Home ⇒ 👍Історія західних політичних вчень - Романюк А. С ⇒ Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Актуальные проблемы социал-демократии. – М.: ИНИОН, 1991. – 209 с.

2. Алексеева Т. А. Современные политические теории / Т. А. Алексеева. – М.: РОССПЭН, 2000. – 270 с.

3. Ананьева Е. В. О современных путях реформизма, или о реформизме как современном пути. Опыт Великобритании / Е. В. Ананьева // Полис. – 2001. – № 5. – С. 163-173.

4. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки / Р. Арон. – К.: Либідь, 2004. – 204 с.

5. Бабенко С. С. Соціологія тендеру: навч.-метод, посіб. / С. С. Ба-бенко. – X.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – 44 с.

6. Бойцова О. Ю. Основные теоретико-методологические подходы в политической мысли XX века / О. Ю. Бойцова. – М.: Schola, 2001. – 209 с.

7. Введение в тендерные исследования: учеб. пособие / под ред. И. Жеребкиной. – X.: ХЦГИ; СПб: Алетейя, 2001. – 708 с. – (Серия “Гендерные исследования”).

8. Віперман В. Європейський фашизм / В. Віперман; пер. В. Швед, Р. Дізер. – К.: Дух і Літера, 2008. – 278 с.

9. Волкогонов Д. А. Триумф и трагедия: политический портрет И. В. Сталина: в 2 кн. / Д. А. Волкогонов. – М.: Новости, 1989. – Кн. 1. -301с.

10. Гаджиев К. С. Тоталитаризм как феномен XX века / К. С. Га-джиев // Вопр. философии. – 1992. – № 2. – С. 36-42.

11. Галеано Э. Вскрытые вены Латинской Америки / Э. Галеано. – М.: Прогресс, 1986. – 400 с.

12. Галкин А. А. Германский фашизм / А. А. Галкин. – М.: Наука, 1989. – 204 с.

13. Гелбрейт Дж. Жизнь в наше время / Дж. Гелбрейт. – М.: Прогресс, 1986. – 148 с.

14. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гелбрейт. – М.: Прогресс, 1969. – 308 с.

15. Гобсбаум Є. Від екстремізму. Коротка історія XX в. – К.: Альтернативи, 2001. – 543 с.

16. Грамши А. Избранные произведения / А. Грамши. – М.: Политиздат, 1980. – 506 с.

17. Грин Д. Объяснение политики с позиций теории рационального выбора: почему так мало удалось узнать? / Д. Грин, И. Шапиро // Современная сравнительная политология: хрестоматия. – М.: МОНФ, 1997. – С. 295-323.

18. Гелнер Е. Нації та націоналізм / Е. Гелнер // Націоналізм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 292-310.

19. Ден Сяопин. Основные вопросы современного Китая / Ден Сяопин. – М.: Политиздат, 1988. – 706 с.

20. Джилас М. Лицо тоталитаризма / М. Джилас. – М.: Новости, 1992. – 324 с.

21. Енциклопедія політичної думки / пер. з англ.; за ред. Н. Ли-сюк. – К.: Дух і Літера. – 2000. – 467 с.

22. Енциклопедія постмодернізму / за ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; пер. з англ. В. Шовкун; наук. ред. пер. О. Шевченко. – К.: Основи, 2003. – 503 с.

23. Еспозіто Д. Ісламська загроза: міф чи реальність? / Д. Еспозіто; пер. з англ. І. Саповського. – Л.: Кальварія, 2004. – 336 с.

24. Желев Желю. Фашизм: тоталитарное государство / Желю Же-лев. – М.: Новости, 1991. – 336 с.

25. Задорожнюк Э. Г. Социал-демократия в Центре Европы / Э. Г. За-дорожнюк. – М.: Academia, 2000. – 311 с.

26. Іван Павло II. Послання Папи Івана Павла II / Іван Павло II. – К.: Літопис, 2001. – 288 с.

27. Истон Д. Политическая наука в Соединенных Штатах: прошлое и настоящее / Д. Истон // Современная сравнительная политология: хрестоматия. – М.: МОНФ, 1997. – С. 9-30.

