Фінанси підприємств – Aзаренкова Г. М. – Строки сплати податку

Згідно з Законом “Про внесення змін в Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” (1997 р.) обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат виробництва й обігу, а також нарахованих амортизаційних відрахувань.

Характеристику складових оподаткування прибутку підприємств подано на рис. 5.2.

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Визначаючи валовий дохід, враховують:

– загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску й остаточного погашення);

– доходи від здійснення банківських операцій, страхових та інших операцій, пов’язаних з наданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами;

– доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, від здійснення операцій лізингу;

– доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;

– доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій; сум страхового резерву, використаного не за призначенням, вартості матеріальних цінностей, переданих платникові податку згідно з договорами зберігання і використання ним у власному виробничому і господарському обороті; сум отриманих штрафів, неустойки, пені; сум державного мита, раніше сплаченого і поверненого за рішенням суду; сум безповоротної фінансової допомоги;

– суму перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об’єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів.

Фінанси підприємств   Aзаренкова Г. М.   Строки сплати податку

У суму валового доходу не включають суми акцизного збору та податку на додану вартість, отримані підприємством у ціні товару; суми коштів або вартість майна, отримані платником податку з рішення суду як компенсація його витрат (збитків), або як отримані у вигляді прямих інвестицій (реінвестицій) у корпоративні права; суми надмірно сплачених податків, зборів, повернених платникові податку з бюджету, якщо вони не були включені до складу валових витрат та інші, передбачені Законом.

До складу валових витрат входять:

– суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду і пов’язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції та охороною праці, тобто матеріальні витрати та витрати на оплату праці;

– витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення основних фондів у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року;

– суми перевищення балансової вартості запасів покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві, готової продукції на початок звітного кварталу над їх балансовою вартістю на кінець того самого кварталу;

– суми плати за землю, податку з власників транспортних засобів, внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів;

– суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій (не більше 5 % і не менше 2 % оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду);

– суми коштів, внесених у страхові резерви;

– суми безнадійної заборгованості, щодо яких минув строк позивної давності.

До складу валових витрат дозволяється також включати такі витрати:

– на гарантійний ремонт;

– на винахідництво;

– на придбання науково-технічної літератури;

– на проведення передпродажних і рекламних заходів;

– на придбання ліцензій;

– на придбання спецодягу;

– на відрядження;

– на експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури тощо. Правилами ведення податкового обліку передбачено, що дату

Збільшення валових витрат і валового доходу визначають за методом “першої події”.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважають дату, котра припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

– або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника;

– або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт.

Дата збільшення валового доходу – дата, що збігається із податковим періодом, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

– або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку для оплати товарів (робіт, послуг), які можна продавати, у разі їх продажу за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, у разі її браку – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

– або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів послуг платником податку.

Датою збільшення валового доходу, якщо здійснюють бартерні (товарообмінні) операції, вважають будь-яку з подій, що сталася раніше:

– або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку;

– або дата оприбуткування товарів для послуг – дата фактичного одержання результатів робіт (послуг) платником податку.

Визначення валових витрат виробництва й обігу, особливостей їх формування дає змогу зробити висновок, що за складом і обсягом вони перевищують витрати, які підприємство включає в собівартість, що зменшує суму оподаткованого прибутку. Це досягається шляхом віднесення до складу валових витрат сплачених податків за землю та з власників транспортних засобів; використання прибутку на благодійну діяльність; використання прибутку на фінансування соціальної інфраструктури підприємств. Зменшення оподаткованого прибутку також досягається внаслідок збільшення суми амортизаційних відрахувань, які виключаються зі скоригованого валового доходу.

Ставки оподаткування прибутку

– основну ставку встановлено в розмірі 25 % до об’єкта оподаткування;

– за оподаткування страхової діяльності – 3 %;

– від реалізації інноваційного продукту – 50 % основної діючої ставки;

– суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів – 6 %.

Платники податку подають податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

А) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Б) календарному кварталу або календарному півріччю – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Строки сплати податку

Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Законом для подання податкової декларації.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених законодавче.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Фінанси підприємств – Aзаренкова Г. М. – Строки сплати податку