Загадка – це радше метафоричний вислів розповідного або питального характеру. Такий вислів передбачає зацікавленість і допитливість у тих, хто його розгадує. Особливою популярністю користувались загадки у греків. Найвідомішою стала загадка, яку Едіпу задав Сфінкс:
Загадка – це радше метафоричний вислів розповідного або питального характеру. Такий вислів передбачає зацікавленість і допитливість у тих, хто його розгадує. Особливою популярністю користувались загадки у греків. Найвідомішою стала загадка, яку Едіпу задав Сфінкс:
До найпоширенішого жанру усної народно-оповідальної творчості належить казка. Народна педагогіка розглядає казки як необхідну умову національного виховання, морально-естетичного розвитку і соціалізації дітей. У казці динамізм сюжету, художня вигадка і розважальність становлять органічну цілісність, а
До найпоширенішого жанру усної народно-оповідальної творчості належить казка. Народна педагогіка розглядає казки як необхідну умову національного виховання, морально-естетичного розвитку і соціалізації дітей. У казці динамізм сюжету, художня вигадка і розважальність становлять органічну цілісність, а
До найпоширенішого жанру усної народно-оповідальної творчості належить казка. Народна педагогіка розглядає казки як необхідну умову національного виховання, морально-естетичного розвитку і соціалізації дітей. У казці динамізм сюжету, художня вигадка і розважальність становлять органічну цілісність, а
Непересічний внесок у наукове дослідження казки зробив М. Грушевський. Вчений грунтовно проаналізував міфологічну, міграційну, історичну, антропологічну теорії у світовому та європейському казкознавстві, їх побутування в Україні (Грушевський, 1993, с. 330-368). Відповідно до новішої української
Для казок різних народів світу властива подібність ідей, тем, сюжетів, образів. Більшість казкових мотивів популярна у світовому, загальнослов’янському й українському фольклорі, що доказує спільність відповідного жанру багатьох народів. Із виникненням порівняльно-історичного методу в українському
Духовну пам’ять поколінь суттєво збагачує народне мистецтво, яке становить невід’ємну складову національної культури. Воно поєднує різні галузі культового, ужиткового, образотворчого мистецтва, тобто виробництво художніх предметів, речей для задоволення культових потреб, естетичного оздоблення народного побуту,
Духовну пам’ять поколінь суттєво збагачує народне мистецтво, яке становить невід’ємну складову національної культури. Воно поєднує різні галузі культового, ужиткового, образотворчого мистецтва, тобто виробництво художніх предметів, речей для задоволення культових потреб, естетичного оздоблення народного побуту,
Духовну пам’ять поколінь суттєво збагачує народне мистецтво, яке становить невід’ємну складову національної культури. Воно поєднує різні галузі культового, ужиткового, образотворчого мистецтва, тобто виробництво художніх предметів, речей для задоволення культових потреб, естетичного оздоблення народного побуту,
Окремі орнаментальні мотиви (елементи) або їх комплекси мистецтво запозичує з різних галузей: геометрії, флори і фауни; деякі мотиви підказані окресленнями людського тіла чи предметів довкілля. Ймовірно, такі орнаментальні мотиви закономірно виникають у різних країнах.
Орнаментальність (лат. ornamentum – спорядження, обладнання) – естетична якість форми. Декоративність (лат. decor – чудовий, видатний) – художня якість форми. Декоративність засвідчує усталеність стилю митця, продуктивне осмислення історико-культурного досвіду і вироблення особистісного художнього бачення.
Орнаментальність (лат. ornamentum – спорядження, обладнання) – естетична якість форми. Декоративність (лат. decor – чудовий, видатний) – художня якість форми. Декоративність засвідчує усталеність стилю митця, продуктивне осмислення історико-культурного досвіду і вироблення особистісного художнього бачення.
Орнаментальність (лат. ornamentum – спорядження, обладнання) – естетична якість форми. Декоративність (лат. decor – чудовий, видатний) – художня якість форми. Декоративність засвідчує усталеність стилю митця, продуктивне осмислення історико-культурного досвіду і вироблення особистісного художнього бачення.
Глибока духовність вирізняє давнє українське народне малярство. Найпоширенішим сюжетом народних картин був “Козак Мамай” (“Козак бандурист”). Дослідники вважають, що Мамай – половецько-татарське ім’я; відомо, що мамая-ми називали давніх ідолів, яких встановлювали на вершинах курганів.
Глибока духовність вирізняє давнє українське народне малярство. Найпоширенішим сюжетом народних картин був “Козак Мамай” (“Козак бандурист”). Дослідники вважають, що Мамай – половецько-татарське ім’я; відомо, що мамая-ми називали давніх ідолів, яких встановлювали на вершинах курганів.
