Фінанси, гроші та кредит – Коваленко Д. І. – 9.2. Функції центральних банків
Основні функції, що здійснюються всіма без винятку центральними банками, поділяються на регулювальні, контрольні та обслуговувальні. До регулювальних функцій відносять:
– управління сукупним грошовим оборотом;
– регулювання грошово-кредитної сфери;
– регулювання попиту та пропозиції на кредит. Під контрольними функціями розуміють:
– здійснення контролю за функціонуванням кредитно-банківської системи;
– проведення валютного контролю. Обслуговувальні функції здійснюються в разі:
– організації платіжно-розрахункових відносин комерційних банків;
– кредитування банківських установ та уряду;
– виконання центральним банком ролі фінансового агента уряду. Розглянемо ці функції більш детально.
Регулювальна функція, яка притаманна всім без винятку центральним банкам, включає розроблення та проведення грошово-кредитної політики, яка включає в себе:
– визначення напрямів розвитку грошово-кредитної політики;
– вибір основних інструментів грошово-кредитної політики;
– створення та впровадження статистичної бази даних по грошовій масі, кредитах та заощадженнях;
– проведення аналізу і досліджень з проблем економіки та грошово-кредитної сфери даної країни або інших держав, які створюють основу грошово-кредитної політики;
– складання грошових програм та контроль за їхнім виконанням.
Не менш важливою регулювальною функцією центрального банку є регулювання попиту та пропозиції на кредит та іноземну валюту, що здійснюється за допомогою проведення інтервенцій на грошовому та валютному ринках. З метою кредитної експансії центральні банки застосовують заходи щодо зниження рівня ліквідності кредитно-банківських інститутів, а при кредитній експансії застосовують протилежні дії. Аналогічне значення мають валютні інтервенції.
Контроль за функціонуванням кредитно-банківської системи – одна з основних функцій центральною банку, яка зумовлена необхідністю підтримати стабільність цієї системи, оскільки довіра до національної грошової одиниці допускає наявність стійких та ефективно працюючих кредитно-банківських інститутів.
Не менш важливою контрольною функцією центрального банку є здійснення валютного контролю та валютного регулювання.
Забезпечення безперебійного функціонування системи готівкових та безготівкових розрахунків – одна з обслуговувальних функцій центрального банку.
Першочергово діяльність центрального банку в цій сфері обмежувалась випуском в обіг паперово-грошових знаків. Грошова емісія і зараз є основою діяльності всіх центральних банків. У подальшому в міру розвитку безготівкових розрахунків центральний банк почав виступати в ролі організатора і учасника платіжно-розрахункових відносин.
За допомогою кредитування уряду центральні банки здійснюють фінансування державного боргу та дефіциту державного бюджету. Це особливо широко використовується в країнах, що розвиваються, де позики центрального банку уряду становлять значну частину їхніх активів. І навпаки, розвинуті держави уникають подібної практики. У зв’язку з цим така функція належить не до основних, а до додаткових.
Ще одна обслуговувальна функція центрального банку – здійснення ним ролі фінансового агента уряду, тобто ведення урядових рахунків та управління активами різних урядових відомств. У деяких країнах, наприклад у США, центральні банки здійснюють цю функцію разом з комерційними банками. В інших державах, наприклад в Італії, центральний банк є практично бухгалтером урядових установ.
Додаткові функції центрального банку не пов’язані безпосередньо з його головним завданням (збереженням стабільності національної грошової одиниці), але сприяють його реалізації. До цих функцій відносять: керування державним боргом, проведення аналітичних розслідувань та ведення статистичної бази даних, виготовлення банкнот тощо.
Функції проведення аналітичних та статистичних досліджень за своїм характером можуть бути досить неоднаковими та нерівнозначними в центральних банках різних країн. Аналіз у сфері грошово-кредитної та валютної політики в основному грунтується на даних платіжних балансів. У деяких країнах (Бельгії, Німеччині, Франції, Нідерландах, Японії) це зумовлено делегуванням центральному банку функції збору та аналізу такого роду даних.
Завдання всіх центральних банків – випуск в обіг банкнот та забезпечення їхньої циркуляції на території країни. При цьому лише деякі центральні банки (Італії, Великобританії, Бельгії, Іспанії) мають спеціальні структурні підрозділи з випуску банкнот.
Таким чином, центральні банки – це органи державного регулювання економіки, яким надано монопольне право випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту, валютного курсу, зберігання золотовалютних резервів. Центральний банк є “банком банків”, фінансовим агентом уряду при обслуговуванні державного бюджету.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)