– слідчі ситуації наступного етапу розслідування;
– слідчі ситуації заключного етапу розслідування.