Філософія родознавства – Черепанова С. О

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Передмова. Актуальний досвід національного виховання

У контексті сучасних тенденцій глобалізації й інформатизації особливої актуальності набувають проблеми модернізації освітньої системи України з урахуванням системної інтеграції європейської освіти. При цьому особливо важливо поєднувати пріоритети національного виховання, національні культурно-освітні традиції та європейський

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Вступ. Родознавство у контексті філософії освіти

Сучасний загальносвітовий соціокультурний процес характеризують тенденції глобалізації, інтеграції, плюралізм економічних, соціокультурних, ідеологічних систем, філософські та релігійні відмінності. Інтегруючись у європейські й світові економічні, політичні, культурно-освітні процеси, Україна стає відкритим суспільством, орієнтованим на діалогічні взаємозв’язки,

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Розділ 1. ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ У ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ

1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції Поняття “міф” і “міфологія” Історичний розвиток українського народу – наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції

1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції Поняття “міф” і “міфологія” Історичний розвиток українського народу – наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Поняття “міф” і “міфологія”

1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції Поняття “міф” і “міфологія” Історичний розвиток українського народу – наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Основні категорії міфів

1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції 1.2. Соціум як культуротворчість 1.1. Рід – покоління у соціокультурній традиції Поняття “міф” і “міфологія” Історичний розвиток українського народу – наслідок у взаємодії численних поколінь. Трансляція у

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Поняття “першопредки” та “предки” у міфологічній і біблійній традиціях

Поняття “першопредки” зазвичай трактується як прабатьки або родоначальники роду, племені. Вони моделюють родову общину як соціальну групу, котра протистоїть іншим общинам і природним силам. Найдавнішим архаїчним образам тотемних першопредків здебільшого властиві зооморфні й зооантропоморфні

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Функції “культурних героїв” і “культурних героїв-деміургів”

Поняття “першопредки” зазвичай трактується як прабатьки або родоначальники роду, племені. Вони моделюють родову общину як соціальну групу, котра протистоїть іншим общинам і природним силам. Найдавнішим архаїчним образам тотемних першопредків здебільшого властиві зооморфні й зооантропоморфні

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Соціальний смисл зображень “чаклуна” у давньому мистецтві: Кам’яна Могила (Україна), печера “Трьох братів” (Франція)

У давньому мистецтві з’явилося зображення “чаклуна” (Кам’яна Могила – Україна, печера “Трьох братів” – Франція). Зображення “чаклуна” у Кам’яній Могилі суттєво відмінне від подібного зображення у печері “Трьох братів” (Труа Фрер, Франція). “Чаклуна” у

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Давнє світосприйняття наших предків і вимір плинності часу

Наші предки були надзвичайно спостережливими людьми. Практика народного світосприйняття фіксує циклічні зміни фаз Місяця (головного астрального божества), які відбуваються кожні сім днів (ущерблення – смерть божества – воскресіння); циклічні зміни (кожні сім років) фізіології

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Поняття “рід” у філософсько-соціологічному трактуванні

Поняття “рід” – “покоління” взаємопов’язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід – це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією лінією (материнською чи батьківською), усвідомлюють себе нащадками загального предка (реального або міфічного), мають загальне родове

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Українознавчі джерела про “рід” і “покоління” (В. Даль, Б. Грінченко, П. Чубинський)

Поняття “рід” – “покоління” взаємопов’язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід – це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією лінією (материнською чи батьківською), усвідомлюють себе нащадками загального предка (реального або міфічного), мають загальне родове

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Поняття “генеалогічне покоління”, “когорта”, “умовне, або гіпотетичне покоління”, покоління “розстріляного відродження”, “шестидесятників”, “політичне покоління”

Поняття “рід” – “покоління” взаємопов’язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід – це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією лінією (материнською чи батьківською), усвідомлюють себе нащадками загального предка (реального або міфічного), мають загальне родове

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Ознаки сучасного покоління як соціальної групи

Наголосимо, що лише внаслідок боротьби за незалежність України стала можливою публікація матеріалів, присвячених 30-річчю визначного акту протесту проти політичних переслідувань в Україні періоду неосталінізму. Йдеться про нині відомий лист, який у квітні 1968 р.

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – 1.2. Соціум як культуротворчість

Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку. Дослідники зазначають властиві соціуму “принаймні, два головних різновиди життя – родове (суспільне) та індивідуальне. На відміну від тваринного

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Різновиди життя, властиві соціуму

Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку. Дослідники зазначають властиві соціуму “принаймні, два головних різновиди життя – родове (суспільне) та індивідуальне. На відміну від тваринного

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Чинники культурності українського народу (Д. Антонович)

Різновиди життя, властиві соціуму. Соціум функціонує і трансформується відповідно до історичних, економічних, культурних умов суспільного розвитку. Дослідники зазначають властиві соціуму “принаймні, два головних різновиди життя – родове (суспільне) та індивідуальне. На відміну від тваринного

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Історичні складники української культури

