Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Символіка орнаментації та кольорів писанки
До поширених видів декоративно-ужиткового мистецтва східних слов’ян належить писанкарство.
Образ світового яйця відомий у багатьох міфопоетичних традиціях: ведійській, єгипетській, китайській, фінській та ін. Від X-XII ст. відомі керамічні писанки з Києва, Галича, Чернігова, Волині.
Розписи українських писанок містять рослинні візерунки, космогонічні мотиви, стилізовані зображення солярних і лунарних знаків, зірок, світового дерева, зображення бо-гині-праматері (“Берегиня”, “Богиня”, “Княгиня”) (Біняшевський, 1968).
Звичай дарувати курячі яйця на знак приязні та щирого вітання виник задовго до християнських часів. Згодом писанка стала символом Воскресіння Ісуса Христа і Великодніх святкувань.
Поширені стилі розпису писанок – геометричний, рослинний, анімалістичний. Сюжети розпису мають реальну основу: “сонечко”, “троянди”, “сороки” тощо.
Побутують різні види писанок і методи оздоблення великодніх яєць, зокрема дряпанка, мальованка, воскова писанка. Вощані писанки дещо складніші за технікою. Виготовляли монастирські писанки (при монастирях), які оздоблювали бісером, візерунками з фольги та ін.
Орнаментація писанок має давню традицію. Наприклад, “дерево життя” – символ безсмертя людини; восьмираменна зірка (“звізда” або “рожа”) – символ сонця; “спіраль” – символ нескінченності життя. Мотив спіралі має народні назви – “кучері”, “хвостики ластівки”, “баранячі ніжки”; “ламаний хрест”, “свастика” (народна назва – “вітрячки”) – символ сонця і вогню. Трикутник – символ трьох стихій, води, повітря, вогню, а також засвідчує єдність матері, батька, дитини. Сорок клинців-трикутників – символ життя, кожен клинець має свій зміст і молитву-присвячення Сонцю, Місяцю, зорям, стихіям, родині (народження, добро, щастя тощо).
З настанням християнства давня символіка набула нового сенсу. Хрест – символ чотирьох стихій (земля, вода, повітря, вогонь) став символом християнства. “Риба” – символ здоров’я, у християнстві – символ Ісуса Христа. Грецьке слово ісhthys – “риба” складено із початкових літер грецьких слів у значенні “Ісус Христос. Син Божий, Спаситель”.
Кольори писанки символізують певні побажання: червоний – символ сонця, радість життя, а для молоді – любов і надії на вдалий шлюб. Бронзовий – родючість і багаті дари Матері-Землі. Блакитний – символ неба, здоров’я сім’ї й усієї родини. Жовтий колір – символ місяця та зірок, у господарстві означав урожай. Чорний з білим колір – шанування душ померлих. Фіолетовий – мудрість, рожевий – щедрість, золотавий – достаток, зелений – символ весни, воскресіння природи та ін. Тобто, чим більше кольорів, тим більше побажань.
Наукові дослідження розглядають генезу писанки, джерела, основні елементи орнаментації, символіку (Сумцов, 1891; Волсуновський, 1909; Щербаківський, 1926, 1990; Кара-Васильєва, 1992; Романець, 1992 та ін.).
З 1987 р. діє Коломийський музей писанкового розпису (Івано-Франківська обл.); тут експонується понад 2655 писанок; різноманітні техніки їх виготовлення за регіонами України та країн світу (Ласійчук, 1997).
Цікаві писанки має колекція Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові (С. Павлюк, Р. Чмелик, 2005).
Парк української писанки у Вегревіллі – своєрідний музей просто неба. Окрасою Канади і символом української громади стала писанка 20 м, яка крутиться на залізній опорі (автор оригінального проекту – буковинець Павло Цимбалюк).
Канадський музей Шмале Лунж має самобутню колекцію, яка вміщує писанки та декоративні яйця з багатьох країн світу: яйця з металу, каменю, мармуру, кришталю, тканини, вишукані малярські твори, виконані на яєчній шкаралупі (пейзажі, портрети).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)