28. Каддафи Муаммар. Зеленая книга / Муаммар Каддафи. – М.: Междунар. отношения, 1989. – 150 с.

29. Кармазіна М. “Інститут” та “інституція”: проблема розрізнення понять / М. Кармазіна, О. Щербакова // Політ, менеджмент. – 2006. – № 4. – С. 10-19.

30. Кармазіна М. Політичні інститути: питання методології дослідження / М. Кармазіна // Іст. журн. – 2004. – № 12. – С. 3-8.

31. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс. – Петрозаводск: Петроном, 1993. – 308 с.

32. Клаус фон Байме. Політичні теорії сучасності / Клаус фон Бай-ме; пер. з нім. М. Култаєвої та М. Бойченка. – К.: Стилос, 2008. – 396 с. – (Серія “Сучасна гуманітарна бібліотека”).

33. Консерватизм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 1998. – 598 с.

34. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки / Б. Кухта. – Л.: Кальварія, 2008. – 558 с.

35. Кухта Б. Основи політичної науки: курс лекцій: у 2-х ч. / Б. Кухта, А. Романюк, М. Поліщук, Л. Старецька; за ред. Б. Кухти. – Ч. 1. З історії політичної думки: від стародавності до наших днів. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Л.: Кальварія, 1997. – 288 с.

36. Кухта Б. Хто є хто в європейській та американській політичній науці: малий політологічний словник / Б. Кухта, А. Романюк, М. Поліщук; за ред. Б. Кухти. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – Л.: Кальварія, 1997. – 288 с.

37. Лакер Б. История сионизма / В. Лакер; пер. с англ. А. Блейз, О. Блейз. – М.: КРОН-ПРЕСС, 2000. – 843 с.

38. Ленін Б. І. Військова програма пролетарської революції / В. І. Ленін // Повне зібр. творів. – Т. 30. – С. 125-136.

39. Ленін В. І. Держава і революція / В. І. Ленін // Повне зібр. творів. – Т. 33. – С. 245-352.

40. Ленін В. І. Економіка і політика в епоху диктатури пролетаріату / В. І. Ленін // Повне зібр. творів. – Т. 39. – С. 255-258.

41. Ленін В. І. Крах II Інтернаціоналу / В. І. Ленін // Повне зібр. творів. – Т. 26. – С. 205-209.

42. Ленін В. І. Про диктатуру пролетаріату / В. І. Ленін 11 Повне зібр. творів. – Т. 39. – С. 245-248.

43. Ленін В. І. Про лозунг Сполучених Штатів Європи / В. І. Ленін // Повне зібр. творів. – Т. 26. – С. 331-335.

44. Лібералізм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2002.

45. Мазер В. Адольф Гитлер / В. Мазер; пер. с нем. С. Э. Борич. – Мн.: Попурри, 2000. – 124 с.

46. Майер Т. Демократический социализм – социальная демократия / Т. Майер. – М.: Республика, 1993. – 174 с.

47. Маркузе Г. Одномерный человек / Г. Маркузе. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 368 с.

48. Мітчелл Д. Психоаналіз і фемінізм: радикальна переоцінка психоаналізу Фройда / Д. Мітчелл; пер. з англ. І. Добропас і Т. Шмі-гер. – Л.: Астролябія, 2004. – 480 с.

49. Націоналізм: антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000. – 872 с.

50. Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / под ред. В. Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – 640 с.

51. Перегудов С. П. Тони Блэр – архитектор нового лейборизма / С. П. Перегудов. – М.: ИНИОН, 1999. – 204 с.

52. Политическая наука в Западной Европе / под ред. Ханса-Дитера Клингемана; пер. с англ. М. Гурвица, А. Демчука и др.; под ред. Е. Б. Шестопал. – М.: Аспект-Пресс, 2009. – 487 с.

53. Політична наука. Словник: категорії, поняття і терміни / за ред. Б. Кухти. – Л.: Кальварія, 2003. – 498 с.

