Фінансовий менеджмент – Крамаренко Г. О. – 2.4. Методи внутрішнього фінансового контролю
Фінансам як економічній категорії внутрішньо властива контрольна функція, тобто об’єктивна спроможність створювати певні наслідки в економіці при їх суб’єктивній організації. Держава в інтересах суспільства не вправі допустити стихійного розвитку цього процесу. Тому на практиці контрольна функція фінансів реалізується у формі фінансового контролю.
Фінансовий контроль – це цілеспрямована діяльність уповноважених органів щодо забезпечення виконання суб’єктами господарювання встановлених форм і методів реалізації фінансових відносин, аналізу їхньої ефективності і розробки пропозицій стосовно їх удосконалення.
Метою фінансового контролю є сприяння формуванню науково обгрунтованої фінансової політики підприємства, ефективного механізму господарювання.
Фінансовий контроль є одним з функціональних елементів управління фінансами підприємства. Він тісно пов’язаний і здійснюється одночасно з іншими елементами управління, такими як фінансове планування, оперативне управління фінансами. За допомогою фінансового контролю перевіряється виконання фінансових планів, організація фінансово-господарської діяльності підприємства. З іншого боку, результати фінансового контролю використовуються у фінансовому плануванні, в оперативному управлінні.
Результатом фінансовою контролю є виявлення різних відхилень, пов’язаних з виробничо-економічною життєдіяльністю підприємства. Прикладами зазначених факторів можуть бути: самоліквідація підприємств, уповільнення реалізації деяких видів товарів і т. д. Ці фактори свідчать про неефективність форм і методів господарювання і сигналізують про необхідність їх зміни.
Фінансовий контроль на рівні окремих підприємств, організацій, установ усіх форм власності – це контроль на мікрорівні. Завданнями фінансового контролю на рівні підприємства є:
– забезпечення дотримання підприємствами чинного законодавства у сфері фінансів;
– забезпечення своєчасності і повноти виконання суб’єктами господарювання фінансових зобов’язань перед бюджетом;
– виявлення внутрішньовиробничих резервів зростання фінансових ресурсів;
– сприяння раціональному витрачанню всіх видів ресурсів, правильному веденню бухгалтерського обліку, складанню звітності і т. д.
Фінансовий контроль на рівні підприємств має дві форми:
– контроль за зміною фінансових показників, станом платежів і розрахунків;
– контроль за реалізацією стратегії фінансування.
Контрольна функція виявляється в тому, що фінансова служба підприємства встановлює ступінь відповідності одержуваних доходів, структури грошових фондів накресленим планам щодо розширенню обсягів виробництва і продажів; коригує невідповідність між доходами і витратами у використанні не тільки коштів, але й матеріальних ресурсів.
Об’єктом контролю на даному рівні є фінансово-господарська діяльність підприємств. Предмет контролю – фінансові показники (прибуток, доходи, собівартість, відрахування, податки тощо). Фінансовий контроль здійснюється економічними службами підприємства, фахівцями з відповідного напрямку. Для визначених вище цілей залучаються також незалежні аудиторські організації.
Фінансовий контроль проводиться за такими основними напрямками:
– контроль за надходженням виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);
– контроль за рівнем самофінансування, прибутковості і рентабельності;
– контроль за правильним і своєчасним перерахуванням коштів у грошові фонди з усіх установлених джерел фінансування;
– контроль за дотриманням заданої структури грошових фондів з урахуванням потреб виробничого і соціального розвитку;
– контроль за цілеспрямованим і ефективним використанням фінансових ресурсів.
Для реалізації контрольної функції підприємством розробляються нормативи, що визначають розміри грошових фондів і джерела їх фінансування. Мова йде про нормативи для внутрішнього використання, у тому числі регулювання фінансових взаємовідносин із структурними підрозділами і філіями.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)