Найпоширеніший вид народного мистецтва, де використовується орнамент, – вишивка (свити, очіпки, хустки, рушники, передусім сорочки). Мистецтво вишивки притаманне майже кожній українській родині. Вміння вишивати традиційно передається від покоління до покоління. Мистецтву вишивки дівчинку навчали
Вишивкою здавна прикрашали одяг. Ймовірно, перша згадка про стилізований геометричний орнамент в оздобленні сорочки пов’язана з ювелірними виробами VI-VII ст. Йдеться про так званий Мартинівський скарб, який виявлено 1909 р. на березі річки Рось,
До поширених видів декоративно-ужиткового мистецтва східних слов’ян належить писанкарство. Образ світового яйця відомий у багатьох міфопоетичних традиціях: ведійській, єгипетській, китайській, фінській та ін. Від X-XII ст. відомі керамічні писанки з Києва, Галича, Чернігова, Волині.
Писанки здавна становлять примітну групу дитячих іграшок. Писанки-іграшки сприяють вихованню у дітей почуття прекрасного. Першими іграшками були переважно копії предметів побуту і праці хліборобів. Такі іграшки розвивали у дітей навички духовно-практичного освоєння дійсності. За
3.1. Витоки народної обрядовості 3.2. Весілля 3.3. Народний 3.4. Поховання 3.1. Витоки народної обрядовості Поняття “обрядовість”. Обряди функціонують як форма активного усвідомлення важливих подій суспільного, колективного або особистого характеру. Обрядовість розкриває внутрішній зміст подій,
3.1. Витоки народної обрядовості 3.2. Весілля 3.3. Народний 3.4. Поховання 3.1. Витоки народної обрядовості Поняття “обрядовість”. Обряди функціонують як форма активного усвідомлення важливих подій суспільного, колективного або особистого характеру. Обрядовість розкриває внутрішній зміст подій,
3.1. Витоки народної обрядовості 3.2. Весілля 3.3. Народний 3.4. Поховання 3.1. Витоки народної обрядовості Поняття “обрядовість”. Обряди функціонують як форма активного усвідомлення важливих подій суспільного, колективного або особистого характеру. Обрядовість розкриває внутрішній зміст подій,
3.1. Витоки народної обрядовості 3.2. Весілля 3.3. Народний 3.4. Поховання 3.1. Витоки народної обрядовості Поняття “обрядовість”. Обряди функціонують як форма активного усвідомлення важливих подій суспільного, колективного або особистого характеру. Обрядовість розкриває внутрішній зміст подій,
Певні функції виконували давньослов’янські волхви-жерці. Наприклад, “хмарогонителі” впливали на “погоду”, “чародії” здійснювали магічні дії з водою за допомогою спеціального посуду – “чари”, “потворники” (знахарі) займалися своєю сферою діяльності. Окремо діяли так звані кощунники –
Певні функції виконували давньослов’янські волхви-жерці. Наприклад, “хмарогонителі” впливали на “погоду”, “чародії” здійснювали магічні дії з водою за допомогою спеціального посуду – “чари”, “потворники” (знахарі) займалися своєю сферою діяльності. Окремо діяли так звані кощунники –
З-поміж слов’янських божеств Род вважається особливо загадковим. Культ Рода у дослідженнях слов’янського язичництва часто замовчувався або зображувався як охоронець сім’ї, на зразок домашнього божка-домового, “лизуна” (для якого біля печі ставили блюдечко з молоком). Натомість
З-поміж слов’янських божеств Род вважається особливо загадковим. Культ Рода у дослідженнях слов’янського язичництва часто замовчувався або зображувався як охоронець сім’ї, на зразок домашнього божка-домового, “лизуна” (для якого біля печі ставили блюдечко з молоком). Натомість
Цікаве тлумачення композиції Збруцького ідола запропонував В. Рибаков. На його думку, тут зображено, принаймні, чотири давньослов’янські божества: Мокош, Перун, Лада, Дажбог. У центрі, на головній лицьовій стороні чотиригранного ідола, зображена Мокош – “Мати врожаю”
Цікаве тлумачення композиції Збруцького ідола запропонував В. Рибаков. На його думку, тут зображено, принаймні, чотири давньослов’янські божества: Мокош, Перун, Лада, Дажбог. У центрі, на головній лицьовій стороні чотиригранного ідола, зображена Мокош – “Мати врожаю”
У нелегких соціальних умовах тієї далекої доби Традиції величання ставали втіленням мудрості народу, яскравою формою передання нащадкам соціального і духовного досвіду. Різноманітні мотиви (дружинні та весільні) зосереджували увагу на старших дітях: синові-жениху і доньці-відданиці;
Вертепна вистава виразно поділяється на дві частини: релігійну та світську (трагічну і комічну). Це виявляє зв’язок з колишньою академічною виставою, що складалася з серйозної частини й інтермедій. Розігрувалась вертепна вистава у гарно оздобленому з
Вертепна вистава виразно поділяється на дві частини: релігійну та світську (трагічну і комічну). Це виявляє зв’язок з колишньою академічною виставою, що складалася з серйозної частини й інтермедій. Розігрувалась вертепна вистава у гарно оздобленому з