54. Программа Коммунистической партии Советского Союза. – М.: Правда, 1961. – 136 с.

55. Рассел Б. Історія західної філософії / Б. Рассел. – К.: Основи, 1995. – 759 с.

56. Романюк А. Новий інституціоналізм та поняття інституту в політичній науці / А. Романюк // Вісн. Львів, ун-ту. Сер. Філос. науки. – 2006. – Вип. 9. – С. 190-199.

57. Романюк А. Політична доктрина націоналізму / А. Романюк // Наук. вісн. Ужгород, ун-ту. Сер. Політологія. Філософія. – 2009. – Вип. 11. – С. 261-268.

58. Романюк А. Християнсько-демократичні партії країн Західної Європи як різновид консервативних партій / А. Романюк // Наук. вісн. Ужгород, ун-ту. Сер. Політологія. Філософія. – 2008. – Вип. 9. – С. 150-154.

59. Салмин А. М. Современная демократия: очерки становления и развития / А. М. Салмин – М.: Форум, 2009. – 384 с.

60. Себайн Джордж Г. Історія політичної думки / Г. Джордж Се-байн, Л. Томас Торсон; пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 838 с.

61. Смит Д. Муссолини / Д. Смит; пер. с англ. Л. А. Бабук. – М.: ИнтерДайджест, 1995. – 384 с. – (Серия “История в лицах. Диктаторы”).

62. Сталин И. В. Вопросы ленинизма / И. В. Сталин. – М.: Госпо-литиздат, 1947. – 651 с.

63. Теория и история феминизма: курс лекций / под ред. И. Жереб-киной. – X.: ХЦГИ; Ф-Пресс, 1996. – 387 с.

64. Троцкий Л. К истории русской революции / Л. Троцкий. – М.: Политиздат, 1990. – 360 с.

65. Фюре Ф. Минуле однієї ілюзії. Комуністична ідея у XX столітті / Ф. Фюре; пер. В. Каденко. – К.: Дух і Літера, 2007. – 810 с.

66. Цебелис Д. В защиту теории рационального выбора / Д. Цебе-лис // Современная сравнительная политология: хрестоматия. – М.: МОНФ, 1997. – С. 52-83.

67. Эвола ІО. Языческий империализм / Ю. Эвола. – М.: Арктогея, 1994. – 165 с.

68. Юраш А. Папа Іван Павло II / А. Юраш. – X.: Фоліо, 2005. -351 с.

69. A Companion to Contemporary Political Philosophy/ ed. by Robert E. Goodin &; Philip Pettit. – Oxford, 1995. – 679 p.

70. Calhoun C. Nationalism. – 2 edit. / C. Calhoun. – Buckingham: Open University Press, 2002. – 164 p.

71. Hey wood A. Political Ideologies. An Introduction. – 3-rd edit. / A. Heywood. – Palgrave Macmillan, 2003. – 353 p.

72. Encyklopedia Politologii / pod red. prof. M. Zmigorodzkiego. – T. 4. Mysl spoleczna і rychy polityczne wspolczesnego swiata. – Kantor Wydawniczy Zakamycze, 2000. – 396 s.

73. Macridis R. C. Contemporary Political Ideologies. Movements and Regimes. – 6-th edit. / R. C. Macridis. – Harper Collins Publishers, 1992.- 321 p.

74. Miner В. The Concise Conservative Encyclopedia. 200 of the Most Important Ideas, Individuals, Incitements and Institutions That Have Shaped the Movement / B. Miner. – Free Press Paperbacs, 1996. – 318 p.

75. Robertson D. The Routledge Dictionary of Politics. – 3 edit. / D. Robertson. – Routledge, London; New York, 2004. – 290 p.

76. Tokarczyk R. Wspolczesne doktryny polityczne. – Wydanie VIII / R. Tokarczyk. – Kantor Wydawniczy Zakamycze, 1998. – 582 s.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Історія політичних та економічних вчень – Любохинець Л. С. – СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Агапова И. И История экономической мысли: курс лекций / И. И. Агапова – М., 1998. – 248 с. 2. Азаркин Н. М. Всеобщая история юриспруденции: курс лекций / Н. М. Азаркин. – М: Юрист, 1994. – 132 с. 3. Андрусяк Т. Г. Історія політичних правових вчень / Т. Г. Андрусяк. – Львів: ЛНУ, 2001. […]...