Історичний розвиток української культури відбувається у діалогічній взаємодії з культурами Заходу, Півдня, Північного Сходу. В розвитку української культури дослідники виділяють такі складники: доіндоєвропейські, індоєвропейські, праслов’янські, україно-балканські, іранські, алтайські, античні, германські, візантійські, західноєвропейські. Перші шість

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Взаємозв’язок індоєвропейської та праслов’янської культурної спільності

Наукові джерела виділяють три основні напрями індоєвропейських культурних впливів на українських теренах: – у галузі суспільного розвитку – патріархат; – у галузі матеріальної і духовної культури – культ Сонця (і його своєрідний символ-колесо); –

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Походження української сім’ї (М. Грушевський)

Важливу наукову проблему становить походження сім’ї загалом і української зокрема. Відповідно до концепції історичного походження сім’ї, викладену Ф. Енгельсом, у період дикунства був утворений груповий шлюб, в епоху варварства – парна сім’я, з настанням

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Тавро руси

Впродовж VII-V ст. до н. е. греки утворили численні міста-держави на зразок існуючих на теренах материкової Греції. З-поміж них найвідоміші міста – Ольвія, Херсонес, Tipa, Пантикапей. їх мешканці інтегрувались із місцевими племенами й індоєвропейським

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Християнство у розвитку Київської Русі

Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його східному православному варіанті було пріоритетним, оскільки богослужіння відбувалося рідною мовою. У процесі християнізації Русі посилилися візантійські

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Собор св. Софії (XI ст.) у Києві

Русь прийняла хрещення від Візантії, що якісно змінило політичний, соціальний, культурний розвиток давньоруського соціуму. Прийняття християнства в його східному православному варіанті було пріоритетним, оскільки богослужіння відбувалося рідною мовою. У процесі християнізації Русі посилилися візантійські

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Соціокультурний зміст термінів “аванкулат”, “аталичество”, “кормильство”

Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів “аванкулат” (лат. avunkulus – дядько по матері), “аталичество” (тюрк, ama – батько), “кормильство”. Йдеться і про їхнє суспільне значення, виконання соціальних функцій: виховання княжичів, навчання військової справи,

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Митрополит Андрей Шептицький про українську християнську родину

Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів “аванкулат” (лат. avunkulus – дядько по матері), “аталичество” (тюрк, ama – батько), “кормильство”. Йдеться і про їхнє суспільне значення, виконання соціальних функцій: виховання княжичів, навчання військової справи,

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Функції покуті в українській оселі

Аналіз писемних джерел засвідчує певну подібність термінів “аванкулат” (лат. avunkulus – дядько по матері), “аталичество” (тюрк, ama – батько), “кормильство”. Йдеться і про їхнє суспільне значення, виконання соціальних функцій: виховання княжичів, навчання військової справи,

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Ознаки психічної структури українців (Д. Чижевський)

Характеризуючи українську ментальність, Д. Чижевський описував найважливіші риси психічного складу українців: емоційність, “кордоцентризм”, сентименталізм, чутливість, ліризм (які передусім вирізняють естетику українського життя й обрядовості); індивідуалізм і прагнення до свободи; неспокій і рухливість (ці риси

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Тип української родини

Характеризуючи українську ментальність, Д. Чижевський описував найважливіші риси психічного складу українців: емоційність, “кордоцентризм”, сентименталізм, чутливість, ліризм (які передусім вирізняють естетику українського життя й обрядовості); індивідуалізм і прагнення до свободи; неспокій і рухливість (ці риси

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Стратегії життєвої поведінки у структурованому соціумі

У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами соціуму і стратифікаційна стабільність, принципова відмова від соціальних пересувань. Проте за наявності обох стратегій найнеоб-хіднішою для людини

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Дім як духовне осердя української культури

У структурованому соціумі вбачаються, принаймні, дві абстрактно можливі стратегії життєвої поведінки людини: перманентна соціальна міграція за стратами соціуму і стратифікаційна стабільність, принципова відмова від соціальних пересувань. Проте за наявності обох стратегій найнеоб-хіднішою для людини

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Розділ 2. ДУХОВНІСТЬ РОДИННОГО СЕРЕДОВИЩА

2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін “цінність” у філософсько-соціологічному трактуванні окреслює соціальний, культурний, людський зміст певних явищ дійсності. Аксіологія як наука. Аксіологія, теорія цінностей –

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – 2.1. Цінності національної культури

2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін “цінність” у філософсько-соціологічному трактуванні окреслює соціальний, культурний, людський зміст певних явищ дійсності. Аксіологія як наука. Аксіологія, теорія цінностей –

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Аксіологія як наука

2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін “цінність” у філософсько-соціологічному трактуванні окреслює соціальний, культурний, людський зміст певних явищ дійсності. Аксіологія як наука. Аксіологія, теорія цінностей –

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Основне питання теорії цінностей

2.1. Цінності національної культури 2.2. Народна педагогіка 2.3. Народне мистецтво 2.1. Цінності національної культури Термін “цінність” у філософсько-соціологічному трактуванні окреслює соціальний, культурний, людський зміст певних явищ дійсності. Аксіологія як наука. Аксіологія, теорія цінностей –

