Криміналістика – Сабадаш В. П. – Тема № 5. ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ
Тема № 5. ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ
1. Термін “криміналістична техніка” вживається у двох значеннях:
– як розділ криміналістики;
– як сукупність приладів, апаратів, інструментів, матеріалів, що застосовуються з метою вирішення криміналістичних завдань.
Криміналістична техніка як розділ криміналістики – це сукупність науково-теоретичних положень, на яких базується система технічних засобів та прийомів, що використовуються для виявлення, збирання, дослідження доказової інформації, що сприятиме ефективності розкриття та розслідування злочинів.
2. Основні галузі криміналістичної техніки:
– загальні положення криміналістичної техніки;
– криміналістичне слідознавство;
– криміналістична фотографія та відеозапис;
– криміналістичне зброєзнавство;
– криміналістичне вибухознавство;
– криміналістичне документознавство;
– криміналістичне дослідження людини за зовнішніми ознаками (габітологія);
– криміналістична фоноскопія;
– криміналістична одорологія;
– криміналістична реєстрація.
3. Техніко-криміналістичні засоби за галуззю наукового знання:
– загальні (запозичені з різних галузей науки і техніки та використовуються для вирішення криміналістичних задач);
– спеціальні (використовуються тільки криміналістикою – йодні трубки, магнітні пензлі та ін).
Техніко-криміналістичні засоби за цільовим призначенням:
– засоби для виявлення, фіксації та вилучення доказів (використовуються у ході проведення слідчих дій);
– засоби дослідження речових доказів (застосовуються при проведенні експертних досліджень).
Техніко-криміналістичні методи:
1) методи виявлення, фіксації, попереднього дослідження речових джерел інформації (польові методи);
2) методи вимірювання (органолептичні та інструментальні методи);
3) фотографічні методи;
4) фізичні методи;
5) хімічні методи;
6) біологічні методи;
7) мікроскопічні методи;
8) кібернетичні методи.
4. Здійснюючи діяльність із розкриття та розслідування злочинів, слідчий може використовувати:
– власне криміналістичні технічні засоби (наприклад, такі засоби освітлення, як ртутно-газорозрядні пристрої та спеціальні лампи);
– оптичні засоби (мікроскопи, лупи);
– засоби вимірювання (масштабні лінійки, складні метри, рулетки);
– засоби фіксації (фото – та відеотехніка).
Тема № 6. КРИМІНАЛІСТИЧНА ФОТОГРАФІЯ
1. Криміналістична фотографія – це система науково обгрунтованих способів та методів фотозйомки, що використовуються для збирання, фіксації та дослідження доказів під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
Використання фотозйомки підвищує ефективність роботи слідчого при розслідуванні злочинів будь-якої важкості, адже фотографування дозволяє більш точно зафіксувати об’єкт та дає більш-менш повне уявлення про зображення об’єкта. Застосування криміналістичної фотографії передбачено кримінально-процесуальним законодавством (ст. ст. 79, 191 КПК України).
2. Метод криміналістичної фотографії – це сукупність правил та рекомендацій щодо засобів фотографування, умов фотозйомки, обробки фотоматеріалів.
Методи криміналістичної фотографії:
– панорамний;
– вимірювальний;
– широкомасштабний;
– сигналетичний;
– репродукційний;
– макроскопічний;
– стереоскопічний.
3. Окремі прийоми фотографування:
1) орієнтуюча фотозйомка (фіксація об’єкта, ділянки разом із навколишньою обстановкою);
2) обзорна фотозйомка (фіксація об’єкта, ділянки без навколишньої обстановки);
3) вузлова фотозйомка (фіксація найбільш важливих об’єктів, ділянок, слідів злочину);
4) детальна фотозйомка.
4. Види фотозйомок:
1) за суб’єктом застосування:
– судово-слідча;
– оперативно-розшукова;
– експертна;
2) залежно від цілей та задач застосування фотографії:
– фіксуюча;
– дослідницька.