  2. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 1.1. Класифікація політичних доктрин 1.1. Класифікація політичних доктрин 1.2. Основні етапи розвитку політичних доктрин у XX ст. 1.1. Класифікація політичних доктрин Існує багато підходів щодо класифікації політичних доктрин. Поширеним є поділ відповідно до історичного періоду, коли доктрину створили і вона набула суспільного визнання. Відповідно до цього підходу вирізняють доктрини доби античності, Середньовіччя, Нового часу, сучасності. Означений підхід передбачає охоплення […]...

  3. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Глава 1. КОНЦЕПТУАЛЬНА ЛОГІСТИКА РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНИХ ДОКТРИН У XX СТ 1.1. Класифікація політичних доктрин 1.2. Основні етапи розвитку політичних доктрин у XX ст. 1.1. Класифікація політичних доктрин Існує багато підходів щодо класифікації політичних доктрин. Поширеним є поділ відповідно до історичного періоду, коли доктрину створили і вона набула суспільного визнання. Відповідно до цього підходу вирізняють доктрини доби античності, Середньовіччя, Нового часу, сучасності. Означений підхід передбачає охоплення […]...

  4. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 1.2. Основні етапи розвитку політичних доктрин у XX ст Розгляд конкретних політичних доктрин передбачає певний рівень абстрагування від дії низки чинників. У їхній сукупності помітна роль належить контекстовому дискурсу, що твориться політичною наукою. Формують політичні доктрини не лише вчені, теоретики, але й політичні актори, які діють свідомо, позиція яких залежить від рівня розвитку політичної науки в певний момент, а не лише від різного рівня […]...

  5. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – ВСТУП У другій половині XIX ст. одночасно з розвитком політичної науки почала формуватися самостійна політикознавча дисципліна – історія політичних вчень. Спочатку її трактували як аналіз політичних концепцій таких мислителів, як Платон, Арістотель, Н. Макіавеллі, Дж. Локк, К. Маркс та ін. В їхній спадщині виокремлювали конструкції щодо розуміння сутності влади, держави та механізмів керівництва державою. Поступово перелік […]...

  6. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 4.6. Націоналізми етнічних груп Велика кількість етнічних груп у світі є носіями/представниками різноманітних за рівнем інституціоналізації націоналізмів. Ці групи досить часто асоціюються з національними меншинами, однак не можуть бути прирівняні до них. Позаяк поряд із справді меншинами (курди в Туреччині, албанці в Македонії тощо) існують етнічні групи, які складно кваліфікувати таким чином (фламандці в Бельгії, що становлять відносну більшість […]...

  7. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Глава 7. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ КОМУНІЗМУ 7.1. Ленінський етап розвитку комунізму 7.2. Етап сталінізму 7.3. Процес десталінізації та повернення до ортодоксії 7.4. Стагнація ортодоксального комунізму, розвиток радикалізму та початок декомунізації 7.5. Сучасний стан розвитку міжнародного комунізму Після смерті К. Маркса і Ф. Енгельса їхню теоретичну спадщину не лише продовжували тиражувати різні соціалістичні та робітничі організації, але вона стала основою для подальшого […]...

  8. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 8.4. Розвиток неомарксизму в XX ст Теоретична спадщина К. Маркса та Ф. Енгельса була надзвичайно масштабною і стосувалась широкого кола суспільних проблем. Тому поряд з ленінізмом і соціал-демократією, які позиціонували революційний та реформістський напрями робітничого руху й інтерпретації марксизму, в XX ст. сформувався своєрідний академічний напрям, не пов’язаний із революційно-реформістською практикою. Переважно це була спроба сучасного, на конкретний момент, прочитання марксизму […]...