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Перша літописна згадка назви “Україна”

Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва “Україна” вжита у Київському літописі для означення Переяславщини при опису подій 1147 р. За свідченням літописця, цього року

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Зміст термінів “українознавство”, “україністика”, “україніка”

Методологічно значущою в осмисленні цінностей національної культури є поява самоназви народу, країни. Як відомо, вперше назва “Україна” вжита у Київському літописі для означення Переяславщини при опису подій 1147 р. За свідченням літописця, цього року

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Відмінність гуманітарного та природничого підходів до вивчення етнічних явищ

Сформоване людське суспільство функціонує як сукупність багатьох етносів (грец. ετηνοσ – народ). До наук про народ належать етнографія (грец. ετηνοσ – народ і qrapho – пишу). Назви різних народів, порівняння їх звичаїв і обрядів

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Поняття “етноцентризм”

У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos – народ і лат. centrum – центр), яке характеризує міжособистісні та суспільні відносини, що складаються всередині первісної групи (або примітивного суспільства), і її

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Етнічні стереотипи

У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos – народ і лат. centrum – центр), яке характеризує міжособистісні та суспільні відносини, що складаються всередині первісної групи (або примітивного суспільства), і її

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Знакові особливості української культури

У етнографії (соціології та соціальній психології) використовується поняття етноцентризм (грец. ethnos – народ і лат. centrum – центр), яке характеризує міжособистісні та суспільні відносини, що складаються всередині первісної групи (або примітивного суспільства), і її

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Т. Шевченко про основи звичаєвого виховання

Тарас Шевченко основи звичаєвого виховання вбачав у народних джерелах, пов’язував з Україною, яка “малих діток доглядала, звичаю навчала”. Звичаєвість невіддільна від національно-культурної специфіки мовної поведінки, культури міжнаціональних відносин, мовно-національної самосвідомості. Найголовнішою ознакою освіченості українця

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Функції духовних цінностей

Національна культура виявляється через форми духовного життя: релігію, художню творчість, народне мистецтво, традиції та ін. Духовні цінності – це продукти духовної діяльності, вартість яких не зменшується і не зникає внаслідок їх споживання (Л. Шкляр,

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Поняття “толерантність”, “культура спілкування”, “національна відповідальність”, їх значення в умовах глобалізації свідомості українського суспільства

Універсальною ознакою культури спілкування є толерантність (лат. іоіегапв – терплячий). Проблема толерантності виникла ще в античні часи, коли люди з різними віросповіданнями змушені були жити разом у межах великих імперій, наприклад, імперії Александра Македонського

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Український національний характер у контексті філософського і фольклорно-етнографічного аналізу

Національний характер – комплексна проблема, яка вимагає міждисциплінарних досліджень, поєднання філософського аналізу і досягнень соціології, психології, культури, етнографії, етики. На основі дослідження фольклорно-етнографічного матеріалу допускається існування двох різновидів народної культури, що в свою чергу

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – 2.2. Народна педагогіка

Досвід народної педагогіки особливо актуальний у контексті сучасних процесів глобалізації. Мудрі народні настанови плекають найголовніші цінності для кожної людини: історичну і родову пам’ять, сім’ю, родину. Родина – первинна клітина нації. Родинний уклад життя має

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Родинне середовище, ознаки його духовності

Досвід народної педагогіки особливо актуальний у контексті сучасних процесів глобалізації. Мудрі народні настанови плекають найголовніші цінності для кожної людини: історичну і родову пам’ять, сім’ю, родину. Родина – первинна клітина нації. Родинний уклад життя має

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Поняття “пестування”

За народною педагогікою, Пестування – ранній період розвитку дитини, пов’язаний із широким використанням примовок тощо. Слово “пестун” вміщує Остромирове Євангеліє (1056- 1057), найдавніша датована пам’ятка старослов’янської писемності у давньоруській редакції. Наявність слова “Пестун” у

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Виховне значення природи

За народною педагогікою, Пестування – ранній період розвитку дитини, пов’язаний із широким використанням примовок тощо. Слово “пестун” вміщує Остромирове Євангеліє (1056- 1057), найдавніша датована пам’ятка старослов’янської писемності у давньоруській редакції. Наявність слова “Пестун” у

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Усна народна творчість

За народною педагогікою, Пестування – ранній період розвитку дитини, пов’язаний із широким використанням примовок тощо. Слово “пестун” вміщує Остромирове Євангеліє (1056- 1057), найдавніша датована пам’ятка старослов’янської писемності у давньоруській редакції. Наявність слова “Пестун” у

Філософія родознавства – Черепанова С. О. – Прикмети, погода та господарська діяльність

Прислів’я і приказки відображають тісний зв’язок між явищами природи і погодою, що засвідчує спостережливість наших предків. Науковий аналіз поетики українських прикмет дає підстави розглядати їх як “окремий самостійний жанр українського фольклору”. Трансформація прикмет у