Філософія родознавства – Черепанова С. О
У контексті сучасних тенденцій глобалізації й інформатизації особливої актуальності набувають проблеми модернізації освітньої системи України з урахуванням системної інтеграції європейської освіти. При цьому особливо важливо поєднувати пріоритети національного виховання, національні культурно-освітні традиції та європейський
Сучасний загальносвітовий соціокультурний процес характеризують тенденції глобалізації, інтеграції, плюралізм економічних, соціокультурних, ідеологічних систем, філософські та релігійні відмінності. Інтегруючись у європейські й світові економічні, політичні, культурно-освітні процеси, Україна стає відкритим суспільством, орієнтованим на діалогічні взаємозв’язки,
1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції Поняття “міф” і “міфологія” Історичний розвиток українського народу – наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у
1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції Поняття “міф” і “міфологія” Історичний розвиток українського народу – наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у
1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції Поняття “міф” і “міфологія” Історичний розвиток українського народу – наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у
1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції Поняття “міф” і “міфологія” Історичний розвиток українського народу – наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у
Поняття “першопредки” зазвичай трактується як прабатьки або родоначальники роду, племені. Вони моделюють родову общину як соціальну групу, котра протистоїть іншим общинам і природним силам. Найдавнішим архаїчним образам тотемних першопредків здебільшого властиві зооморфні й зооантропоморфні
Поняття “першопредки” зазвичай трактується як прабатьки або родоначальники роду, племені. Вони моделюють родову общину як соціальну групу, котра протистоїть іншим общинам і природним силам. Найдавнішим архаїчним образам тотемних першопредків здебільшого властиві зооморфні й зооантропоморфні
У давньому мистецтві з’явилося зображення “чаклуна” (Кам’яна Могила – Україна, печера “Трьох братів” – Франція). Зображення “чаклуна” у Кам’яній Могилі суттєво відмінне від подібного зображення у печері “Трьох братів” (Труа Фрер, Франція). “Чаклуна” у
Наші предки були надзвичайно спостережливими людьми. Практика народного світосприйняття фіксує циклічні зміни фаз Місяця (головного астрального божества), які відбуваються кожні сім днів (ущерблення – смерть божества – воскресіння); циклічні зміни (кожні сім років) фізіології
Поняття “рід” – “покоління” взаємопов’язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід – це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією лінією (материнською чи батьківською), усвідомлюють себе нащадками загального предка (реального або міфічного), мають загальне родове
Поняття “рід” – “покоління” взаємопов’язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід – це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією лінією (материнською чи батьківською), усвідомлюють себе нащадками загального предка (реального або міфічного), мають загальне родове
Поняття “рід” – “покоління” взаємопов’язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід – це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією лінією (материнською чи батьківською), усвідомлюють себе нащадками загального предка (реального або міфічного), мають загальне родове
Наголосимо, що лише внаслідок боротьби за незалежність України стала можливою публікація матеріалів, присвячених 30-річчю визначного акту протесту проти політичних переслідувань в Україні періоду неосталінізму. Йдеться про нині відомий лист, який у квітні 1968 р.
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку. Дослідники зазначають властиві соціуму “принаймні, два головних різновиди життя – родове (суспільне) та індивідуальне. На відміну від тваринного
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку. Дослідники зазначають властиві соціуму “принаймні, два головних різновиди життя – родове (суспільне) та індивідуальне. На відміну від тваринного
Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку. Дослідники зазначають властиві соціуму “принаймні, два головних різновиди життя – родове (суспільне) та індивідуальне. На відміну від тваринного
Історичний розвиток української культури відбувається у діалогічній взаємодії з культурами Заходу, Півдня, Північного Сходу. В розвитку української культури дослідники виділяють такі складники: доіндоєвропейські, індоєвропейські, праслов’янські, україно-балканські, іранські, алтайські, античні, германські, візантійські, західноєвропейські. Перші шість
Наукові джерела виділяють три основні напрями індоєвропейських культурних впливів на українських теренах: – у галузі суспільного розвитку – патріархат; – у галузі матеріальної і духовної культури – культ Сонця (і його своєрідний символ-колесо); –
Важливу наукову проблему становить походження сім’ї загалом і української зокрема. Відповідно до концепції історичного походження сім’ї, викладену Ф. Енгельсом, у період дикунства був утворений груповий шлюб, в епоху варварства – парна сім’я, з настанням
Впродовж VII-V ст. до н. е. греки утворили численні міста-держави на зразок існуючих на теренах материкової Греції. З-поміж них найвідоміші міста – Ольвія, Херсонес, Tipa, Пантикапей. їх мешканці інтегрувались із місцевими племенами й індоєвропейським
Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його східному православному варіанті було пріоритетним, оскільки богослужіння відбувалося рідною мовою. У процесі християнізації Русі посилилися візантійські
Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його східному православному варіанті було пріоритетним, оскільки богослужіння відбувалося рідною мовою. У процесі християнізації Русі посилилися візантійські
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів “аванкулат” (лат. avunkulus – дядько по матері), “аталичество” (тюрк, ama – батько), “кормильство”. Йдеться і про їхнє суспільне значення, виконання соціальних функцій: виховання княжичів, навчання військової справи,
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів “аванкулат” (лат. avunkulus – дядько по матері), “аталичество” (тюрк, ama – батько), “кормильство”. Йдеться і про їхнє суспільне значення, виконання соціальних функцій: виховання княжичів, навчання військової справи,
Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів “аванкулат” (лат. avunkulus – дядько по матері), “аталичество” (тюрк, ama – батько), “кормильство”. Йдеться і про їхнє суспільне значення, виконання соціальних функцій: виховання княжичів, навчання військової справи,
Характеризуючи українську ментальність, Д. Чижевський описував найважливіші риси психічного складу українців: емоційність, “кордоцентризм”, сентименталізм, чутливість, ліризм (які передусім вирізняють естетику українського життя й обрядовості); індивідуалізм і прагнення до свободи; неспокій і рухливість (ці риси
Характеризуючи українську ментальність, Д. Чижевський описував найважливіші риси психічного складу українців: емоційність, “кордоцентризм”, сентименталізм, чутливість, ліризм (які передусім вирізняють естетику українського життя й обрядовості); індивідуалізм і прагнення до свободи; неспокій і рухливість (ці риси
У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами соціуму і стратифікаційна стабільність, принципова відмова від соціальних пересувань. Проте за наявності обох стратегій найнеоб-хіднішою для людини
У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами соціуму і стратифікаційна стабільність, принципова відмова від соціальних пересувань. Проте за наявності обох стратегій найнеоб-хіднішою для людини
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін “цінність” у філософсько-соціологічному трактуванні окреслює соціальний, культурний, людський зміст певних явищ дійсності. Аксіологія як наука. Аксіологія, теорія цінностей –
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін “цінність” у філософсько-соціологічному трактуванні окреслює соціальний, культурний, людський зміст певних явищ дійсності. Аксіологія як наука. Аксіологія, теорія цінностей –
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін “цінність” у філософсько-соціологічному трактуванні окреслює соціальний, культурний, людський зміст певних явищ дійсності. Аксіологія як наука. Аксіологія, теорія цінностей –
2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін “цінність” у філософсько-соціологічному трактуванні окреслює соціальний, культурний, людський зміст певних явищ дійсності. Аксіологія як наука. Аксіологія, теорія цінностей –
Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва “Україна” вжита у Київському літописі для означення Переяславщини при опису подій 1147 р. За свідченням літописця, цього року
Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва “Україна” вжита у Київському літописі для означення Переяславщини при опису подій 1147 р. За свідченням літописця, цього року
Сформоване людське суспільство функціонує як сукупність багатьох етносів (грец. ετηνοσ – народ). До наук про народ належать етнографія (грец. ετηνοσ – народ і qrapho – пишу). Назви різних народів, порівняння їх звичаїв і обрядів
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos – народ і лат. centrum – центр), яке характеризує міжособистісні та суспільні відносини, що складаються всередині первісної групи (або примітивного суспільства), і її
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos – народ і лат. centrum – центр), яке характеризує міжособистісні та суспільні відносини, що складаються всередині первісної групи (або примітивного суспільства), і її
У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos – народ і лат. centrum – центр), яке характеризує міжособистісні та суспільні відносини, що складаються всередині первісної групи (або примітивного суспільства), і її
Тарас Шевченко основи звичаєвого виховання вбачав у народних джерелах, пов’язував з Україною, яка “малих діток доглядала, звичаю навчала”. Звичаєвість невіддільна від національно-культурної специфіки мовної поведінки, культури міжнаціональних відносин, мовно-національної самосвідомості. Найголовнішою ознакою освіченості українця
Національна культура виявляється через форми духовного життя: релігію, художню творчість, народне мистецтво, традиції та ін. Духовні цінності – це продукти духовної діяльності, вартість яких не зменшується і не зникає внаслідок їх споживання (Л. Шкляр,
Універсальною ознакою культури спілкування є толерантність (лат. іоіегапв – терплячий). Проблема толерантності виникла ще в античні часи, коли люди з різними віросповіданнями змушені були жити разом у межах великих імперій, наприклад, імперії Александра Македонського
Національний характер – комплексна проблема, яка вимагає міждисциплінарних досліджень, поєднання філософського аналізу і досягнень соціології, психології, культури, етнографії, етики. На основі дослідження фольклорно-етнографічного матеріалу допускається існування двох різновидів народної культури, що в свою чергу
Досвід народної педагогіки особливо актуальний у контексті сучасних процесів глобалізації. Мудрі народні настанови плекають найголовніші цінності для кожної людини: історичну і родову пам’ять, сім’ю, родину. Родина – первинна клітина нації. Родинний уклад життя має
Досвід народної педагогіки особливо актуальний у контексті сучасних процесів глобалізації. Мудрі народні настанови плекають найголовніші цінності для кожної людини: історичну і родову пам’ять, сім’ю, родину. Родина – первинна клітина нації. Родинний уклад життя має
За народною педагогікою, Пестування – ранній період розвитку дитини, пов’язаний із широким використанням примовок тощо. Слово “пестун” вміщує Остромирове Євангеліє (1056- 1057), найдавніша датована пам’ятка старослов’янської писемності у давньоруській редакції. Наявність слова “Пестун” у
За народною педагогікою, Пестування – ранній період розвитку дитини, пов’язаний із широким використанням примовок тощо. Слово “пестун” вміщує Остромирове Євангеліє (1056- 1057), найдавніша датована пам’ятка старослов’янської писемності у давньоруській редакції. Наявність слова “Пестун” у
За народною педагогікою, Пестування – ранній період розвитку дитини, пов’язаний із широким використанням примовок тощо. Слово “пестун” вміщує Остромирове Євангеліє (1056- 1057), найдавніша датована пам’ятка старослов’янської писемності у давньоруській редакції. Наявність слова “Пестун” у
Прислів’я і приказки відображають тісний зв’язок між явищами природи і погодою, що засвідчує спостережливість наших предків. Науковий аналіз поетики українських прикмет дає підстави розглядати їх як “окремий самостійний жанр українського фольклору”. Трансформація прикмет у