  9. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 7.1. Ленінський етап розвитку комунізму Головні представники цього етапу – В. Ленін і Л. Троцький у Росії та К. Лібкнехт і Р. Люксембург у Німеччині. Ленін (Ульянов ) Володимир Ілліч (1870-1924) – теоретик марксизму, засновник партії більшовиків у Росії, один з організаторів Жовтневої соціалістичної революції та СРСР, керівник правлячої партії й уряду РСФСР і СРСР. Самобутнім внеском у марксистську теорію […]...

  10. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 9.4. Політичний популізм у європейських країнах На думку Пола Таггарта, в другій половині XX ст. популізм почав активно виявлятись у політичному житті європейських країн. Він виділив чотири головні чинники, які зумовили це явище. По-перше, формування “нового популізму” на “правому боці” політичної сцени. Виявом цього стала зацікавленість ідеологіями та діяльністю нових крайніх “правих” політичних партій, які сповідують антиіммігрантські настрої. По-друге, занепад у […]...

  11. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – ВИСНОВКИ Упродовж XX ст. відбувався активний процес формування та розвитку політичних доктрин, зумовлений дією багатьох чинників. Передусім на розвиток широкої палітри політичних доктрин вплинув процес становлення та вдосконалення представницької демократії. З одного боку, демократичні механізми та процедури створювали універсальну матрицю/алгоритм “приходу до влади” соціальних груп, особистостей, оскільки реалізація групових інтересів, цінностей найповніше реалізувалася з допомогою інститутів […]...

  12. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Запитання для самоконтролю Виникнення партій зелених багато дослідників пов’язують із розгортанням нових рухів протягом 60-70-х років минулого століття. Першу партію зелених було створено в 1973 р. у Сполученому Королівстві. В 1994 р. партія зелених виникла у Франції. Наприкінці 70-х – на початку 80-х років вони з’явилися в кожній європейській країні. Нині партії зелених працюють у понад 70 країнах […]...

  13. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 11.2. Міжнародні екологічні конференції Проблеми, порушені екологістами, спричинили потужний суспільний резонанс не лише серед громадськості, а й з-поміж політичних акторів. Досить швидко екологічна проблематика стала предметом внутрішньополітичних і міжнародних відносин. Першою конференцією під егідою ООН щодо навколишнього середовища була конференція 1972 р. у Стокгольмі (Швеція)*69. Конференція погодила 26 принципів щодо охорони навколишнього середовища та розвитку людства, план діяльності зі […]...

  14. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 10.1. Фемінізм “першої ХВИЛІ” 10.1. Фемінізм “першої хвилі” 10.2. Фемінізм “другої хвилі” 10.3. Фемінізм “третьої хвилі” Термін “фемінізм” походить від лат. femina – “жінка”. Означає рухи, доктрини й ідеології, які у своїй діяльності зосереджені на питаннях правової, політичної та суспільної рівності жінок з чоловіками. Термін вперше використали у XIX ст. як медичний; лише у XX ст. його почали застосовувати […]...

  15. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 4.2. Плюралізм націоналізмів у першій половині XX ст Націоналізм як рух та ідеологія набув значного поширення протягом XIX ст. Процес формування та подальшого розвитку націоналізмів характеризувався тяглістю, тобто безперервністю, і одночасно їм була притаманна риса перманентного розвитку. Якщо впродовж XIX ст. націоналізм трактували як один із різновидів революційної ідеології та руху, він був близьким до багатьох ідей лібералізму, то у XX ст. націоналізм […]...

  16. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 5.3. Суспільно-політична доктрина ісламізму Термін “іслам” у перекладі з арабської означає “віддати себе, підкоритися”. В контексті ісламу як конфесії йдеться про цілісне, безумовне та необмежене впокорення волі Божій. Синонімом слова “іслам” є “мусульманство”, що означає “визнання ісламу”. Іслам відрізняється від інших релігій світу тим, що в ньому, поряд з моральними та теологічними постулатами, чільне місце посідають норми правового характеру, […]...

