Економіка підприємства – Гринчуцький В. І. – 11.3. Оцінювання ефективності інвестиційних проектів методом дисконтування
Для оцінювання ефективності проекту використовуються такі показники: чистий дохід (ЧД), чистий дисконтований дохід (ЧДД), індекс доходності (ІД) і внутрішня норма доходності (ВНД).
Чистий дохід підприємства від реалізації інвестиційного проекту є різницею між надходженнями і виплатами коштів підприємства в процесі реалізації проекту стосовно кожного інтервалу планування (табл. 11.4).
Таблиця 11.4. Визначення чистого доходу від інвестиційного проекту
Виплати підприємства поділяються на капітальні (одноразові) витрати й поточні витрати. До Капітальних витрат належать витрати, які спрямовані на створення виробничих потужностей і розробку продукції. Капітальні витрати носять одноразовий характер і проводяться, як правило, на початковому етапі реалізації проекту, який прийнято вважати нульовим етапом. Приклад відображення капітальних витрат поданий у табл. 11.4 (колонка 2). Поточні витрати – це витрати на придбання сировини, матеріалів і комплектуючих, оплату праці працівників підприємства, інші види витрат, належать до собівартості продукції. Поточні витрати здійснюються протягом усього терміну реалізації проекту. Приклад поточних витрат за проектом поданий у табл. 11.4 (колонка 3).
Надходження – це результат діяльності підприємства в процесі здійснення проекту у вигляді виручки від реалізації виробленої продукції (див. табл. 11.4, колонка 4). Різниця між результатами діяльності підприємства і його поточними витратами становить дохід від поточної діяльності підприємства (див. табл. 11.4, колонка 5), розраховується як різниця показників, наведених у колонках 4 і 3 табл. 11.4. Щоб оцінити величину реального Доходу, отриманого підприємством за період реалізації проекту (його життєвий цикл), необхідно зменшити сумарний поточний дохід підприємства на величину капітальних витрат, тобто “очистити” результати діяльності підприємства від усіх витрат, пов’язаних з їх досягненням. Отримана різниця і є чистим доходом від реалізації проекту (див. табл. 11.4, колонка 6), розраховується як різниця між даними колонки 4 і даними колонок 3 і 2.
Використання в практиці оцінювання інвестиційних проектів величини чистого дисконтованого доходу як похідного від розглянутого вище показника чистого доходу спричинило очевидною нерівноцінністю для інвестора поточних і майбутніх доходів. Іншими словами, доходи інвестора, отримані в результаті реалізації проекту, підлягають коректуванню на величину упущеної вигоди у зв’язку із “заморожуванням” грошових коштів, відмовою від їх використання в інших сферах застосування капіталу.
Для того щоб відобразити зменшення абсолютної величини чистого доходу від реалізації проекту в результаті зниження “цінності” грошей з часом, використовують Коефіцієнт дисконтування ( ), який розраховується за формулою:
Прийнятий спосіб розрахунку коефіцієнта дисконтування говорить про те, що найбільша “цінність” грошових коштів є в теперішній час. Чим більше віднесений у майбутнє термін повернення вкладених грошових коштів від моменту їх інвестування в проект (теперішнього моменту), тим нижча “цінність” грошових коштів. Значення коефіцієнта дисконтування для заданого інтервалу (періоду) реалізації проекту визначається вибраним значенням норми дисконтування.
Норма дисконтування (ставка дисконту) розглядається в загальному вигляді як норма прибутку на вкладений капітал, тобто як відсоток прибутку, який інвестор або підприємство хоче отримати, в результаті реалізації проекту. Якщо норма дисконтування відображає інтереси підприємства-ініціатора проекту, вона приймається на рівні середньої норми прибутку для підприємства. При врахуванні інтересів іншого підприємства, яке вклало гроші в проект, норма дисконтування розглядається на рівні ставки банківського депозиту; для банків, які надали кредит для реалізації проекту, – на рівні ставки міжбанківського відсотку тощо.
