Гроші і кредит – Колодізєв О. М. – 6.2. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку
У сучасній та іноземній літературі немає загальноприйнятого підходу до визначення поняття валютного ринку, оскільки валютний ринок – складне економічне поняття. Для кращого розуміння суті валютного ринку в табл. 6.2 наведено різні визначення, що акцентують увагу на деяких його аспектах.
Таблиця 6.2. Визначення поняття “валютний ринок”
Джерело | Визначення валютного ринку |
1 | 2 |
Українська радянська енциклопедія 1978 р.*129 | Валютний ринок – це особлива сфера економічних відносин за капіталізму, пов’язаних із проведенням операцій з іноземною валютою і платіжними документами в іноземних валютах (чеками, векселями, телеграфними й поштовими переказами, акредитивами) |
Ф. С. Мишкін*130 | Дає описову характеристику валютного ринку. Більшість країн світу мають власні валюти: США – долар, Швейцарія – франк, Бразилія – крузейро, Індія – рупію. Торгівля між країнами викликає обмін різних валют (або, як кажуть, банківських депозитів, пойменованих у різних валютах) одна на одну |
Н. А. Міклошевська, А. В. Холопов*131 | Валютний ринок – це особливий ринок, на якому здійснюють обмін валюти однієї країни на валюти іншої за визначеним номінальним валютним курсом |
І. Н. Платонова*132 | Валютний ринок у широкому розумінні – це сфера економічних відносин, яка виявляється при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій з інвестування валютного капіталу. Саме на валютному ринку відбувається узгодження інтересів продавців і покупців валютних цінностей |
С. Я. Боринець*133 | Валютний ринок – це переважно міжбанківський ринок, адже саме в процесі міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземний валют |
С. В. Мочерний*134 | Валютний ринок – важлива сфера економічних відносин, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів). На ринку проводяться операції щодо зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму |
Банківсько-фінансово-правовий словник-довідник*135, фінансовий словник-довідник*136 | Валютний ринок – сфера економічних відносин між країнами, пов’язаних з операціями купівлі-продажу та обміну іноземних валют і використанням платіжних документів в іноземних валютах |
Словник з бізнесу із серії оксфордських довідників*137 | Валютний ринок – міжнародний ринок, на якому продають іноземні валюти |
М. І. Савлук*138 | Валютний ринок за своїм економічним змістом – сектор грошового ринку, на якому врівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта |
В. А. Ющенко, В. І. Міщенко*139 | Валютний ринок як економічна категорія відображає певну сукупність відносин щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, інших валютних цінностей, цінних паперів у іноземній валюті та руху іноземних капіталів. 3 практичного погляду під валютним ринком розуміють офіційні фінансові центри, в яких зосереджено здійснення валютних операцій |
О. І. Лаврушин*140 | Валютний ринок – відносини не тільки між банками, а й між їх клієнтами. Головна характерна риса валютного ринку полягає в тому, що тут грошові одиниці протидіють одна одній лише у вигляді записів на кореспондентських рахунках |
Є. В. Савельев*141 | Валютний ринок є, по-перше, особливим ринком, на якому продають шляхом обміну не матеріальні, а валютні цінності (грошові маси) різних країн; по-друге, цінами на ньому є номінальні валютні курси; по-третє, здійснення обмінних операцій на валютному ринку дає змогу проводити операції з обміну факторами виробництва, товарами і послугами; по-четверте, в організаційно-технічному аспекті валютні ринки складаються з його учасників і певної сукупності сучасних засобів збирання, передання й оброблення інформації, які поділені на національні та світовий валютні ринки |
Ю. В. Сенейко*142 | Валютний ринок – це особливий ринок, на якому діють учасники, що продають, купують і обмінюють такий специфічний товар, як валюту, де роль ціни виконує валютний курс |
*129: { Українська радянська енциклопедія : у 12 т. – К., 1978. – Т. 2. 542 с.}
*130: { Мииікін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Ф. С. Мишкін; пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин. – К.: Основи, 1998. – С. 561.}
*131: { Миклошевская Н. А. Международная экономика: учебник / Н. А. Миклошевская, А. В. Холопов. – М.: МГУ им. М. В. Ломоносова: Дело и Сервис, 1998. – 272 с.}
*132: { Валютный рынок и валютное регулирование: учеб. пособие / под ред. И. Н. Платоновой. – М.: БЕК, 1996. – 475 с.}
*133: { Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : підручник / С. Я. Боринець. – 4-те вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2004. – 409 с.}
*134: { Мочерний С. В. Економічний словник-довідник / С. В. Мочерний. – К. : Феміна, 1995. -367 с.}
*135: { Банківсько-фінансово-правовий словник-довідник / авт.-упоряд. Л. К. Воронова. – К.: А. С. К., 1998. – 288 с.}