  17. Політологія – Гелей С. Д., Рутар С. М. – Список використаної та рекомендованої літератури Бальцерович Л. Свобода і розвиток. Переклад з польської. – Краків: Знак, 1998. – 280 с Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995. Бурдьє П. Социология политики. – М., 1993. Гаврилишин О. Капіталізм для всіх чи капіталізм для обраних? Розбіжні шляхи посткомуністичних перетворень. – Пер. з англ. А. Іщенка. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, […]...

  18. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 9.2. Аграрний популізм Виникнення популізму дослідники пов’язують із формуванням і розвитком двох суспільно-політичних рухів: народництва у Росії та фермерського популізму в США наприкінці XIX ст. Попри суттєві конкретно-історичні особливості, в яких відбувалося їхнє зародження та розвиток, вони мали багато спільних характеристик. По-перше, це подібна ідеологія, спрямована проти володарюючої еліти; по-друге, трактування селян/фермерів як “правдивого”, не зіпсутого владою народу, […]...

  19. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 2.3. Неолібералізм Концептуальне оформлення положень неолібералізму розпочалося ще до Другої світової війни. Фактологічно його пов’язують з “Колоквіумом Ліпмана”, який відбувся в 1938 р. у Парижі. Колоквіум було присвячено дискусії з приводу виходу в світ праці У. Ліпмана “Добре суспільство” (1937). Учасники дискусії дійшли висновку, що найбільшою суспільною загрозою є посилення державного інтервенціоналізму в справи економіки власних країн. […]...

  20. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 7.2. Етап сталінізму Сталінізм за багатьма параметрами суттєво відрізнявся від ленінізму. Він став домінуючим напрямом у діяльності Комуністичної партії Радянського Союзу лише після остаточної монополізації Й. Сталіним партійної та державної влади, тобто в 1928-1953 pp. Враховуючи оцінки Л. Троцького, сталінізм трактують як теоретичну та практичну систему панування партійного апарату/бюрократії з допомогою терору та культу особи вождя. Такий напрям/концепція […]...

  21. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Глава 10. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ ФЕМІНІЗМУ 10.1. Фемінізм “першої хвилі” 10.2. Фемінізм “другої хвилі” 10.3. Фемінізм “третьої хвилі” Термін “фемінізм” походить від лат. femina – “жінка”. Означає рухи, доктрини й ідеології, які у своїй діяльності зосереджені на питаннях правової, політичної та суспільної рівності жінок з чоловіками. Термін вперше використали у XIX ст. як медичний; лише у XX ст. його почали застосовувати […]...

  22. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 6.3. Політична доктрина націонал-соціалізму в Німеччині Серед багатьох теоретиків націонал-соціалізму найбільший вплив на саму концепцію та рух мали, без сумніву, А. Гітлер та А. Розенберг. Адольф Гітлер (1889-1945) народився ум. Бранау в Австрії. Ходив до технічної школи у Лінці, згодом працював у Відні художником. Як доброволець брав участь у Першій світовій війні, був поранений і двічі нагороджений медалями. Поразка Німеччини глибоко […]...

  23. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 4.5. Антиколоніальний націоналізм Боротьба всіх без винятку народів колоніально залежних країн за своє визволення набувала рис націоналізму, що поєднував у собі одночасно боротьбу за незалежність і свободу. Однією з перших колоніально залежних країн, у якій розпочався розвиток націоналізму, стала Індія, де концептуальне оформлення націоналізму відбулося ще у 80-ті роки XIX ст. З-поміж постатей, які вплинули на розвиток індійського […]...

  24. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 4.4. Афроамериканський націоналізм Незважаючи на те, що Сполучені Штати Америки стали взірцем політичної нації в теорії та на практиці, це не відкидає того факту, що в них відбуваються процеси розвитку етнокультурної самобутності частини громадян. Значною мірою вони стосуються афроамериканців, тобто темношкірих громадян Америки, які в більш або менш далекому минулому прибули до Нового Світу з різних частин Африки. […]...