Щоб отримати величину чистого доходу підприємства з урахуванням майбутнього зниження “цінності” грошей (чистого дисконтованого доходу), необхідно визначити Дисконтовані капітальні вкладення (розраховуються шляхом множення капітальних вкладень у проект, представлених у колонці 2 табл. 11.4, на коефіцієнт дисконтування, наведений у колонці 2 табл. 11.5; результати розрахунків записуються в колонці 3 табл. 11.5), дисконтовані поточні витрати підприємства (визначаються аналогічно дисконтованим капітальним вкладенням, записуються в колонці 4 табл. 11.5) і дисконтовані надходження (колонка 5 табл. 11.5). В результаті вирахування з дисконтованих надходжень суми дисконтованих поточних витрат і дисконтованих капітальних вкладень отримуємо чистий дисконтований дохід від проекту (колонка 6 табл. 11.5).
Таблиця 11.5. Визначення чистого дисконтованого доходу(при нормі дисконтування 25%)
У формалізованому вигляді розрахунок чистого дисконтованого доходу (ЧДД) можна подати у вигляді:
Критерій ефективності інвестиційного проекту виражається таким чином: ЧДД > 0. Позитивне значення чистого дисконтованого доходу говорить про те, що проект ефективний і може приносити прибуток у встановленому обсязі. Негативна величина чистого дисконтованого доходу (як у прикладі, табл. 11.5) свідчить про неефективність проекту (тобто при заданій нормі прибутку проект приносить збитки підприємству і/або його інвесторам).
Індекс доходності (ІД) проекту дає змогу визначити, чи зможе поточний дохід від проекту покрити капітальні вкладення в нього. Він розраховується за формулою:
Ефективним вважається проект, індекс доходності якого вищий за одиницю, тобто сума дисконтованих поточних доходів за проектом перевищує величину дисконтованих капітальних вкладень. Проект, що розглядається нами, неефективний, оскільки індекс доходності менший одиниці від 0,72.
Внутрішня норма доходності (ВНД) – це та норма (ставка) дисконту, при якій величина доходів від поточної діяльності підприємства в процесі реалізації рівна наведеним (дисконтним) капітальним вкладенням. Внутрішня норма доходності визначається розв’язуванням такого рівняння:
Внутрішня норма доходності характеризує максимальну віддачу, яку можна отримати від проекту, тобто ту норму прибутку на вкладений капітал, за якої чистий дисконтований дохід рівний
Нулю. При цьому внутрішня норма доходності є гранично допустимою вартістю грошових коштів (величину відсоткової ставки за кредитом, розмір дивідендів за акціями, які імітуються, тощо), які можуть залучатися для фінансування проекту. Практично підрахунок величини ВНД проводиться Методом послідовного наближення за допомогою програмних засобів типу електронних таблиць. Приклад розрахунку ВНД методом послідовного наближення подано в табл. 11.6, у якій використано дані табл. 11.4 і 11.5.
Термін окупності інвестицій (ТОк) – це мінімальний часовий проміжок, який вимірюється в місяцях, кварталах або роках, починаючи з якого первинні вкладення й інші витрати, пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту, покриваються сумарними результатами від його здійснення. Рекомендується визначати термін окупності з використанням дисконтування.
Поряд з розглянутими показниками можливе використання й інших: точки беззбитковості, норми прибутку, капіталовіддачі, інтегральної ефективності витрат тощо. Застосування цих показників залежить від конкретного проекту й поставлених цілей. Жоден з перерахованих показників не є достатнім для прийняття рішення про ефективність інвестиційного проекту.
Рішення про інвестування засобів у проект повинні ухвалюватися з урахуванням значень всіх перерахованих показників у сукупності, а також інтересів усіх учасників інвестиційного проекту. Важливе значення в прийнятті цього рішення повинні відігравати структура й розподіл капіталу в часі.
Таблиця 11.6. Розрахунок внутрішньої норми доходності
(2 votes, average: 3,50 out of 5)