*136: { Фінансовий словник-довідник / М. Я. Дем’яненко, Ю. Я. Лузан, П. Т. Савлук та ін.; за ред. М. Я. Дем’яненка. – К.: ІААН, 2003. – 555 с.}
*137: { Финансы: Оксфордский толковый словарь: Англо-русский. – М.: Весь Мир, 1997. – 496 с.}
*138: { Гроші та кредит: підручник / М. I. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.}
*139: { Ющенко В. А. Валютне регулювання : навч. посіб. / В. А. Ющенко, В. І. Міщенко. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 359 с.}
*140: { Банковское дело: учеб. для студ. вузов / под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 576 с.}
*141: { Савельев Є. B. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів : підруч. для магістрантів з міжнар. економіки і держ. служби / Є. В. Савельев. – Т. : Екон. думка, 2002. – 504 с.}
*142: { Сенейко Ю. В. Інфраструктура валютного ринку України / Ю. В. Сенейко // Регіональна економіка. – 2006. – № 4. – С. 199 – 206.}
Перелік визначень поняття “валютний ринок” можна продовжити, розкриваючи нові аспекти цього поняття. Аналіз та порівняння визначень, поданих у табл. 6.3, дають змогу стверджувати, що валютний ринок – це сукупність валютообмінних (конверсійних) та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються учасниками валютного ринку за відповідним ринковим курсом або ринковою процентною ставкою. Він тісно пов’язаний з інтернаціоналізацією ринку банківських операцій, створенням транснаціональних компаній та банків і диверсифікацією їхньої діяльності, міграцією капіталу між країнами у пошуках надприбутків, зростанням обсягів спекулятивних валютних операцій. На сучасних валютних ринках на одну комерційну угоду припадає близько шести спекулятивних.
Валютний ринок варто розглядати з таких позицій (рис 6.9).
Валютний ринок має всі атрибути звичайного ринку: об’єкти і суб’єкти (рис. 6.10), попит і пропозицію, ціну, особливу інфраструктуру та комунікації тощо.
Об’єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні – для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту, та національні – для нерезидентів, коли вони купують чи продають їх за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно здійснюють операції обох цих видів, то об’єктом купівлі-продажу є національні та іноземні валютні цінності.
Рис. 6.9. Сутність валютного ринку з різних позицій
Рис. 6.10. Суб’єкти та об’єкти валютного ринку
Суб’єктами валютного ринку можуть бути будь-які економічні агенти (юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти) та посередники, насамперед банки, брокерські компанії, валютні біржі, які “зводять” продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу.
Резидентами валютного ринку є:
А) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;
Б) юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з розташуванням на території України, які провадять свою діяльність на підставі законів України;
В) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не ведуть підприємницької діяльності.
Нерезидентами валютного ринку вважаються:
А) фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
Б) юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з постійним місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності за участю юридичних осіб і інших суб’єктів підприємницької діяльності України;
В) розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
“Зведенням” покупців і продавців валюти займаються брокерські контори, які мають потрібну інформацію, пропонують консультаційні послуги і прогнозні оцінки. їх послугами користуються комерційні банки, фірми, орієнтовані на зовнішній ринок, приватні особи. Ареною валютних операцій може бути біржа. Учасником біржових ігор буває і центральний банк, який здійснює операції з підтримки національної валюти. Валютний ринок є офіційним фінансовим центром, де зосереджується купівля-продаж валют і цінних паперів у валюті на основі попиту та пропозиції на них.
Валютні ринки можна класифікувати за ознаками (табл. 6.3).
Таблиця 6.3. Класифікація валютних ринків
Ознаки | Тип ринку |
Сфера розподілу | Міжнародний валютний ринок. Внутрішній валютний ринок. Світові регіональні ринки. Внутрішні регіональні ринки |
Ступінь організованості | Біржовий. Позабіржовий |
Характер операцій | Ринок конверсійних операцій. Ринок депозитно-кредитних операцій |
Види конверсійних операцій | Ринок ф’ючерсів. Ринок опціонів |
Види валютних курсів | 3 одним режимом. 3 подвійним режимом |
Валютні обмеження | Вільний. Регульований |
На регіональних валютних ринках здійснюються операції з певним колом конвертованих валют, наприклад, з кувейтським динаром тощо. Регіональні валютні ринки за характером операцій не відрізняються один від одного. Сьогодні є такі регіональні ринки: європейський – із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; азіатський – із центрами в Токіо, Гонконзі, Сінгапурі; американський – із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)