  25. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 7.5. Сучасний стан розвитку міжнародного комунізму Обрання в 1985 р. на посаду Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Сергійовича Горбачова (нар. 1931) призвело до запровадження в СРСР політики/програми перебудови, яка здійснювалася протягом 1985-1991 pp. Головні концептуальні положення М. Горбачов виклав у праці “Перебудова: нове мислення для нашої країни і всього світу” (1987). У внутрішній політиці перебудова сприяла за-початкуванню процесів модернізації економіки, зокрема […]...

  26. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Глава 4. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ НАЦІОНАЛІЗМУ 4.1. Спільні ідеї (положення) націоналізмів 4.2. Плюралізм націоналізмів у першій половині XX ст. 4.3. Політична доктрина сіонізму 4.4. Афроамериканський націоналізм 4.5. Антиколоніальний націоналізм 4.6. Націоналізми етнічних груп Термін “націоналізм” походить від лат. natio – “нація”, що стосується групи людей зі спільним походженням або місцем народження. Відповідно націоналізм – це суспільно-політичний феномен, який визнає націю головним […]...

  27. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 4.1. Спільні ідеї (положення) націоналізмів 4.1. Спільні ідеї (положення) націоналізмів 4.2. Плюралізм націоналізмів у першій половині XX ст. 4.3. Політична доктрина сіонізму 4.4. Афроамериканський націоналізм 4.5. Антиколоніальний націоналізм 4.6. Націоналізми етнічних груп Термін “націоналізм” походить від лат. natio – “нація”, що стосується групи людей зі спільним походженням або місцем народження. Відповідно націоналізм – це суспільно-політичний феномен, який визнає націю головним […]...

  28. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Глава 11. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ ЕКОЛОГІЗМУ 11.1. Розвиток доктрин екологізму науковцями, експертами 11.2. Міжнародні екологічні конференції 11.3. Партії зелених і екологічні громадські організації та ініціативи Політичні доктрини екологізму, на відміну від інших розглянутих нами доктрин, неоднозначні стосовно назви. Як синонімічні використовують терміни: “екологізм”, “зелені” та “енвайроменталізм”. Термін “екологізм” походить від поняття “екологія”, утвореного з двох грецьких слів: oikos – “середовище” та […]...

  29. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 5.2. Теологія визволення У 60-70-х роках XX ст. у багатьох країнах Латинської Америки серед священиків Римо-католицької церкви набув поширення рух, який отримав назву “теологія визволення”. Його концептуальні засади були сформульовані на II Конференції єпископів Латинської Америки CELAM*31), що відбулася в 1968 р. у Меделіні в “Маніфесті єпископів Третього світу”, який підписали понад 800 священиків з різних країн Латинської […]...

  30. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Глава 9. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ ПОПУЛІЗМУ 9.1. Загальна характеристика доктрини популізму та етапи її розвитку 9.2. Аграрний популізм 9.3. Економічний популізм у країнах Латинської Америки 9.4. Політичний популізм у європейських країнах 9.1. Загальна характеристика доктрини популізму та етапи її розвитку Термін “популізм” походить від лат. populus, що означає “народ”, і його використовують у більшості європейських мов. Цей термін далекий від однозначного […]...

  31. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 2.4. Розвиток лібералізму в 90-х роках XX ст Падіння комуністичних режимів у країнах Південної та Східної Європи, в СРСР у 1989-1991 pp. поклало край довготривалій конфронтації на теоретичному та ідеологічному рівнях між доктриною комунізму і лібералізму. Лібералізм став домінуючою політичною доктриною не лише серед традиційних демократичних країн, айв колишніх країнах реального соціалізму, поширювався на всіх континентах. Це дало підстави Френсісу Фукуямі (нар. 1952) […]...

  32. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 2.2. Соціальний лібералізм Боротьба робітничого руху за поліпшення свого економічного та соціального становища, активне поширення концептуальних положень марксизму в другій половині XIX ст. спричинили перетворення соціальних питань на головні питання, на які треба було дати відповідь більшості політичних доктрин/сил того часу. Актуальність такої відповіді була зумовлена ще й тим, що до початку XX ст. у більшості промислово розвинутих […]...