Найважливіші великодні символи – паска і фарбовані яйця-“писанки”. Освячені в церкві, вони набували магічного значення. У перший день святкування належало бути вдома, пригощатися в родинному колі. Другого дня служили молебні по домівках. Гостювали у
Ритуальні вогнища у дні весняного рівнодення і літнього сонцестояння характерні для всіх європейських народів, що засвідчує укоріненість цього загального індоєвропейського елемента обрядовості. Своєрідні елементи театралізації характеризують свято Купала. Це одне з найпоширеніших народних свят
Ритуальні вогнища у дні весняного рівнодення і літнього сонцестояння характерні для всіх європейських народів, що засвідчує укоріненість цього загального індоєвропейського елемента обрядовості. Своєрідні елементи театралізації характеризують свято Купала. Це одне з найпоширеніших народних свят
Правові засади і норми регулювання шлюбних відносин в Русі-Україні. Весільна обрядовість – органічна складова частина системи родинно-господарського життя. У слов’ян, як і в інших народів, шлюбні відносини регулювались за допомогою права. Спочатку було право
Правові засади і норми регулювання шлюбних відносин в Русі-Україні. Весільна обрядовість – органічна складова частина системи родинно-господарського життя. У слов’ян, як і в інших народів, шлюбні відносини регулювались за допомогою права. Спочатку було право
Українська весільна обрядовість – це неперевершена драматична дія чи навіть “літургія” (Ф. Вовк). Весільна обрядовість вміщує сватання, заручини, весілля (з властивими для кожного періоду обрядовими мотивами і діями). Відповідні підготовчі церемонії відбуваються у домі
Обрядовість пов’язана з народинами і сягає глибин міфологічного світобачення. Ідея “зерна родючості”, світосприйняття та пластика трипільців. Ідея зерна, насіння як початок нового життя просякає трипільську пластику середнього і пізнього періодів. Тодішні жіночі фігурки (на
Обрядовість пов’язана з народинами і сягає глибин міфологічного світобачення. Ідея “зерна родючості”, світосприйняття та пластика трипільців. Ідея зерна, насіння як початок нового життя просякає трипільську пластику середнього і пізнього періодів. Тодішні жіночі фігурки (на
Обрядовість пов’язана з народинами і сягає глибин міфологічного світобачення. Ідея “зерна родючості”, світосприйняття та пластика трипільців. Ідея зерна, насіння як початок нового життя просякає трипільську пластику середнього і пізнього періодів. Тодішні жіночі фігурки (на
В українській родильній обрядовості традиційно побутують давні вірування і символіка, яким надається магічний смисл. Родильну обрядовість зазвичай супроводжували різні магічні дії, покликані охороняти від нечистої сили породіллю і дитину. Магічного значення надавалося металевим предметам.
Необхідними передумовами народження здорової дитини є здоровий спосіб життя батьків, передусім вагітної жінки, а головне – психологічно-позитивне очікування поповнення сім’ї. Сучасна складна соціально-економічна ситуація в Україні викликає тривогу щодо медико-біологічних аспектів здоров’я населення. Значну
Необхідними передумовами народження здорової дитини є здоровий спосіб життя батьків, передусім вагітної жінки, а головне – психологічно-позитивне очікування поповнення сім’ї. Сучасна складна соціально-економічна ситуація в Україні викликає тривогу щодо медико-біологічних аспектів здоров’я населення. Значну
На сучасному етапі в різних країнах світу і на різних рівнях все більше усвідомлюється шкідливість куріння. Наприклад, з 2004 р. Ірландія, Італія, Мальта, Швейцарія законодавчо повністю заборонили куріння в місцях громадського перебування. У Шотландії
Набуло поширення і таке явище, як “Сурогатне материнство“, коли народження дитини визначається контрактом, на замовлення бездітного подружжя, а інколи – із метою продажу немовлят. Практика сурогатного материнства виявляє складні правові й етико-моральні проблеми. Відомий
“Сімейний кодекс України” (2004) законодавчо забезпечує права дитини на належне батьківське виховання (ст. 152); визначає підстави позбавлення і поновлення батьківських прав (ст. 164-170); захищає права матері та дитини, зокрема права й обов’язки неповнолітніх батьків
У традиціях роду все взаємопов’язано: людина і природа, життя і смерть. Поховання – це звичаї, пов’язані з різними способами й обрядами захоронення. Символіка “світового дерева” у контексті міфологічної моделі світу. У слов’ян, як і
У традиціях роду все взаємопов’язано: людина і природа, життя і смерть. Поховання – це звичаї, пов’язані з різними способами й обрядами захоронення. Символіка “світового дерева” у контексті міфологічної моделі світу. У слов’ян, як і