  33. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 11.3. Партії зелених і екологічні громадські організації та ініціативи Виникнення партій зелених багато дослідників пов’язують із розгортанням нових рухів протягом 60-70-х років минулого століття. Першу партію зелених було створено в 1973 р. у Сполученому Королівстві. В 1994 р. партія зелених виникла у Франції. Наприкінці 70-х – на початку 80-х років вони з’явилися в кожній європейській країні. Нині партії зелених працюють у понад 70 країнах […]...

  34. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 10.2. Фемінізм “другої хвилі” Відродження фемінізму відбулося в 60-ті роки XX ст. Цей етап вважають “другою хвилею” фемінізму*65, або неофемінізмом. Досить часто можна натрапити на ще одну характеристику – сучасний фемінізм. *65: {Термін “друга хвиля” фемінізму запровадила Марш Вайнман Лір для означення жіночих рухів у США, Сполученому Королівстві та деяких інших країнах Західної Європи наприкінці 60-х років XX ст.} […]...

  35. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 9.3. Економічний популізм у країнах Латинської Америки У країнах Латинської Америки популізм набув значного поширення в першій половині XX ст. Алан Кнайт визначив латиноамериканський популізм як “надкласовий політичний рух, який характеризується керівництвом харизматичного лідера, запровадженням моментної (ad hoc) реформістської політики та засудженням революції”*58. Це визначення не охоплює всіх головних особливостей, які привнесла практика функціонування популістичних рухів у країнах цього регіону. До спільних […]...

  36. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 3.3. Консерватизм другої половини XX ст Закінчення Другої світової війни ознаменувало крах не лише націонал-соціалістичної та фашистської систем, гостру критику реального соціалізму як тоталітарної формації, а й перемогу в більшості країн Європи засад ліберальної демократії. Щодо оцінки подальшого розвитку консерватизму в другій половині XX ст. існувала певна розбіжність, яка виявлялась у визначенні параметрів неоконсерватизму. Одночасно наявні два підходи. Згідно з першим […]...

  37. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Глава 8. ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЇ ТА НЕОМАРКСИЗМ 8.1. Розвиток політичної доктрини соціал-демократи у першій половині XX ст. 8.2. Розвиток демократичного соціалізму після Другої світової війни 8.3. Розвиток доктрини соціал-демократії наприкінці 80-х – на початку 90-х років XX ст. 8.4. Розвиток неомарксизму в XX ст. Термін “соціалізм” походить від латинських слів: sociare – “з’єднання, об’єднання людей” та socialis – “суспільний, пов’язаний з суспільством”. […]...

  38. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – Глава 5. КОНФЕСІЙНІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ 5.1. Суспільно-політична доктрина Римо-католицької церкви 5.2. Теологія визволення 5.3. Суспільно-політична доктрина ісламізму Протягом значного періоду, особливо в добу феодалізму, церква та світська влада були тісно пов’язаними, змагалися між собою за першість. У XIX ст. розпочався процес остаточного відходу церкви, передусім в європейських країнах, від тісної взаємодії з інститутами влади. Внаслідок цього у XX ст. ми […]...

  39. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 3.2. Консерватизм першої половини XX ст Для більшості європейських країн, у яких діяли політичні сили консервативного спрямування, характерна своєрідна інерція тенденцій і положень, що на концептуальному рівні були властиві аристократичному консерватизму другої половини XIX ст. Загальною ознакою значної частини цих політичних сил було тяжіння до сильної влади держави, суттєвого обмеження демократії на користь правлячої верхівки, заради встановлення та підтримки порядку і […]...

  40. Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – 6.2. Політична доктрина італійського фашизму Головними ідеологами італійського фашизму були Б. Муссоліні та Дж. Джентіле. Автором концепції фашизму традиційно вважають Беніто Муссоліні (1883-1945), який виклав її у статті “Доктрина фашизму”, що була підготована для “Італійської енциклопедії” й побачила світ у 1932 р. Муссоліні писав: “Фашизм не був породжений якимсь грунтовно розробленим вченням; він народився з бажанням діяти і від самого […]...

Історія західних політичних вчень – Романюк А. С. – СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
«
»